Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 5006/37/152пн/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАлєєвої І.В., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. (головуючий суддя Склярук О.І., судді Богатир К.В., Дучал Н.М.)у справі№ 5006/37/152пн/2012 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"доРегіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Міністерства інфраструктури України, 2.Фонду Державного майна України, 3. Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт",за участюпрокурора Донецької областіпроукладення додаткової угоди № 5 до договору оренди від 17.06.2003 р. № 1055/03 в редакції позивача, за участю представників:позивачаПихтін К.В.,відповідачаСкрипка М.Д.,третьої особи-1Срібний І.О.,третьої особи-2Скрипка М.Д.,третьої особи-3Ладан О.М.,прокуратури Романов Р.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області 13.06.2013 р. позов задоволено: укладено датою прийняття цього рішення додаткову угоду № 5 до договору № 1055/03 від 17.06.2003 р. між Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) та Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м. Маріуполь (ідентифікаційний код 07589269) в наступній редакції:

"1. Доповнити пункт 3.1 статті 3 договору абзацом 4 наступного змісту: "При визначенні орендної плати використовується ставка 20% від вартості основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкту оренди."

2. Викласти пункт 3.2 статті 3 договору у наступній редакції: "Орендар за власний рахунок здійснює незалежну оцінку вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом 45 днів з дня затвердження результатів інвентаризації. До дня затвердження результатів незалежної оцінки Орендар сплачує орендну плату без змін. Після затвердження результатів незалежної оцінки протягом 30 днів Орендар зобов'язується сплатити різницю між сплаченою орендною платою (в т.ч. авансових оплат) та орендною платою, визначеною за правилами абз. 4 п. 3.1 ст. 3 Договору, за період з 18.06.2013р. до дня затвердження результатів незалежної оцінки без пені".

3. Пункт 10.1 статті 10 Договору викласти в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на тринадцять років, що діє з 17.06.2003 р. до 17.06.2016 р. включно."

4. Викласти пункт 10.2. статті 10 договору у наступній редакції: "Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря. Припинення строку дії договору не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за період фактичного користування Підприємством".

5. Інші положення Договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 р. залишити незмінними.

6. Ця Додаткова угода складена в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по два для Орендодавця і Орендаря.".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. рішення Господарського суду Донецької області 13.06.2013 р. скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду - залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 4, 4-3, 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників удового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.06.2003 р. між відповідачем (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладений договір оренди (далі - договір оренди) № 1055/03, згідно з п. п. 1.1, 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.04.2003 р., вартість якого становить 567.403,6 тис. грн., на період з 17.06.2003 р. по 17.06.2013 р.

Відповідно до умов розділу 3 зазначеного договору на позивача покладені грошові зобов'язання із перерахування до Державного бюджету щомісяця не пізніше 25-го числа орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., у розмірі 172.027,00 грн. без ПДВ, з урахуванням щомісячного корегування на індекс інфляції.

За пунктом 3.4 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Положеннями розділу 5 договору оренди встановлені обов'язки орендаря зі своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів.

Згідно з умовами розділу 10 договору сторони дійшли згоди, що:

- умови договору зберігають силу протягом всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлюються правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язання Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.10.2);

- зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін; зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п. 10.3);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договорі підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договору, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п. 10.6).

Згідно з додатковими угодами № 1 від 24.01.2005 р., № 2 від 02.09.2008 р., № 3 від 30.09.2009 р., № 4 від 12.11.2010 р. сторонами було погоджено наступні умови:

- предметом оренди є цілісний майновий комплекс державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2004 р., та становить 48.029,989 тис. грн., за винятком переданих за актами приймання-передачі від 27.10.2010 р. зі складу ЦМК на баланс ДП "Укрсервіс Мінтрансу" об'єктів державної власності у кількості 1165 одиниць, первісною вартістю станом на 30.11.2004 р. 15.194,932 тис. грн.; залишковою вартістю 7.227,215 тис. грн., а також державне майно, яке вводиться до складу орендованого ЦМК ДП "Азовський судноремонтний завод", переданого в оренду ТОВ "СРЗ" відповідно до договору оренди від 17.06.2003 р. № 1055/03, вартість якого визначено відповідно до звіту з оцінки майна станом на 31.03.2009 р. у сумі 12,692 тис. грн., у тому числі: вартість будівлі літнього будиночку (літера Ш-1) 6,597 тис. грн. та вартість будівлі вбиральні (літера Р-1) 6,095 тис.грн.

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць - вересень 2009 року 315.203,92 грн., яка перераховується до державного бюджету щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Листом № ГД-2096 від 09.08.2012 р. позивач, посилаючись на належне виконання умов договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 р., звернувся до Міністерства інфраструктури України з проханням надати дозвіл на продовження дії договору до 17.06.2023 р.

Міністерство інфраструктури України листом № 11125/16/10-12 від 26.10.2012 р. вказало про надання згоди на продовження строку дії договору на 10 років в порядку, визначеному чинним законодавством, та у разі відсутності заперечень з боку РВ ФДМУ по Донецькій області як орендодавця цілісного майнового комплексу і Фонду державного майна України, зауваживши, що:

- відповідно до Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, розмір орендної ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств морського паспорту встановлено на рівні 20%;

- невід'ємні поліпшення орендованого майна мають здійснюватись у першу чергу за рахунок амортизаційного фонду та відповідно до Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 р. № 1523;

- відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка обов'язково проводиться перед продовженням договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта була проведена більш як три роки тому. Оцінку та інвентаризацію державного майна необхідно проводити у порядку та послідовності, визначених Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629;

- у зв'язку із прийняттям Закону України "Про морські порти України" у разі продовження терміну дії договору доцільно передбачити у додатковій угоді обов'язок Орендаря щодо виконання вимог зазначеного закону.

Посилаючись на зазначений лист, Орендар звернувся до Орендодавця з пропозицією, викладеною в листі від 02.11.2012 р., укласти додаткову угоду до договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 р., проект якої передбачав викладення п. 10.1 договору оренди в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на двадцять років, що діє з 17.06.2003 р. до 17.06.2023 р.", а інші положення договору залишити без змін.

Дорученням голови Фонду Державного майна України № К/66 від 08.10.2010 р. було визначено, що Регіональні відділення Фонду державного майна України приймати рішення щодо продовження дії договорів оренди або повернення орендованого державного майна до сфери управління відповідного міністерства, відомства у зв'язку з закінченням строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів мають виключно за погодженням з Фондом державного майна України

Дорученням № К/84 від 22.12.2010 р. дію норми п. 1 зазначеного вище доручення було поширено на всі випадки розгляду зміни строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів держаних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів.

За результатами наради 21.11.2012 р. у заступника голови Фонду державного майна щодо подальшого використання державного майна ЦМК ДП "Азовський судноремонтний завод", переданого в оренду ТОВ "СРЗ" за договором оренди від 17.06.2003 р. № 1055/03, оформленої протоколом, було вирішено, враховуючи позицію Міністерства інфраструктури України, погодитись із пропозицією Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області щодо продовження на 10 років строку дії договору оренди в порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням пропозицій Міністерства інфраструктури України.

Листом № 11-06-02-11901 від 23.11.2012 р. відповідач не заперечив проти продовження договору оренди на 10 років за умови приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства, вказуючи на необхідність:

- проведення повної інвентаризації та незалежної оцінки державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Азовський судноремонтний завод";

- проведення оцінки об'єктів оренди з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положенням оцінки майна та Методики з урахуванням бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати;

- збільшення розміру орендної ставки з 4 % до 20 % у зв'язку із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 і від 04.10.1995 р. №786", яка набрала чинності 20.09.2011 р.;

- проведення процедури конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні".

У листі № 181/16/10-13 від 10.01.2013 р. Міністерство інфраструктури України зазначило, що Орендар навмисно помилково тлумачить листи Міністерства інфраструктури від 26.10.2012 р. № 11125/16/10-13 та відповідача від 23.11.2012 р. № 11-06-02-11901 з метою ухилення від процедури оцінки державного майна, яка призведе до збільшення розміру орендної ставки на 20 %, через що після закінчення терміну дії договору 17.06.2013 р. орендований ЦМК має бути повернений уповноваженому органу - Міністерству інфраструктури України відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

Проте доказів надсилання (отримання) цього листа Орендарем до справи не надано.

29.01.2013 р. на нараді заступника Голови Фонду державного майна України щодо подальшого використання державного майна ЦМК ДП "Азовський судноремонтний завод", оформленої протоколом, було вирішено врахувати позицію Міністерства інфраструктури України (лист № 181/16/10-13 від 10.01.2013 р.) та погодись із позицією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо повернення орендованого цілісного майнового комплексу ДП "Азовський судноремонтний завод" до органу управління після закінчення терміну дії договору оренди від 17.06.2013 р. №1055/03.

Водночас доказів відкликання відповідачем свого погодження продовження орендних правовідносин та пропозицій з цього приводу, викладених у листі № 11-06-02-11901 від 23.11.2012 р., адресованому позивачеві, до матеріалів справи не надано.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів наявності обставин, які визначені у ст.ст. 651, 652 ЦК України і з якими закон пов'язує можливість внесення змін до договору оренди саме за рішенням суду. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що між сторонами існує спір щодо внесення змін до договору оренди в частині його продовження, а відсутність такого спору між позивачем та відповідачем підтверджується листом відповідача за № 11-06-02-11901 від 23.11.2012 р.

Однак колегія суддів не погоджується з вказаними висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до загального правила, встановленого ч. 1 ст. 188 ГК України та ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 651 та 652 ЦК України зміна судом умов договору може бути зумовлена положеннями самого договору чи вказівкою законодавця, або істотним порушенням його умов, або істотною зміною обставин.

Положення п. 3.4 договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 р. передбачають можливість перегляду умов щодо розміру орендної плати за ініціативою однієї із сторін, а п. 10.3 безпосередньо вказує на можливість запровадження сторонами за взаємною згодою і інших змін до договору.

У свою чергу, недосягнення згоди сторонами щодо запровадження змін до договору оренди відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України зумовлює вирішення цього спору у судовому порядку.

Враховуючи викладену в листі № 11125/16/10-12 від 26.10.2012 р. позицію третьої особи-1 щодо можливості продовження строку орендних правовідносин на 10 років у разі виконання певних умов, позивач звернувся із відповідною пропозицією (лист від 02.11.2012 р.) - офертою у розумінні ст. 642 ЦК України до Орендодавця - відповідача про укладання спірної додаткової угоди № 5.

Листом № 11-06-02-11901 від 23.11.2012 р., дотримавшись обумовленої дорученнями голови Фонду Державного майна України № К/66 від 08.10.2010 р. та № К/84 від 22.12.2010 р. процедури узгодження вирішення питання щодо зміни умов договорів оренди цілісних майнових комплексів, відповідач акцептував пропозицію щодо продовження строку орендних правовідносин на 10 років, але визначив умови такого продовження, що є новою пропозицією у розумінні ст. 646 Цивільного кодексу України в частині.

Як встановлено місцевим судом, остаточна редакція спірної додаткової угоди № 5 свідчить про врахування Орендарем означених умов Орендодавця та, відповідно, їх акцепт позивачем, адже і питання про збільшення розміру ставки для врахування орендної плати, і питання щодо проведення незалежної оцінки об'єкта оренди та навіть доплати різниці між фактично сплаченою після закінчення первісного строку дії договору орендної платою та платою, що має визначатися за результатами оцінки і за поточною формулою та ставками, у повній мірі врегульовані відповідно до первісних побажань третіх осіб та відповідача.

Таким чином, викладена у листі № 11-06-02-11901 від 23.11.2012 р. пропозиція відповідача у розумінні ст. 646 ЦК України, яка містила згоду (акцепт у відповідній частині первісної оферти Орендаря щодо продовження орендних відносин), не була відкликана останнім у передбачений ч. 3 ст. 641 і ст. 642 вказаного Кодексу момент (як щодо висування умов для продовження, так і щодо згоди на таке продовження), була акцептована позивачем у редакції спірної додаткової угоди № 5, адже зменшений в остаточній редакції строк продовження - 3 роки, охоплюється первісно узгодженим строком в 10 років.

Враховуючи умови спірної додаткової угоди, закінчення первісно визначеного сторонами строку орендних відносин 17.06.2013 р., місцевий суд, враховуючи приписи ч. 5 ст. 188 ГК України щодо можливості визначення іншої, аніж дата набрання чинності судового рішення, моменту зміни у судовому порядку договору, дійшов правомірного висновку про те, що спірну угоду № 5 слід вважати укладеною датою прийняття оскаржуваного рішення - 13.06.2013 р. - задля забезпечення безперервності в орендних відносинах сторін.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив підставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. скасувати, а рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 р. у справі №5006/37/152пн/2012 залишити в силі.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіІ.В. Алєєва О.А. Кролевець