Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 903/845/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Саранюка В.І. Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" м.Володимир-Волинський Волинської областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 рокуу справі№903/845/15 Господарського суду Волинської областіза позовом ОСОБА_4 м.Володимир-Волинський Волинської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" м.Володимир-Волинський Волинської областіпростягнення заборгованості із виплати частки у статутному капіталі в розмірі 18 805 898,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 (дов.№1039 від 06.07.2015 року);

від відповідача: Мартіросян А.Г. (дов.№343 від 24.12.2015);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.09.2015 року у справі №903/845/15 (суддя: Дем'як В.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" на користь ОСОБА_4 30 855,53 грн. 3% річних, 42 570,00грн. індексу інфляції, всього - 456 025,53грн. та 6840,38грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі №903/845/15 (судді: Гулова А.Г., Мельник О.В., Петухов М.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково; рішення господарського суду Волинської області від 01.09.2015р. у справі №903/845/15 скасовано в частині відмови у стягненні 2 166 241,49 грн. частини прибутку та змінено в частині стягнення 30 855,53грн. 3% річних, 42570,00грн. індексу інфляції, а всього 456025,53грн. заборгованості та 6840,38грн. витрат по сплаті судового збору; в решті рішення залишено без змін; резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "1. Позов задоволити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" (44700, Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул.Луцька, 211А, код ЄДРПОУ 30088756) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 166 241грн. 49 коп. частини прибутку, з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб, одержаного відповідачем у 2013 році, 1 287 799грн. 99коп. інфляційних втрат, 63 203грн. 90коп. 3% річних, всього - 3 517 245грн. 38коп., 13668грн. 07коп. судових витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити."

Прийняті судові акти в частині відмови у стягненні 11 073 723,28 грн вартості частини майна товариства з урахуванням його дійсної (ранкової) вартості, пропорційно частці позивача у статутному капіталі відповідача мотивовані тим, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 166 241,49 грн. частини прибутку відповідача, з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб, одержаного ним у 2013 році до дня виходу позивача зі складу учасників товариства, пропорційно частці останнього у статутному капіталі відповідача суд першої інстанції виходив з того, що виключно до компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку товариства від діяльності за звітний рік (п.7.6. Статуту товариства). Оскільки грошове зобов'язання в сумі 19 421 728 грн по оплаті ОСОБА_4 частини майна товариства відповідачем виконано 08.04.2015 року, тобто з простроченням строку, встановленого рішенням загальних зборів, а саме після 25.12.2014 року, тому суд дійшов висновку, що за період прострочення (з 26.12.2015 року по 08.04.2015 року) з відповідача слід стягнути 30 855, 53 грн. - 3 відсотків річних та 425 170 грн. - індексу інфляції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 2 166 241, 49 грн. частини прибутку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.3.6 Статуту відповідача, ч.2 ст.54 Закону України "Про господарські товариства" учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу; судом встановлено, що згідно з даними звіту про фінансові результати ТзОВ "Гербор-холдінг" (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік чистий фінансовий результат (прибуток) товариства за звітній період становить 19 687000,00грн. (код рядка 2350).Таким чином, частина прибутку, одержаного відповідачем у 2013 році до дня виходу позивача зі складу учасників товариства, пропорційна частці позивача у статутному капіталі відповідача, становить 3279854,20грн. (19 687 000,00 грн. х 16,66%), а з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб - 3 115 861,49грн. Проте, ТзОВ "Гербор-холдінг" виплачено позивачу лише 949620,00грн. (з урахуванням утриманого ПДФО). Перевіривши розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати у розмірі 1 287 799,99 грн. - за період з січня по березень 2015 року, та 3 % річних у розмірі 63 203,90 грн. за період з 27.12.2014 року по 07.04.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" звернулося з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про уточнення вимог касаційної скарги) до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі №903/845/15 в частині стягнення з ТОВ "Гербор-Холдінг" на користь ОСОБА_4 2 166 241,49 грн. частини прибутку, з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб, одержаного відповідачем у 2013 році, а в решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року та рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2015 року у справі №903/845/15 залишити без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі №903/845/15 залишити без змін.

Представник відповідача, у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи в уточненнях на касаційну скаргу, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 був учасником та володів часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" у розмірі 49 980,00грн., яка становить 16,66 % статутного фонду, що підтверджується Статутом ТзОВ "Гербор-холдінг" у редакції від 25.01.2012р., дата реєстрації 29.03.2012р.

25.12.2013р. ОСОБА_4 звернувся до загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників Товариства, в якій зазначив, що всі майнові права та належну йому частку у статутному капіталі у розмірі 16,66% відступає на користь відповідача, а тому, відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства", просить виплатити йому у грошовій формі частину майна відповідача, пропорційну його частці у статутному капіталі останнього та частину прибутку, отриманого Товариством у період з 01.01.2013 р. по 25.12.2013 р.

21.03.2014р. загальними зборами учасників Товариства обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 21.03.2014р., відповідно до якого вирішено, зокрема: виплатити дивіденди з прибутку підприємства у розмірі 6000000,00 грн. (шість мільйонів гривень 00 копійок) і розподілити його між учасниками пропорційно їх часткам у статутному фонді, зокрема, ОСОБА_4 - 999 600,00 грн. (16,66%) податок 49980,00грн., до видачі 949620,00грн.; виключити зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдинг" ОСОБА_4 на підставі поданої ним заяви про вихід від 25 12.2013 року з прийняттям його частки у розмірі 16,66% самим ТОВ "Гербор-холдінг". Подальша доля частки буде вирішуватися зборами учасників Товариства, згідно чинного законодавства України на протязі календарного року; грошову суму у розмірі 19421728,00грн., яка складає частку ОСОБА_4 у грошовій формі чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг", пропорційну належній йому частці у статутному капіталі (фонді) товариства на момент виходу з учасників товариства виплатити ОСОБА_4 на протязі року, згідно Статуту товариства; встановити кінцевою датою виплати вартості частки ОСОБА_4 у грошовій формі частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг", пропорційну належній йому частці у статутному капіталі товариства на момент виходу з учасників товариства - 25 грудня 2014 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вказаного вище рішення, у період з травня 2014 року по квітень 2015 року, позивачу здійснено виплати грошової частки чистих активів у сумі 19 421728,00грн. та дивідендів у сумі 999600,00грн. (з урахуванням утриманого податку - 949620,00грн.), що підтверджується картками по рахунках №671, №672 за період з 01.01.2014р. по 28.08.2015р. та наявними у матеріалах справи копіями платіжних документів.

12.06.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив протягом одного місяця доплатити йому 11 073 723,28 грн. - вартість частини майна відповідача, з урахуванням його дійсної (ринкової) вартості, пропорційно частці 16,66% у статутному капіталі даного товариства та 2 280 254,20 грн. (з урахуванням утримання ПДФО 2 166 241,49 грн.) - частину прибутку, пропорційно частці 16,66% у статутному капіталі, одержану відповідачем у 2013 році.

Відповідач у листі - відповіді №182 від 30.06.2015р. повідомив позивача, що виконав зобов'язання із виплати частки та дивідендів у повному обсязі і відмовив у доплаті вартості частини майна товариства та частини прибутку.

Це стало підставлю для звернення ОСОБА_4 до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ "Гербор-холдінг" 11 073 723,28грн. вартості частини майна товариства, з урахуванням його дійсної (ринкової) вартості, пропорційно частці позивача у статутному капіталі відповідача, 2 166 241,49грн. частини прибутку відповідача, з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб, одержаного ним у 2013 році до дня виходу позивача зі складу учасників товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі відповідача, 247058,28грн. 3% річних та 5318875,08грн. збитків від інфляції, всього - 18 805898,13грн.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Статтею 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Пунктом 3.5. Статуту відповідача передбачено, що в разі виходу учасника товариства з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Відповідно до п. 3.6. Статуту відповідача передбачено, що учасник, що вийшов з товариства, має право на належну йому частину прибутку, що одержаний товариством в поточному році до моменту виходу учасника товариства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у статуті ТОВ "Гербор-холдінг" не визначено порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства, яка підлягає виплаті учаснику у разі його виходу з товариства.

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. (п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

З моменту повідомлення учасником товариства про вихід із складу його учасників з виплатою належної йому частки вартості майна у товариства виникає обов'язок сплатити вартість цієї частки у строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 12.12.2011 N 14/214(10)).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з наявного балансу (звіт про фінансовий стан) ТОВ "Гербор-холдінг", який проведений станом на 31.12.2013р. (момент виходу ОСОБА_4 зі складу учасників ТзОВ "Гербор-холдінг") вбачається, що чисті активи відповідача становили 122577000,00грн. (рядок 1495), тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у стягненні 11 073 723,28грн. вартості частини майна товариства, з урахуванням його дійсної (ринкової) вартості, пропорційно частці позивача у статутному капіталі відповідача, оскільки позивачу правомірно, з дотриманням норм чинного законодавства, нараховано та виплачено 19421728,00грн. вартості частини майна ТзОВ "Гербор-холдінг", пропорційно його частці (16,66%) у статутному капіталі відповідача (122577000,00грн. - 6000000,00грн. (дивіденти) х 16,66%).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 166 241,49 грн. частини прибутку відповідача, з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб, одержаного ним у 2013 році до дня виходу позивача зі складу учасників товариства, пропорційно частці останнього у статутному капіталі відповідача суд першої інстанції виходив з того, що виключно до компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку товариства від діяльності за звітний рік (п.7.6. Статуту товариства).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 2 166 241, 49 грн. частини прибутку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.54 Закону України "Про господарські товариства", п.3.6 Статуту відповідача учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу; судом встановлено, що згідно з даними звіту про фінансові результати ТзОВ "Гербор-холдінг" (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік чистий фінансовий результат (прибуток) товариства за звітній період становить 19 687000,00грн. (код рядка 2350). Таким чином, частина прибутку, одержаного відповідачем у 2013 році до дня виходу позивача зі складу учасників товариства, пропорційна частці позивача у статутному капіталі відповідача, становить 3279854,20грн. (19 687 000,00 грн. х 16,66%), а з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб - 3 115 861,49грн. Проте, ТзОВ "Гербор-холдінг" виплачено позивачу лише 949620,00грн. (з урахуванням утриманого ПДФО), тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає не виплачена різниця частини прибутку, з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб, одержаного відповідачем у 2013 році, у розмірі 2 166 241,49грн. (3115861,49грн. - 949620,00грн).

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що з аналізу норм чинного законодавства, статуту ТзОВ "Гербор-холдінг" вбачається, що учаснику, який вийшов з товариства, має бути виплачена належна йому частка всього прибутку товариства, одержаного ним у поточному році до моменту (дня) виходу учасника з товариства, і лише після проведення в повному обсязі вказаних розрахунків з учасником, який вийшов, залишок частини прибутку лишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до його Статуту, зокрема п.7.6., визначає напрями його використання.

Перевіривши розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати у розмірі 1 287 799,99 грн. - за період з січня по березень 2015 року, та 3 % річних у розмірі 63 203,90 грн. за період з 27.12.2014 року (оскільки з цієї дати здійснено нарахування при зверненні з позовом) по 07.04.2015 року. (Проте в цій частині скаржником не оскаржується постанова суду апеляційної інстанції).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" м.Володимир-Волинський Волинської області залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі №903/845/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Саранюк

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко