Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 910/32155/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М.", смт Клевань Рівненської області,

на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016

зі справи № 910/32155/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (далі - Товариство)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

про визнання рішення недійсним,

за участю представників сторін:

позивача - Дяденчука А.І., Олексійчука Р.П.,

відповідача - Максименко А.П.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та скасування рішення АМК від 03.11.2015 № 561-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (колегія суддів у складі: Тищенко О.В. - головуючий суддя, судді Тарасенко К.В., Тищенко А.І.), в задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статей 50, 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано правомірністю притягнення Товариства до відповідальності за неподання Рівненському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) інформації у встановлений строк.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 24.02.2015 Відділенням направлено Товариству вимогу № 01/32-155-04 у зв'язку з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якою на підставі статей 7, 17, 22, 221 Закону № 2210 запропоновано в десятиденний термін з дня отримання цього листа подати до Відділення відповідну інформацію;

- Товариство листом від 06.03.2015 № 185 повідомило Відділення, що вимога про надання інформації не відповідає закону і у відповідача відсутні належні правові підстави для отримання запитуваної інформації; інформації на вимогу Відділення від 24.02.2015 № 01/32-155-04 надано не було;

- Відділенням повторно направлялася вимога від 20.03.2015 № 01/32-248-04 про надання необхідного обсягу інформації, яка також залишилася без виконання;

- розпорядженням Відділення від 06.07.2015 № 27 розпочато розгляд справи № 05-03/8-15 за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню у встановлені головою строки;

- Відділення листом від 13.08.2015 № 01/32-772-03 надіслано Товариству подання з попередніми висновками у справі № 05-03/8-15, на яке позивач у відповідь надав заперечення, в яких підтвердив факт неподання ним інформації Відділенню;

- Рішенням АМК:

визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації Відділенню на вимогу голови Відділення від 24.02.2015 № 01/32-155-04 у встановлений ним строк (пункт 1);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 136 000 грн. (пункт 2);

- документ Відділення від 24.02.2015 № 01/32-155-04 містить у своїй назві слово: "Вимога", а також посилання на необхідність надати певну інформацію у 10-й строк з дня отримання запиту;

- вимогу від 24.02.2015 отримано ОСОБА_7 - уповноваженою особою Товариства - 26.02.2015, що підтверджується листом Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошти" Поштамт - ЦПЗ № 1 (далі - Пошта) від 13.07.2015 № 134 та не заперечується позивачем;

- відповідно до пункту 2.2.2 договору на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам від 04.01.2012 № 70, укладеного Поштою і Товариством, призначено уповноважених, яким доручається одержання усіх видів поштових відправлень, зокрема, ОСОБА_7;

- договір від 04.01.2012 № 70 є чинним, не розірваний та не припинений; доказів внесення змін до договору в частині визначення уповноважених осіб на отримання кореспонденції не подано;

- кінцевим строком надання витребуваних документів Відділенню було 08.03.2015.

Причиною виникнення даного судового спору є питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.

Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

З іншого боку, законодавством України не передбачено і якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Такі правові позиції викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що інформацію у Товариства було витребувано головою Відділення саме у зв'язку із розглядом на той момент справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення Товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Таким чином, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію.

Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону № 2210 неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з абзацом четвертим частини другої та частиною шостою статті 52 Закону № 2210 за порушення, передбачені: пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф; рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням у рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків АМК стосовно наявності в діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Відділенню у встановлені його головою строки саме за вимогою, яку одержано Товариством, перевіривши прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень, дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 зі справи № 910/32155/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко