Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 910/12464/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015

зі справи № 910/12464/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Товариство), м. Київ,

до 1. комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві (далі - "Житлосервіс "Приозерне"), м. Київ,

2. комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м. Києві (далі - Служба), м. Київ,

про стягнення 2 265 025, 83 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Мірошник М.М. предст. (дов. від 31.12.2014)

"Житлосервіс "Приозерне" - не з'явився

Служби - Саушкіна О.В. предст. (дов. від 05.01.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 2 265 025, 83 грн. заборгованості (з них: 2 206 318, 63 грн. основного боргу, 2 805, 22 грн. інфляційних втрат, 9 317, 00 грн. - 3% річних, 46 584,98 грн. пені), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язання з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором від 19.10.2010 № 09257/2-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.10.2012 по 31.03.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/12464/13 (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь Товариства 370 127, 21 грн. заборгованості за надані послуг з постачання холодної води та її водовідведення, 7 402, 54 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 (судді Жук Г.А. - головуючий, Мальченко А.О., Суховий В.Г.) рішення місцевого господарського суду змінено та його резолютивну частину у наступній редакції: позов задоволено частково; стягнуто солідарно з відповідачів на користь Товариства 764 072, 64 грн. заборгованості та 15 279, 86 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині відмови у стягненні на користь Товариства 1 442 245, 99 грн. основного боргу, 2 805, 22 грн. інфляційних втрат, 9 317, 00 грн. - 3% річних, 46 584, 98 грн. пені та справу у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 просив залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником, правонаступником якого є Товариство, Службою як абонентом та "Житлосервіс "Приозерне", як (балансоутримувачем) укладено тристоронній договір від 19.10.2010 № 09257/2-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язався надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язався приймати надані послуги та здійснювати оплату наданих послуг на умовах зазначеного договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністрерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором, балансоутримувач зобов'язався надавати повну і достовірну інформацію відповідно до умов цього договору та нести відповідальність разом з абонентом у разі порушення зобов'язань перед постачальником відповідно до ст. 196 ГК України, ст. 543 ЦК України.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками засобів обліку, зареєстрованих у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у балансоутримувача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показників всіх засобів обліку, зареєстрованих у постачальника. Обсяг наданої води для поливу визначається за показниками засобів обліку.

Пунктом 2.1.2 укладеного договору передбачено, що зняття показників з засобів обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить для зняття показників присутності свого представника, показники, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг.

Згідно з пунктами 2.1.4-2.1.5. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання. Абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерованому, прошитому та скріпленому печаткою), який заповнюється представником абонентом та представником постачальника.

Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, або в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам спожитих послуг та їх вартості та проводить з останнім звіряння обсягів та вартості наданих послуг у відповідному обліковому періоді. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими документами для проведення звіряння та оформлення відповідного акту звіряння. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом (п. 2.1.6 договору).

Пунктами 2.2.1 - 2.2.2 договору сторонами визначено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Абонент щомісячно забезпечує не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, своєчасну та повну оплату коштів від населення за отримані послуги на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує у повному обсязі вартість наданих послуг орендарям, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з урахуванням висновку призначеної судом експертизи від 31.07.2014 № 5165/5166/14-45, за період з 01.10.2012 по 31.03.2013 позивачем надано послуги з постачання холодної води та прийняття стічних код на загальну суму 6 129 340,52грн. Також позивачем здійснено перерахунок за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення у сумі 251 865,81грн., який проведено у зв'язку з включенням до договору від 19.10.2010 року №09257/2-05 гуртожитку по вул. Лайоша Гавро, 14-А (ЖЕК-503), та житлових будинків по вул. Малиновського, 4, 6-Б (ЖЕК-506). У період з 01.10.2012 по 31.03.2013 за послуги постачання питної води та приймання стічних вод за присвоєними кодами (холодна вода+стоки) було зараховано кошти в розмірі 5 759 213,31 грн. (без врахування 290 726,55 грн., які сплачені в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди).

Також судами встановлено, що за спірний період позивачем було надано відповідачу - 2 послуги з прийняття стоків гарячої води на загальну суму 1 231 153,03 грн. Одночасно, у зв'язку з підключенням до укладеного сторонами Договору також гуртожитку по вул. Лайоша Гавро, 14-А (ЖЕК-503), та житлових будинків по вул. Малиновського, 4, 6-Б (ЖЕК-506) позивачем за надані послуги з прийняття стоків гарячої води було додатково здійснено перерахунок на суму 83 291,71 грн., які повинні бути сплачені на користь Водоканалу. На рахунок позивача за надані послуги з водовідведення гарячої води у період з жовтня 2012 року по березень 2013 було зараховано 1 046 206,88 грн., з яких 64 120,21 грн. було сплачено в рахунок погашення боргу за попередні періоди, а 982 086,67 грн. сплачені за надані у період з 01.10.2012 по 31.03.2013 послуги.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості відповідачів з оплати послуг з постачання холодної води та її водовідведення у розмірі 431 714,57 грн. (6 129 340,52 грн. загальна вартість наданих послуг з постачання холодної води та водовідведення, - 5 759 213,31 грн. сплачені грошові кошти + 61 587,33 грн. перерахунок, у зв'язку з включенням до договору від 19.10.2010 року № 09257/2-05 додаткових об'єктів). Крім того, обґрунтованим є висновок суду про наявність заборгованості відповідачів за отримані послуги із приймання стічних вод гарячого водопостачання в розмірі 332 358,07 грн. (1 231 153,03 грн. загальна вартість послуг з прийняття стоків гарячої води - 982 086,67 грн. сплачені відповідачем - 2 кошти в рахунок оплати послуги з прийняття стоків гарячої води + 83 291,71 грн. здійснений перерахунок). Всього 764 072,64 грн.

Причиною касаційного розгляду стало питання щодо правомірності відмови у стягненні солідарно з відповідачів на користь позивача вартості води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву), що включена позивачем у суму заборгованості з водопостачання та водовідведення, а також нарахованих 3% річних, інфляційних втрат та пені на суму боргу.

У відповідності до частини першої статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі -Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із статтею 1 Закону житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У статті 13 Закону встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Пунктом 3.13 Правил користування № 190 визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Згідно з пунктом 2.1 Правил користування № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду. Тобто саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Встановивши: що між сторонами спору відсутні договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води; укладений сторонами Договір не регулює відносини сторін з приводу постачання холодної води, яка іде на підігрів; на балансі відповідача-2 теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, - суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача вартості холодної води, яка використовується для приготування гарячої води, а також нарахованих на вказану суму пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, прийнявши до уваги, що надані позивачем розрахунки не містять необхідних елементів для обчислення та перевірки правильності нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені на суму заборгованості, яка підлягає задоволенню, суд апеляційної інстанції мотивовано відмовив у задоволенні позову у зазначеній частині.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті попередньої інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи, якою змінено рішення суду першої інстанції відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 зі справи № 910/12464/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко