Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 923/785/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2014у справігосподарського суду Херсонської області №923/785/14 за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Херсонгаз"простягнення 5248,52грн.за участі представників сторін:

від позивача - Паца В.О.;

від відповідача - Артеменко О.М.

У С Т А Н О В И В:

02.06.2014 публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулися до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" 4 373,76грн пені та 874,75грн 3% річних, мотивуючи порушенням останнім своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого у 2012 році природного газу, внаслідок чого за період з 21.04.2012 р. по 27.04.2012 р. нараховано відповідні суми.

Відповідач проти позову заперечував та просив зменшити розмір штрафних санкцій на 100%, посилаючись на відсутність його вини у незначному простроченні оплати за поставлений природний газ, ускладнення чого полягали і в заборгованості позивача за послуги з транспортування газу. Крім того, згідно акту звірки розрахунків від 28.02.2013, погодженого сторонами договору, заборгованість за поставлений у 2012році природний газ відсутня.

07.08.2014 рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Литвинова В.В.), залишеним без змін 02.10.2014 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді: Шевченко В.В. - головуючий, Мирошниченко М.А., Головей В.М.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 874,75 грн. - 3% річних та 2 186,88грн. - пені. В решті позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, тому просили скасувати судові рішення в частині зменшення належної до стягнення суми пені 2 186,88грн, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій установлено, що 30.03.2012 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 08/14-96-Б, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2012 році природний газ, а останній - прийняти та оплатити.

На виконання умов цього договору продавець на протязі березня - грудня 2012 року поставив природний газ на загальну суму 47 337 628,34 грн, розрахунок за який частково не своєчасно був здійснений покупцем. Тому, компанією за період з 21.04.2012 р. по 27.04.2012 р. нараховано відповідні суми пені та 3% річних, які просили стягнули з товариства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦКУ).

Пунктом 6.1, .6.2 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу..

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України установлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові, тому судами обґрунтовано стягнуто з відповідача 874,75 грн. 3% річних, що не оспорюється сторонами.

Статтею 233 Господарського кодексу України установлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, взявши до уваги їх майновий стан, особливий статус відповідача (забезпечує газопостачанням населення та соціальну сферу), врахувавши ступінь виконання боржником свого зобов'язання за умовами укладеного між сторонами договору, незначний термін прострочення виконання зобов'язання, відсутність доказів щодо спричинення збитків компанії відповідним простроченням чи настання негативних наслідків, попередні судові інстанції обґрунтовано зменшили належний до сплати розмір пені, що не відповідав наслідкам порушення зобов'язання.

Правового обґрунтування, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 та рішення господарського суду Херсонської області від 07.08.2014 у справі №923/785/14 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк