Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 910/22291/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої Л. Рогачза участю представників:позивачаЧумак О.В. - довіреність від 01.01.2015 р.відповідачівГалкіна І.В. - довіреність від 18.04.2014 р.; Трикоза Т.В. - довіреність від 02.10.2014 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет"на постановувід 14.01.2015 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/22291/14 господарського суду м. Києваза позовомДочірнього підприємства ЮМаК Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"до - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет"; - Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту"; - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 простягнення 2 232 363,84 грн. Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2015 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І. касаційна скарга ТОВ "АТБ - маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 24.02.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/246 від 23.02.2015 р. у зв'язку із перебуванням судді Волковицької Н.О. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Алєєва І.В., Рогач Л.І. про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 р. ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "АТБ -маркет", ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та ФОП ОСОБА_6 про:

- стягнення з ТОВ "АТБ - маркет" 2 229 363,84 грн., з яких: заборгованість за договором поставки № 47800 від 011.10.2013 р. у розмірі 1 757 381,88 грн., пеня у розмірі 194 039,68 грн., збитки від інфляції в розмірі 248 640,91 грн. та 3 % річних у розмірі 29 301,37 грн.;

- стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" 2 000 грн. - частину заборгованості за поставлений товар;

- стягнення з ФОП ОСОБА_6 1 000, грн. - частину заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги, з посиланням на приписи статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 610-612, 625, 692 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що позивачем на виконання укладеного з ТОВ "АТБ - маркет" договору поставки № 47800, було поставлено товар, який останнім оплачено частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1 757 381,88 грн. на яку, відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства, нараховані пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

Крім того, позивач вказував на укладення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та ФОП ОСОБА_6 договорів поруки, за умовами яких відповідачі зобов'язались солідарно відповідати перед позивачем, як кредитором, за виконання боржником - ТОВ "АТБ - маркет" своїх зобов'язань за договором поставки № 47800 від 01.10.2013 р. з оплати за поставлений товар за вказаним договором поставки в межах 2 000 грн. та 1 000 грн. відповідно.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2014 р. (суддя Босий В.П.) позовні вимоги задоволені частково, а саме:

- стягнуто з ТОВ "АТБ-маркет" на користь ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" заборгованість у розмірі 1 757 381, 88 грн., пеню у розмірі 194 039, 68 грн., 3% річних у розмірі 29 301, 37 грн., інфляційні у розмірі 248 640, 91 грн.;

- стягнуто з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" заборгованість у розмірі 1 000 грн.;

- стягнуто з ФОП ОСОБА_6 на користь ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" 450 грн.

- припинено провадження у справі в частині стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" 1 000 грн. та стягнення з ФОП ОСОБА_6 550 грн.

Мотивуючи рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "АТБ-маркет" грошових коштів, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та доведеності їх наявними у матеріалах справи доказами.

В частині позовних вимог про стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та ФОП ОСОБА_6 грошових коштів та частково припиняючи провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції зазначив про часткову сплату відповідачами заборгованості.

За апеляційною скаргою ТОВ "АТБ-маркет" Київський апеляційний господарський суд (судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М., Рябуха В.І.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.01.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "АТБ-маркет" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права і невідповідністю висновків судів фактичним обставинам справи.

Скаржник зазначає про залишення судами поза увагою, що надані позивачем видаткові накладні не можуть виступати доказами у справі, оскільки необхідною є додаткова перевірка з'ясування джерела походження цих видаткових накладних, в той час, як за наслідками внутрішнього аудиту, який був проведений спеціалістами скаржника, встановлена наявність заборгованості саме позивача перед ТОВ "АТБ-маркет", яка виникла у позивача внаслідок заволодіння останнім грошових коштів відповідача без достатньої правової підстави. При цьому, скаржник вказує на те, що судами не враховано вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки деякі з наданих позивачем накладних не містять всіх визначених законом обов'язкових реквізитів первинних документів.

Заявник касаційної скарги також вказує на порушення судами норм процесуального права, вказуючи на те, що судом першої інстанції незаконно винесено ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову, в порушення статті 66 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності обґрунтування необхідності вжиття таких заходів, а в подальшому залишено без задоволення клопотання відповідача про скасування забезпечення позову. Крім того, скаржник вказує на порушення судом першої інстанції статті 77 Господарського процесуального кодексу України, що не взято до уваги апеляційним судом, у зв'язку із відмовою у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, залишення судом апеляційної інстанції без задоволення клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, в порушення статей 41-43 цього Кодексу, а також клопотання, заявленого відповідачем в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України щодо зупинення провадження у даній справі до розгляду справи, пов'язаної із визнанням недійсним договору поставки № 47800 від 01.10.2013 р.

ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, вказуючи на безпідставність доводів скаржника та намагання уникнути обов'язку зі сплати отриманого за договором товару.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 01.10.2013 р. між ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" (постачальник) та ТОВ "АТБ-маркет" (покупець) було укладено договір № 47800, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупця, у встановленій кількості, належної якості та по узгодженій вартості, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування, асортимент та ціна товару, що постачається за договором, вказується в додатку № 1 до договору (специфікація/прайс-лист), який є невід'ємною його частиною. Орієнтовні річні обсяги закупівель погоджуються сторонами та вказуються в Додатку № 5.

Додатком № 1 до договору сторонами було погоджено специфікацію товару, що мав поставлятися постачальником покупцеві.

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що товар постачається партіями. Постачальник повинен здійснити поставку товару на умовах DDР (згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010) за визначеними у вказаному пункті адресами.

Згідно з пунктами 2.9 та 2.10 договору, поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару у власність покупця, що засвідчується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупроводжувальними документами. Дата отримання товару покупцем вказується у видатковій накладній, про що покупець робить відповідну відмітку.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи копій видаткових та товарно-транспортних накладних, за період з 24.10.2013 р. по 10.02.2014 р. ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" на виконання умов договору № 47800 від 01.10.2013 р. поставив ТОВ "АТБ-маркет" товар на загальну суму 10 275 453,12 грн., з яких відповідачем перераховано 8 515 072,76 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями, внаслідок чого заборгованість ТОВ "АТБ-маркет", за поставлений відповідно до умов укладеного з позивачем договору товар, становить 1 760 381,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" про стягнення, зокрема, з ТОВ "АТБ-маркет" суми заборгованості за договором поставки № 47800 від 01.10.2013 р. у розмірі 1 760 381,88 грн., а також пені у розмірі 194 039,68 грн., 3% річних у розмірі 29 301,37 грн. та інфляційних у розмірі 248 640,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами пункту 1 статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 та 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 7.7 та 7.8 договору сторони передбачили, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. При порушенні строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення, від суми неоплаченого товару, за кожний день прострочення платежу.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до пункту 3.1 договору покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 45 календарних днів з дня поставки. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що належить до сплати, списується з банківського рахунку відповідача 1 на рахунок позивача. У випадку, коли останній день строку оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язань є перший за ним робочий день.

Проте, як встановлено судами під час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем за договором № 47800 товару на суму 1 760 381,88 грн., що свідчить про доведеність факту наявності у відповідача заборгованості за поставлений згідно договору товар у заявленій до стягнення сумі та нарахування штрафних санкцій, 3 % та інфляційних втрат, у зв'язку із встановленням факту порушення відповідачем терміну оплати товару поставленого за договором.

При цьому, посилання ТОВ "АТБ - маркет" на неврахування судом першої інстанції вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", що на думку відповідача свідчить про те, що надані позивачем накладні не можуть вважатися належним доказом на підтвердження факту поставки позивачем товару відповідачу, визнані судом апеляційної інстанції безпідставними з огляду на встановлення обставин стосовно того, що на підтвердження поставки кожної окремої партії товару сторони підписували як видаткову, так і товарно-транспортну накладні, які містять відбиток штампу відповідача та посилання на спірний договір поставки № 47800. Крім того, як було встановлено судами, ТОВ "АТБ - маркет", оплативши більшу частину поставленого за вказаними накладними товару, фактично визнав факт його отримання.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає, що оскільки в процесі судового розгляду судами було встановлено факт прострочення виконання ТОВ "АТБ -маркет" грошових зобов'язань перед позивачем, що останнім не спростовано належними та допустимими доказами, нарахування позивачем суми заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованим, а судові рішення у даній справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "АТБ-маркет" на користь ДП ЮМаК ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3 % річних, судова колегія вважає такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються встановленими судами обставинами справи.

Доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права, колегія суддів також не приймає до уваги, вважає їх такими, що не відповідають та спростовуються як матеріалам справи, так і обставинами, викладеними судами першої та апеляційної інстанції у судових рішеннях.

Судові рішення про стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" і ФОП ОСОБА_6 та про припинення провадження в частині стягнення із вказаних відповідачів відповідних грошових коштів на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не оскаржено.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 р. у справі № 910/22291/14 та рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач