Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 920/1605/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Військової частини А0215на рішенняГосподарського суду Сумської області від 22.10.2015та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.01.2016у справі№ 920/1605/15 Господарського суду Сумської областіза позовом Військової частини А0215доДержавного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод" "АВІАКОН"про стягнення 776,95 грн.за участю представників сторін:

позивача: Науменко А.В., дов. від 30.12.2015 № 350/153/847/пс

відповідача: Колесніков І.Г., дов. від 30.12.2015 № 5383

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А0215 звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" про стягнення 776,95 грн. пені за прострочення надання послуг за договором від 24.10.2014 № 251/14.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.10.2015 у справі № 920/1605/15 (суддя Резніченко О.Ю.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Гетьмана Р.А., Пуль О.А.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Військова частина А0215 звернулася до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі № 920/1605/15, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій були зроблені помилкові висновки щодо відсутності прострочення відповідачем термінів надання послуг за договором, у зв'язку із чим безпідставно відмовлено у стягненні пені за порушення зобов'язання.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод" "АВІАКОН" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 24.10.2014 між Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) та Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (далі - Виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 251/14 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Виконавець зобов'язується надати послуги, зазначені у Специфікації послуг (Додаток 1), а Замовник прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: послуги з капітального ремонту автопілотів ВУАП-1, АП-34Б та радіовисотоміру А-036 (Послуги).

В подальшому, 12.12.2014 до Договору була укладена Додаткова угода № 1 та 29.12.2014 Додаткова угода № 2, якими сторони вносили зміни до Договору.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що виконавець здійснює надання послуг за цим договором, після отримання від замовника (командира військової частини А0215), письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяг закупівлі послуг, у відповідності до специфікації послуг (додаток 1).

Згідно із п. 2.1 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику передбачені цим договором послуги, якість та обсяг яких відповідає умовам договору та діючій нормативно-технічній документації ("Руководству по техническому обслуживанию и ремонту ТОР") та документації, що діє спільно з ним, державним стандартам, кресленням, технічним умовам та інше.) та вимогам документації, що діють у замовника та виконавця і затверджені встановленим чином.

Як передбачено п. 2.7 Договору, на прийняті послуги військове представництво видає посвідчення, яким підтверджує відповідність наданих послуг вимогам, зазначеним у п.п. 2.1, 2.2 Договору. Посвідчення надається за умови узгодження сторонами договірної ціни послуг з урахуванням умов розділу ІІІ Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору термін надання послуг: згідно із специфікацією послуг (додаток 1) після одержання письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4 договору, в обсязі послуг зазначених у письмовому повідомленні.

Приймання-передача виробів (послуг) здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної документації на здачу в ремонт і видачу із ремонту військової техніки та вимог обліку військового майна у Збройних силах України (п. 5.5 Договору).

Згідно із п. 5.8 даного договору після завершення інвентаризації надання послуг, виконавець за участю військового представника проводить інвентаризацію майна та інших матеріальних цінностей, переданих замовником виконавцю, а також складових частин, комплектуючих виробів, приладів, деталей тощо, що демонтовані, зняті з виробів під час проведення послуг, за винятком деталей разового використання та обов'язкової заміни. Акт інвентаризації (форма - Додаток 6) та інвентаризаційний опис (форма - Додаток 6/1), засвідчені військовим представником, надаються Замовнику після надання послуг разом з документами на оплату.

Пунктом 5.9 Договору встановлено, що після надання послуг, крім затвердження акту приймання (форма - Додаток 3) представником Замовника - командиром військової частини, що зазначена в наряді служби забезпечення Замовника, оформляється акт приймання послуг (форма - Додаток 4), що затверджується Виконавцем та Замовником. Замовник затверджує акт приймання послуг (форма - Додаток 4) при наявності висновку військового представництва щодо фактичних витрат на виконання послуг згідно з п. 3.6 Договору, та посвідчення Військового представництва, яким підтверджується відповідність надання послуг вимогам, зазначеним у договорі (щодо якості послуг).

Як визначено п. 5.10 Договору, датою виконання послуг Виконавцем за даним договором є остання дата затвердження акту приймання послуг (форма - Додаток 4) замовником та акту приймання (форма - Додаток 3) представником Замовника - командиром військової частини, що зазначена в наряді служби забезпечення Замовника, і акту інвентаризації (форма - додаток 6) Виконавцем (з відповідним засвідченням військового представництва) згідно з п. 5.8 Договору.

3 моменту прийняття виробів відділом технічного контролю виконавця з відповідним засвідченням представником військового представництва, вироби вважаються прийнятими Виконавцем на відповідальне зберігання без додаткової оплати та відшкодування витрат виконавця за зберігання. Готові вироби Виконавець відправляє у визначеному порядку, узгодженому із замовником за його рознарядкою, у відповідності до діючих нормативно-технічних документів (п. 5.12 Договору).

Згідно із п. 6.1.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти надані послуги згідно з актом приймання (форма - Додаток 3) та актом приймання послуг (форма - Додаток 4), з урахуванням п. 1.4 договору.

Як передбачено п. 7.2 Договору, за порушення строку виконання зобов'язання, зазначеного у п.п. 2.4, 5.1 Договору та специфікації послуг (додаток 1), з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсоток вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Посилаючись на те, що Акт приймання послуг затверджено Замовником 26.12.2014, позивач вказує, що Виконавцем порушено встановлений Договором термін виконання замовлення на 26 днів, у зв'язку із чим на підставі п. 7.2. Договору просить стягнути пеню за порушення зобов'язання.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між Військовою частиною А0215 та Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" Договір № 251/14 від 24.10.2014 за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як передбачено ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно наряду на ремонт № 32/2584 Військова частина А1688 передала, а ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" прийняло на ремонт: автопілот ВУАП-1 у складі (блоки: 6С2.390.125, №0290148, 0180050, 0560492, 6С2.390.126, №1181561), автопілот АП-34АБ №520247 та радіовисотомір А-036.

28.11.2014 членами комісії відповідача був складений акт технічного стану радіовисотоміра А-036 №10003, у якому зазначено, що радіовисотомір А-036 №10003 не ремонтопридатний та підлягає заміні.

28.11.2014 відповідачем на адресу позивача надіслано лист, у якому зазначено, що радіовисотомір А-036 №10003 не ремонтопридатний, у зв'язку з чим просить військову частину А0215 надати вказівку на термінове надходження ремонтопридатного радіовисотоміра А-036 замість забракованого.

Судами встановлено, що на виконання вимог п. 5.8 Договору представниками Виконавця за участю уповноваженого представника Замовника 28.11.2014 складений акт інвентаризації.

28.11.2014 відповідачем передано, а представником замовника - командиром військової частини А1688 та комісією військової частини перевірено та прийнято послуги, а саме: автопілот ВУАП-1, автопілот АП-34Б №5202347. У вказаному акті зазначено, про відсутність дефектів та про те, що послуги з виконання капітального ремонту комплексу АП-34Б № 520247 та автопілоту ВУАП-1 виконані у повному обсязі. Вироби АП-34Б № 520247 та автопілоту ВУАП-1 знаходяться у справному стані, та знаходяться у військовій частині А1688. Даний акт підписаний командиром військової частини А1688 та скріплений печаткою 28.11.2014 і затверджений директором відповідача, проте затверджений командиром військової частини А0215 26.12.2014.

Також 28.11.2014 командиром військової частини А1688 затверджено акт прийому матеріальних цінностей (макетів) (найменування, озброєння, майна та інших матеріальних засобів) ДП "АВІАКОН" № 20, згідно якого прийнято автопілот ВУАП-1 (у складі: блок 6С2.390.125, заводський №01800050, блок 6С2.390.125, заводський № 0560492, блок 6С2.390.126, заводський № 0290148, блок 6С2.390.125, заводський № 1181561), автопілот АП-34Б.

12.01.2015 головним представництвом замовника № 621 видані посвідчення № 2/251/14 та № 1/251/14, у яких зазначено, що пред'явлені ним за сповіщенням роботи з капітального ремонту автопілоту АП-34Б № 520247 та автопілоту ВУАП-1 (С2.390.125 № 0290148, 0180050, 0560492, С2.390.126. № 1181561) на підставі договору від 24.10.2014 № 251/14 прийняті 28.11.2014.

За встановлених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що послуги з проведення капітального ремонту автопілотів та радіовисотоміру були виконані та прийнятті представниками Замовника без зауважень 28.11.2014, тобто у строк, визначений умовами договору, а саме до 01.12.2014.

Виходячи з того, що позивачем не наведено обґрунтованих причин затвердження акту приймання послуг командиром Військової частини А0215 та командиром Військової частини А1049 майже через місяць після прийняття виконаних робіт - 26.12.2014 та не доведено, що роботи з капітального ремонту виконані неналежним чином чи з будь-якими зауваженнями, що спричинило неможливість затвердження цього акту, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені.

Вказані висновки судів відповідають встановленим фактичним обставинам справи і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника по суті зводяться виключно до заперечень щодо здійсненої господарськими судами оцінки доказів у справі, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А0215 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі № 920/1605/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир