ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 910/26569/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Владимиренко С.В. - доповідач,

судді Кролевець О.А.,

судді Самусенко С.С.

розглянув

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 16.05.2016 року

та рішення господарського суду міста Києва

від 02.02.2016 року

у справі № 910/26569/15 господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Свєтобор"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - Капшук А.В., св-во №2094 від 16.12.2004р.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свєтобор" про визнання частково недійсним рішення загальних зборів товариства, викладених в пунктах 2, 3, 4, 5 протоколу загальних зборів від 10.06.2015 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.02.2016р. (суддя Маринченко Я.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Алданова С.О.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами приписів матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, статут ТОВ "Свєтобор" затверджено протоколом загальних зборів учасників №1/2014 від 23.10.2014р., яким зі складу учасників товариства виведено ОСОБА_4 з передачею належної їй частки в розмірі 12 950 грн (70%) ОСОБА_2, внаслідок чого останньому належала частка 18 500 грн (100% статутного капіталу).

Цим же рішенням загальних зборів вирішено збільшити статутний капітал ТОВ "Свєтобор" з 18 500 грн. до 1 489 384,08 грн. шляхом внесення до статутного капіталу майна ОСОБА_2, а саме: нежилих приміщень в житловому будинку, площами 39,1 кв.м. та 24,2 кв.м., розташованому за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_3, загальною вартістю 129 511,66 грн.; однокімнатної квартири, площею 40,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 194 267,49 грн.; нежилого приміщення кафе-бару з добудовою, площею 83,0 кв.м., розташованого за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_4, загальною вартістю 388534,98 грн.; лісовоз марки "Урал 375", д.н.з. НОМЕР_1, 1978 року випуску, номер шасі 278803, вартістю 518046,65 грн.; загального вантажного сідлового тягача марки "RENAULT" модель 385, д.н.з. НОМЕР_2, 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_6, загальною вартістю 168 365,15 грн.; загального напівпричіпу бортового марки SCHMITZ модель S-1, д.н.з. НОМЕР_3 1999 року випуску, загальною вартістю 90 658,15 грн.

Відповідно до статуту ТОВ "Свєтобор" у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників №1/2014 від 23.10.2014 року, учасником цього товариства є фізична особа - громадянин України ОСОБА_2.

Згідно пункту 6.1 статуту ТОВ "Свєтобор" створено за рахунок власності учасників, а також є власником майна, переданого йому учасниками.

Статутний капітал товариства визначений у розмірі 1489384,08 грн. (пп.6.4, 6.5 статуту) та складається за рахунок внесків єдиного учасника - ОСОБА_2, частка якого становить 100 % і складається з нежилих приміщень в житловому будинку, площами 39,1 кв.м. та 24,2 кв.м., розташованому за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_5, загальною вартістю 129 511,66 грн.; однокімнатної квартири, площею 40,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 194 267,49 грн.; нежилого приміщення кафе-бару з добудовою, площею 83,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_4, загальною вартістю 388 534,98 грн; лісовоз марки "Урал 375", д.н.з. НОМЕР_1, 1978 року випуску, номер шасі 278803, вартістю 518046,65 грн.; загального вантажного сідлового тягача марки "RENAULT" модель 385, д.н.з. НОМЕР_2, 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_6, загальною вартістю 168365,15 грн.; загального напівпричіпу бортового марки SCHMITZ модель S-1, д.н.з. НОМЕР_3 1999 року випуску, загальною вартістю 90 658,15 грн.

За актом приймання-передачі від 25.10.2014р. ОСОБА_2 передав ТОВ "Свєтобор" вищезазначене рухоме і нерухоме майно.

Згідно свідоцтв про право власності серії НОМЕР_7 від 10.11.2014р., серії НОМЕР_8 від 10.11.2014р. і серії НОМЕР_9 від 10.11.2014р., витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.11.2014р. за ТОВ "Свєтобор" зареєстровано право власності на нерухоме майно: нежилі приміщення вбудовані в житловому будинку, площами 39,1 кв.м та 24,2 кв.м, розташовані за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_5; однокімнатну квартиру, площею 40,40 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; нежиле приміщення кафе-бару з добудовою, площею 83,0 кв.м, розташоване за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_4. За ТОВ "Свєтобор" також зареєстровано право власності на автомобіль лісовоз "Урал 375" д.н.з. НОМЕР_4, 1978 року випуску, номер шасі 278803, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, та загальний вантажний сідловий тягач марки "RENAULT", модель 385, д.н.з. НОМЕР_5, 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_6, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10.

Відтак, власником вищезазначеного рухомого та нерухомого майна є ТОВ "Свєтобор", оскільки воно передавалось ОСОБА_2 як внесок до статутного капіталу товариства, а, в силу статті 115 ЦК України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства", господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

14.11.2014 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Свєтобор", відповідно до якого продавець передав у власність покупця частину частки (корпоративні права) в розмірі 70 % в статутному капіталі товариства, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити вартість частини частки. Розмір відчужуваної частки склав 1 042 568,86 грн.

Відповідно до статуту ТОВ "Свєтобор" у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів № 2/2014 від 14.11.2014 року, учасниками товариства є дві фізичні особи: громадянин України ОСОБА_2 та громадянин України ОСОБА_5 Статутний капітал товариства становить 1 489 384,08 грн. та створюється за рахунок внесків учасників, зокрема, ОСОБА_2 належать частка на загальну суму 446 815,22 грн. (30%), а ОСОБА_5 - частка у загальному розмірі 1 042 568,86 грн. (70%).

12.05.2014 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ "Свєтобор" з нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників товариства та повернення майна, зокрема, нерухомого майна: кафе-бару, двох нежитлових приміщень, квартири у м.Коростені, рухомого майна: машини-лісовоза Урал та машини-лісовоза "Рено Преміум", оскільки, як вважає позивач, майно передано ТОВ "Свєтобор" лише у користування.

Проте, рішенням загальних зборів ТОВ "Свєтобор" від 10.06.2015р., оформленим протоколом, вирішено:

1. виключити ОСОБА_2 зі складу учасників товариства та виплатити йому частку згідно чинного законодавства;

2. внаслідок виходу ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, частка в 30% статутного капіталу переходить до ТОВ "Свєтобор";

3. у зв'язку зі змінами у складі учасників товариства затверджено нову редакцію статуту товариства, згідно якої 70 % статутного капіталу залишаються у ОСОБА_5, а 30 % переходять до ТОВ "Свєтобор", при цьому, ОСОБА_5 уповноважено провести всі необхідні дії щодо проведення державної реєстрації ТОВ "Свєтобор";

5. відмовлено у повернені ОСОБА_2 чотирьох об'єктів нерухомого майна та двох вантажних автомобілів.

Позивачем оспорюється частково рішення загальних зборів учасників ТОВ "Свєтобор", оформлене протоколом від 10.06.2015 року, оскільки, як вважає ОСОБА_2, цим рішенням порушено його право на повернення майна, переданого у тимчасове користування товариства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, правильно зазначив про відсутність доказів порушення оспорюваними рішеннями загальних зборів від 10.06.2015 року прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2, оскільки при проведенні цих зборів дотримано вимоги чинного законодавства та положення статуту ТОВ "Свєтобор" щодо їх скликання і проведення. При цьому, апеляційним господарським судом встановлено факт присутності позивача на загальних зборах учасників, а, крім того, рішення прийняті загальними зборами в межах їх компетенції.

В силу статей 116, 148 ЦК України учасники господарського товариства мають право, зокрема, у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, вийти у встановленому порядку з товариства, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до статей 58, 59 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) вищим органом товариства з обмеженого відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариств або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать, зокрема: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно частини 1 статті 60 та частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

В частинах 2, 3 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р. зазначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Також в пункті 21 цієї ж Постанови зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Разом з тим, в положеннях пункту 18 та частини 1 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року вказано, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

В розділі ХІ статуту ТОВ "Свєтобор", у редакції, чинній на час подання позивачем заяви про вихід з учасників товариства, передбачено, що учасник, який виявив бажання вийти зі складу учасників товариства, зобов'язаний за 2 місяці до такого виходу письмово повідомити про це інших учасників. Заява повинна бути нотаріально засвідчена.

При виході учасника з товариства, за згодою інших учасників, йому повертаються фактично внесені кошти до статутного фонду, а також виплачується частка прибутку за календарний рік до дня виходу з товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців після виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково як в натуральній так і в грошовій формі.

Як зазначалось вище, апеляційним господарським судом встановлено наявність нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 12.05.2014 року, поданої до ТОВ "Свєтобор", про його вихід зі складу учасників товариства, частка якого (30%) перейшла до товариства. Крім того, ОСОБА_2 особисто приймав участь на загальних зборах учасників ТОВ "Свєтобор" 10.05.2016 року.

Приписами статті 115 ЦК України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, оскільки загальні збори проведені з дотриманням встановленого законом порядку, а власником переданого позивачем вищезазначеного рухомого та нерухомого майна є ТОВ "Свєтобор", так як вказане майно було передане ОСОБА_2 як внесок до статутного капіталу товариства.

В силу статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було.

Водночас, за відсутності належних та допустимих доказів, судами першої й апеляційної інстанцій підставно спростовано твердження позивача про неправомірність дій зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які, на його думку, ввели позивача в оману, підробивши документи і надавши неправдиву інформацію.

Також судами правильно спростовані посилання позивача на не виплату йому частки у статутному капіталі товариства з посиланням на положення статуту, згідно яких виплата частки здійснюється впродовж 12 місяців з дня виходу, а на час звернення до суду цей строк не сплив. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, на частку позивача у статутному капіталі товариства постановою державного виконавця накладено арешт та заборону відчуження, що також унеможливлює будь-які операції з вказаною часткою до зняття арешту.

Відтак, враховуючи, що апеляційним господарським судом не встановлено порушень прав ОСОБА_2 оспорюваними рішеннями загальних зборів учасників від 10.05.2015 року, висновки судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень відповідають вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова суду апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі № 910/26569/15 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіО.А. Кролевець С.С. Самусенко