ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 910/29133/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кочерової Н.О. суддівАкулової Н.В. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 31.03.2015 Київського апеляційного господарського суду 30.06.2015 у справі господарського суду№ 910/29133/14 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа"доПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський В.С. 2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В. 3. Публічне акціонерне товариство "Неос Банк"провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю представників:

від позивача - Павлік О.М.

від відповідача - Семенець І.І.

від третьої особи-1 - не з'явилися

від третьої особи-2 - не з'явилися

від третьої особи-3 - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2015 у справі № 910/29133/14 (головуючий суддя Полякова К.В., судді: Отрош І.М., Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" (позивач). Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, зареєстрований в реєстрі № 4051 від 04.12.2014, про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" на підставі іпотечного договору, посвідченого Джурик М.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.02.2012 за реєстровим № 58, 59 та договору про відступлення (передачі) прав за іпотечним договором, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.09.2014 за реєстровим № 4968. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 33, 35 Закону України "Про іпотеку", статті 87, 88 Закону України "Про нотаріат", статей 35, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу і додаткові пояснення, в яких позивач просить залишити без змін рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2010 між Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" (позичальник) укладено кредитний договір № 14-694/2010, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Згідно з пунктами 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 договору сума кредиту за договором складала 1 500 000 дол. США, строк повернення кредиту - до 11.10.2012, процентна ставка за користування кредитом становить: LIBOR (1М) + 10,5% річних за строкову заборгованість та LIBOR (1М) + 15,5% річних за прострочену заборгованість та визначений графік погашення кредиту.

Відповідно до додаткових угод до кредитного договору змінена сума кредиту, строк його погашення, графік погашення кредиту, відповідно до яких остаточна сума кредиту визначена у розмірі 4 465 000 доларів США, а строк погашення кредиту - 11.10.2017.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір від 22.02.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру", керуючись пунктом 3.3.7 кредитного договору, звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" з вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № 14-694/2010 в термін, що не перевищує 30 календарних днів з дати одержання даного повідомлення, але в будь-якому разі не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком даного повідомлення, а саме: повернути строкову заборгованість за кредитом в розмірі 3 750 600,00 дол. США; повернути прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 620 142,70 дол. США; сплатити строкові проценти за користуванням Кредитом в розмірі 42 077,57 дол. США; сплатити прострочені проценти за користуванням кредитом в розмірі 239 662,43 дол. США; сплатити пеню за несвоєчасну оплату процентів в розмірі 11 258,88 дол. США; сплатити проценти за фактичне користування кредитом, які будуть нараховані згідно з умовами кредитного договору за період з 21.05.2014 по дату фактичного погашення заборгованості.

30.09.2014 Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" (клієнт), яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "БАНК КІПРУ" та Публічне акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" (фактор), уклали договір факторингу № 13/14-Ф про те, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до ТОВ "Основа" за кредитним договором № 14-694/2010 від 12.10.2010.

Публічне акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" листом № 89182-10-5/8 від 03.10.2014 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа" про те, що ПАТ "НЕОС БАНК" відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України передав ПАТ "АЛЬФА-БАНК" право вимоги за кредитним договором.

Крім того, ПАТ "АЛЬФА-БАНК" 21.10.2014 звернулося до ТОВ "Основа" з вимогою погасити протягом 30 днів, з моменту отримання цієї вимоги, заборгованість по кредитному договору, яка виникла станом на 30.09.2014.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2014 у справі №757/32202/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26.02.2015, задоволено позов Публічного акціонерного товариство "Альфа-Банк" до ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальності "Основа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Основа", Спільно українсько-французького підприємства з іноземним капіталом "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 797 635,14 доларів США, що станом на 18.08.2014 складає 62 720 976,24 грн. Постановою Верховного суду України від 01.07.2015 скасовано вказані судові рішення, провадження в справі в частині позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" до ТОВ "Основа", ТОВ "Галицька Основа", Спільно українсько-французького підприємства з іноземним капіталом "Основа-Солсиф" у формі ТОВ про стягнення заборгованості за договором закрито.

04.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. вчинено виконавчий напис № 4051 про звернення стягнення на об'єкт іпотеки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Основа" у межах суми звернення стягнення - 5 161 613,90 дол. США.

Позовні вимоги ТОВ "Основа" мотивовані тим, що між сторонами існує спір щодо розміру боргу за кредитним договором, та крім того, стягувачем був пропущений строк для звернення до нотаріуса із вимогою про вчинення виконавчого напису.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, задоволено позовні вимоги ТОВ "Основа".

Відповідно до частин першої та третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У статті 88 вказаного Закону України встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Згідно з пунктом 1 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, тому відсутній факт безспірності заборгованості боржника.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису від 04.12.2014, ПАТ "Альфа-Банк" не доведено належним чином безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом нотаріуса.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі № 910/29133/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н. Кочерова

Судді Н. Акулова

В. Саранюк