Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 7/170-5/135

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі№ 7/170-5/135 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "СТМ"до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаВ.1: Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації В.2: Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС про визнання права власності на квартиру

за участю представників сторін:

позивача: Кудиба З.І.,

відповідача 1 : не з'явився,

відповідача 2: Милитчук М.Д.,

третьої особи: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство закритого типу "СТМ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "СТМ", у серпні 2006 року звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано - Франківського обласного бюро технічної інвентаризації та Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, третя особа на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС, про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2006 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2004 року , позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 травня 2007 року зазначені рішення місцевого та постанова апеляційного суду скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2013 у справі №7/170-5/135, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014, позов задоволено. Визнано за Приватним акціонерним товариством "СТМ" право власності на квартиру № 24 у будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Виконавчий комітет Бурштинської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 та рішення місцевого господарського суду від 08.07.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2001 Бурштинська ТЕС від імені ВАТ "Західенерго" (забудовник) в особі директора Романіва М.С., що діє на підставі довіреності ВАТ "Західенерго", та Акціонерне товариство закритого типу "СТМ" (учасник) в особі директора Патригури П.Я., що діє на підставі Статуту, уклали договір №КБ-01/2001 на участь у частковому будівництві житла, за умовами якого забудовник приймає учасника у часткове будівництво 72-х квартирного житлового будинку в м. Бурштин по вул. Гнатюка на умовах пайової участі і зобов'язується після закінчення будівництва даного будинку та введення його в експлуатацію передати у власність учасника 3-х кімнатну квартиру №49 (загальна площа 65,57кв.м., жила площа 41,67кв.м.) у даному житловому будинку ( п.1.1).

Згідно з п.2.1 договору попередня базова вартість квартири, що підлягає передачі учаснику, складає 54710 грн. (в т.ч. ПДВ). ЇЇ остаточна вартість визначається після закінчення будівництва шляхом розрахунку фактичних витрат на будівництво квартири.

Відповідно до пункту 2.2 договору попередня базова вартість оплачується учасником упродовж 30 календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок забудовника або шляхом зменшення заборгованості забудовника перед замовником по поточних розрахунках.

Остаточний розрахунок за квартиру здійснюється учасником протягом десяти календарних днів з моменту передачі квартири.

Забудовник зобов'язується передати у власність учасника квартиру згідно з п.1.1. договору протягом десяти календарних днів з моменту здачі будинку в експлуатацію (п. 3.1. договору).

Суди вважали встановленим, що станом на січень 2001 Бурштинська ТЕС мала заборгованість перед позивачем за виконані ним підрядні роботи. У відповідності до пункту 2.2 договору оплата за квартиру проведена позивачем в січні 2001 шляхом зменшення заборгованості Бурштинської ТЕС перед АТЗТ "СТМ" на суму 54710 грн., що підтверджено актами виконання підрядних робіт за липень-грудень 2000, відомостями розрахунків з різними дебіторами та кредиторами за січень 2001 (по АТЗТ "СТМ"), актом звірки розрахунків від 01.09.2002, довідкою Бурштинської ТЕС від 22.03.2006 №112/937, підписаною головним бухгалтером Бурштинської ТЕС Коробань М.П., скріпленою печаткою ТЕС, письмовими поясненнями ВАТ " Західенерго" від 12.11.2007 №119-262К .

05.02.2002 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001, якою внесли зміни до договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001, виклавши пункти 1.1 та 3.1 в наступній редакції:

Пункт 1.1. "Забудовник приймає учасника у часткове будівництво жилого будинку по вул. Гнатюка, 2 в м. Бурштин на умовах пайової участі в будівництві і зобов'язується передати йому у власність 3-кімнатну квартиру №24 (загальна площа 65,57кв.м., жила площа 41,67кв.м) в цьому житловому будинку за умови попередньої оплати вартості квартири".

Пункт 3.1. "Забудовник зобов'язується передати у власність учасника квартиру по вулиці Гнатюка, 2/24 упродовж 10 календарних днів з моменту оплати учасником вартості квартири".

Згідно з листом Бурштинської ТЕС від 14.02.2002 №119-25 "Про передачу квартири", адресованим виконавчому комітету Бурштинської міської ради та АТЗТ "СТМ", на виконання умов договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001 та з урахуванням додаткової угоди №1 від 05.02.2002 Бурштинська ТЕС передає АТЗТ "СТМ" 3-кімнатну квартиру №24 по вул. Гнатюка,2 в місті Бурштин загальною площею 65,57кв.м, житловою площею 41,67кв м.

Рішенням виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області від 12.03.2002 №16 затверджено протокол №1 від 15.02.2002 загальних зборів акціонерів АТЗТ"СТМ" про виділення квартири №24 по вулиці Гнатюка, 2, загальною площею 65,57 кв.м, переданої Бурштинською ТЕС, працівнику товариства Патригурі Петру Ярославовичу та вирішено надати йому цю квартиру, житловою площею 41,67 кв.м, на склад сім'ї 4 особи із зняттям його з квартирного обліку.

На підставі вказаного рішення виконком видав Патригурі Петру Ярославовичу ордер №34 від 18.03.2002 на квартиру.

На підставі рішення виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003 №227 Патригурі Петру Ярославовичу на склад сім'ї: 4 особи видано свідоцтво про право власності від 21.01.2004 на названу вище квартиру.

Витягом №2771844 про реєстрацію права власності на нерухоме майно підтверджено, що 08.02.2004 за членами сім'ї Патригури П.Я.( 4 особи) було зареєстроване право власності на квартиру.

В подальшому, постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04-12.05.2006 визнано незаконними та скасовано пункт 2 рішення виконкому Бурштинської міської ради №16 від 12.03.2002 про виділення Патригурі Петру Ярославовичу квартири №24 в місті Бурштин на вул. Гнатюка, 2, рішення виконкому Бурштинської міської ради №227 від 31.12.2003 про приватизацію квартири за адресою місто Бурштин, вулиця Гнатюка, 2/24, Галицького району, розпорядження комісії по приватизації №266 Бурштинської міської ради про приватизацію квартири за адресою місто Бурштин, вулиця Гнатюка, 2/24 Галицького району та свідоцтво про право власності, видане 21.01.2004 виконавчим комітетом Бурштинської міської ради. Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.06.2006 залишено без змін постанову Галицького районного суду від 04-12.05.2006р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2008 скасовано постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04-12.05.2006 та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.06.2006, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи №0904/540/12р., провадження №2-а/904/125/12, Галицьким районним судом Івано-Франківської області прийнято постанову від 22.11.2012, якою визнано протиправними та скасовано: п.2 рішення Бурштинської міської ради №16 від 12.03.2002, яким було затверджено протокол №1 від 15.02.2002 загальних зборів АТЗТ "СТМ" про виділення трьохкімнатної квартири Патригурі Петру Ярославовичу по вул. Гнатюка, 2/24 житловою площею 41,76кв.м. склад сім'ї 4 особи, із зняттям з квартирного обліку; розпорядження комісії по приватизації №5660 Бурштинської міської ради про передачу Патригурі Петру Ярославовичу квартири по вул.Гнатюка, 2/24 в приватну власність; рішення №227 виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003р. в частині приватизації квартири №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області Патригурою П.Я.; свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Бурштинської міської ради 21.01.2004 на квартиру, яка знаходиться за адресою м. Бурштин, вул. Гнатюка, 2/24 і належить на праві спільної сумісної власності Патригурі П.Я., Патригурі О.В., Патригурі Я.П., Патригурі Ю.П., в рівних долях.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. у справі №876/366/13 скасовано постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2012 в адміністративній справі №0904/540/12, провадження №2-а/904/125/12. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "СТМ" до Виконавчого комітету Бурштинської міської ради та Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Патригура Петро Ярославович, Патригура Ольга Володимирівна, Патригура Ярослав Петрович, Патригура Юлія Петрівна про визнання недійсними рішень, розпорядження та свідоцтва про право власності на квартиру відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013р. у справі №К/800/22138/13 скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р., а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2012 р. залишено в силі.

При вирішенні даного спору Галицьким районним судом Івано-Франківської області та Вищим адміністративним судом України встановлено, що на виконання умов договору №КБ-01/2001 від 22.01.01 та додаткової угоди №1 від 05.02.2002 Бурштинська ТЕС передала у власність АТЗТ "СТМ" квартиру №24 по вулиці Гнатюка, 2 в м. Бурштин в рахунок існуючої заборгованості Бурштинської ТЕС перед АТЗТ "СТМ". На момент приватизації квартира належала АТЗТ "СТМ" і на баланс Бурштинської міської ради не передавалась. Відтак, суди дійшли висновку про незаконність рішень щодо її приватизації Патригурою П.Я., свідоцтва про право власності, видане виконавчим комітетом Бурштинської міської ради 21.01.2004 та їх скасування. Крім того, встановлено протиправність рішення загальних зборів АТЗТ "СТМ" від 15.02.2002 р.

У вказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив, що розпорядження комісії з приватизації та рішення Виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003р. прийняті всупереч Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Спірна квартира на момент приватизації належала АТЗТ "СТМ", на баланс Бурштинської міської ради не передавалась, а тому розпорядження комісії по приватизації №2560 та рішення Виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003р. № 227 в частині щодо приватизації квартири №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області є незаконними.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з правомірності укладення договору № КБ-01/2001 від 22.01.2001 та додаткової угоди № 1 від 05.02.2002 до нього, факту передачі квартири у власність позивачу Бурштинською ТЕС та повної оплати її вартості позивачем При цьому, посилаючись на приписи ст.128 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на момент укладання договору № КБ-01/2001 та додаткової угоди №1 до нього), місцевий суд дійшов висновку про правомірність набуття позивачем права власності на квартиру. Суд також врахував ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013, якою визнано протиправними та скасовано рішення Бурштинської міської ради №16 від 12.03.2002, яким було затверджено протокол №1 від 15.02.2002 загальних зборів АТЗТ "СТМ" про виділення трьохкімнатної квартири Патригурі П. Я по вул. Гнатюка, 2/24, житловою площею 41,76кв.м.; розпорядження комісії по приватизації №5660 Бурштинської міської ради про передачу Патригурі П. Я. квартири по вул.Гнатюка, 2/24 в приватну власність; рішення №227 виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003р. в частині приватизації квартири №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області Патригурою П.Я.; свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Бурштинської міської ради 21.01.2004 на квартиру, яка знаходиться за адресою м. Бурштин, вул. Гнатюка, 2/24 і належить на праві спільної сумісної власності Патригурі П.Я., Патригурі О.В., Патригурі Я.П., Патригурі Ю.П., в рівних долях. При цьому, посилаючись на ст. 35 ГПК України, суди вважали, що не підлягає доказуванню факт правомірності набуття позивачем спірної квартири, оскільки цей факт доведений вищезазначеним рішенням адміністративного суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Однак у даному випадку рішення адміністративних судів , в яких зазначається, що позивач є власником спірного майна, не може бути доказом у розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки предметом розгляду адміністративного суду були рішення органів владних повноважень, а не питання права власності тієї чи іншої сторони. Більш того, до компетенції адміністративних судів не входить встановлення таких фактів. Суд зазначеного не врахував і не перевірив, чи може рішення адміністративного суду стати підставою у даній справі для визнання права власності на спірну квартиру за позивачем.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В порушення цієї норми процесуального закону попередні судові інстанції не у повній мірі виконали ці вказівки.

Так, не надано оцінки доводам виконавчого комітету Бурштинської міської ради щодо наявності збудованого 108-ми квартирного житлового будинку за адресою: м. Бурштин по вул. Гнатюка, 2, прийнятого в експлуатацію у 1999 році згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку від 30.11.1999 року та розпорядження Галицької районної державної адміністрації № 522 від 24 грудня 1999 року та надання трикімнатної квартири № 64 у цьому будинку рішенням виконкому Бурштинської міської ради № 71 від 08.06.2000р. жилою площею 41,67 кв.м. голові позивача Андрієшину В.М. Суди не з'ясували дійсну кількість квартир у збудованому будинку за вказаною адресою та під яким номером була передана позивачу спірна квартира нібито по втраченому акту приймання-передачі.

Суди при повторному розгляді справи знову не надали належної правової оцінки договору від 22.01.2002 року, в якому не було зазначено номер будинку, в якому позивач мав намір приймати участь у будівництві квартири.

При повторному розгляді справи суди також знову не врахували, що відповідно до договору була встановлена базова вартість квартири у розмірі 54710 грн., причому не спірної, а у не збудованому будинку (без номера). Фактична вартість спірної квартири не була розрахована та, відповідно, судами не встановлена.

Судовими інстанціями неповно було з'ясовано, які документи достовірно свідчили про наявність заборгованості Бурштинської ТЕС перед позивачем та її розмір, а також дати проведення зазначеного у довідці від 22.06.2006 року заліку, не надано оригінали документів, які свідчать про проведення цього заліку. Документи, на які посилаються суди, як на докази, суперечать іншим матеріалам справи. Зокрема, зазначені документи свідчать про те, що нібито залік проведено ще у січні 2001 року, в той час як рахунок-фактура №1 на оплату зазначеної суми була виписана 08.02.2001 року. Крім того, п.3.1 Додаткової угоди, укладеної через рік після укладення договору, якою змінено предмет договору, знову оговорює обов'язок оплати позивачем вартості квартири та передачі після цього спірної квартири протягом десяти днів. Цим обставинам не надано ніякої оцінки.

Відповідно до ст.128 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на момент укладання договору на участь у частковому будівництві житла та додаткової угоди №1 до нього) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 18.02.2002 року оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна юридичним особам здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта.

Попередні судові інстанції вважали встановленим, що Акт прийому-передачі квартири втрачений як позивачем, так і Бурштинською ТЕС (знищено через закінчення строків зберігання), однак, передача спірної квартири позивачу підтверджується листом директора Бурштинської ТЕС від імені ВАТ "Західенерго" від 14.02.2002 р. №119-25.

Колегія суддів вважає цей висновок передчасним, оскільки, як зазначалось вище, додаткова угода була укладена 05.02.2002 р., лист директора Бурштинської ТЕС від імені ВАТ "Західенерго" про передачу квартири датовано 14.02.2002 р., при цьому ніякого посилання на акт прийому - передачі спірної квартир нема. Більш того, з листа вбачається, що саме цим листом Бурштинська ТЕС передає квартиру позивачу та пропонує виконкому з приводу її подальшого розподілу звертатись до АТЗТ "СТМ". З наявних у справі матеріалів справи взагалі не видно, що такий акт складався. Ніяких доказів, що акт сторонами договору втрачено, останніми не надано, як не надано доказів, що позивач в подальшому звертався з цим актом до органу виконавчої влади для реєстрації квартири .Роблячи висновок, що строк зберігання акту закінчився, суд не встановив строк зберігання таких документів та не перевірив, якими доказами підтверджується його знищення у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Крім того, судами не враховано і не надано оцінки листу Бурштинської ТЕС №119-121 від 20.06.2006 року "Про передачу об'єктів житлового фонду у комунальну власність" , з якого вбачається, що будинок №2 по вулиці Гнатюка у м. Бурштин, що є об'єктом житлового фонду ВАТ "Західенерго", пропонується передати у комунальну власність. При цьому не зазначено, що спірна квартира, розташована у цьому будинку, знаходиться на балансі позивача, а тому не може бути передана у комунальну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний и об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи , є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства та на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2013 року у справі №7/170-5/135 скасувати.

Справу № 7/170-5/135 передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області у іншому складі суду.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова