Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 925/327/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників:позивачаМегей О.В., дов. від 18.08.2014, Гречка В.П., дов. від 18.08.2014відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)третіх осібне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства "Лідер"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року у справі№ 925/327/14 Господарського суду Черкаської області за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Лідер"доГоловного управління Держземагентства у Черкаській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області; - ОСОБА_7пропоновлення договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії, скасування наказів та договорів оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 Приватне сільськогосподарське підприємство "Лідер" звернулося до господарського суду з позовом про: поновлення терміном на 10 років договору оренди землі № 26 від 28.02.2014 на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району; зобов'язання Головного управління Держземагенства у Черкаській області вчинити дії з видання наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; визнання наказів Головного Управління Держземагенства такими, що видані не у відповідність вимогам чинного законодавства та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою": №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013: №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797; визнання укладених ОСОБА_7 договорів оренди землі з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області такими, що укладені не у відповідності чинного законодавства, скасування договорів від 31.12.2013 за кадастровими номерами: №7124086600:02:001:0360 - 65,9000 га; №7124086600:02:001:0359 - 42,2000 га; №7124086600:02:001:0355 - 7,0723 га; №7124086600:02:001:0357 - 21,1913 га; №7124086600:02:001:0358 - 24,3531 га; №7124086600:02:001:0356 - 7,0819 га, та зняття їх з державної реєстрації (в редакції уточнень позовних вимог від 26.03.2014, т.2, а.с.10-12). Позовні вимоги обґрунтовано приписами пункту 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 124 Земельного кодексу України з огляду на прийняття спірних наказів та укладення спірних договорів всупереч переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки, без проведення земельних торгів та доказів надання земельної ділянки в порядку, передбаченому для створення фермерського господарства, без погодження з органом державної виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини щодо наданих земель історико-культурного призначення.

Відповідач відхилив позов, вказуючи на недотримання позивачем процедури, передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі", для використання орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк, відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2014 (суддя Боровик С.С.) позов задоволено частково; визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою": №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013: №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797; визнано недійсними укладені громадянином ОСОБА_7 та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договори оренди землі від 31.12.2013 площами: 65,9000 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0360; 21,1913 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0357; 7,0723 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0355; 7,0819 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0356; 42,2000 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0359; 24,3531 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0358; зобов'язано Головне управління Держземагентства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказів про надання дозволу Приватному сільськогосподарському підприємству "Лідер" на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району; стягнуто з відповідача на користь позивача 3654 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 (судді: Яковлєв М.Л. - головуючий, Авдеєв П.В., Куксов В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позовних вимог; в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу в частині визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою": №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013: №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797; визнання недійсними укладених громадянином ОСОБА_7 та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договори оренди землі від 31.12.2013 площами: 65,9000 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0360; 21,1913 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0357; 7,0723 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0355; 7,0819 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0356; 42,2000 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0359; 24,3531 га з кадастровим номером №7124086600:02:001:0358; зобов'язання Головного управління Держземагентства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказів про надання дозволу Приватному сільськогосподарському підприємству "Лідер" на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району; в решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Приватне сільськогосподарське підприємство "Лідер" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в даній справі та прийняти нове рішення про залишення в силі рішення місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: застосовано положення статей 14, 142-144 Конституції України та статей 24, 34, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин; разом з тим не взято до уваги лист райдержадміністрації від 07.03.2012 № 01-13/573 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації зі землеустрою, а також не застосовано приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 764 Цивільного кодексу України; не враховано правову оцінку, надану постановою Черкаського адміністративного окружного суду; повернення земельної ділянки не оформлено відповідно до вимог частини 5 статті 116 Земельного кодексу України.

Відповідач та треті особи не надали відзивів на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що позивачем та Тальнівською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі від 17.07.2002 № 151/2, за умовами якого Тальнівська райдержадміністрація надала, а позивач прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 197,3 га, в тому числі землі резервного фонду - 171,1 га, історико-культурного призначення - 26,2 га, які знаходяться за межами населеного пункту Майданецької сільської ради; зазначений договір зареєстровано згідно з записом № 0407793000014 від 12.03.2007). Зазначений договір оренди продовжувався договором оренди землі № 26 від 28.02.2007 до 31.12.2011.

Судом також встановлено, що листами № 262 від 25.05.2011, № 438 від 07.12.2011, № 11 від 05.01.2012, № 46 від 01.02.2012 позивач звертався до голови Тальнівської райдержадміністрації про продовження терміну дії договору оренди землі № 26 від 28.02.2007; листом № 01-13/575 від 07.03.2012 Тальнівська райдержадміністрація надала позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 197,3 га на умовах оренди за межами населеного пункту в адмінмежах Майданецької сільради Тальнівського району, у зв'язку з чим позивач 06.08.2012 звернувся із заявою про виготовлення технічної документації, на яку отримав відмову.

06.08.2012 Тальнівська райдержадміністрація прийняла розпорядження № 331 "Про припинення права користування земельним ділянками ПСП "Лідер""; постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 розпорядження скасовано, зобов'язано Тальнівську райдержадміністрацію розглянути питання щодо поновлення договору, зазначено, що райдержадміністрація порушила місячний термін розгляду листів-повідомлень орендаря про наміри поновити договір оренди, наявні підстави для поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, що й в попередньому договорі.

Листом Тальнівської райдержадміністрації від 05.11.2012 № 01-13/3210 відмовлено позивачу у задоволенні його листа № 452 від 22.10.2012 про підписання додаткової угоди з підстав необхідності проведення конкурсу на набуття права оренди земельної ділянки.

З огляду на приписи Закону України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" 21.06.2013 та 01.07.2013 позивач звертався до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із клопотаннями № 328 та № 855 із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення землі та про поновлення договору оренди землі, у яких було відмовлено через недотримання позивачем приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". У відповідь на заяву позивача від 11.12.2013 (вх.№2626/03-01-06) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок Головне управління Держземагентства повідомило про обтяження цих земельних ділянок і неможливість у зв'язку з цим вирішити порушене питання.

Разом з тим, суд встановив, що у відповідь на заяву громадянина ОСОБА_7 від 18.06.2013 наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072 йому надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянко сільськогосподарського призначення із земель державної власності; наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797 затверджено документацію зі землеустрою, на підставі чого ОСОБА_7 уклав з відповідачем спірні договори оренди землі від 31.12.2013.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що факт поновлення договору оренди землі № 26 від 28.02.2007 встановлено за приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відтак, він не підлягає повторному доведенню; спірні накази видані відповідачем в порушення діючого переважного права позивача на поновлення зазначеного договору оренди, наявного права позивача на користування спірними земельними ділянками без його припинення, що є підставою для визнання недійсними спірних наказів та укладених відповідно до них договорів.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, встановив, що за змістом листа позивача № 262 від 25.05.2011 ним надавалася згода на зміну умов договору в частині орендної плати з відповідним продовженням строку дії зміненого договору; 10.06.2011 Тальнівська райдержадміністрація направила на адресу позивача лист № 01-13/1582 про наступне внесення змін до договору оренди в частині збільшення орендної плати та продовження його дії на 5 років, після замовлення та оплати технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в разі невиконання чого позивачем розпорядження втратить чинність.

У зв'язку з невиконанням позивачем наведених вище вимог, з якими пов'язувалось волевиявлення Тальнівської райдержадміністрації як орендодавця на поновлення договору оренди землі, а також відсутністю додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладення якої є обов'язковим в силу положень законодавства, суд апеляційної інстанції встановив, що договір оренди землі припинив свою дію 31.12.2011, що зумовлює припинення права користування позивача зазначеною земельною ділянкою, а також його переважне право на поновлення договору оренди землі за змістом частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" за недосягненням сторонами згоди.

Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що з огляду на припинення договору оренди землі, укладеного з позивачем, земельні ділянки в розмірі 167,4839 га були передані громадянину ОСОБА_7 за земельними торгами на підставі спірних наказів та договорів оренди, що є чинними та в судовому порядку не скасовані.

Судова колегія зазначає, що згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до частини 6-10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції закону 17 лютого 2011 року № 3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Суд апеляційної інстанції відповідно до досліджених ним матеріалів справи вірно встановив, що за наслідками розгляду звернення позивача про поновлення договору оренди землі до закінчення строку його дії не було досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, з огляду на що переважне право позивача як орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами згоди з істотних умов договору в межах реалізації процедури, передбаченої частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) не може зумовлювати автоматичне поновлення договору оренди з підстав, наведених у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відтак, відповідні правові висновки суду апеляційної інстанції щодо припинення дії договору оренди та відповідного права позивача на користування земельною ділянкою є законними та обґрунтованими.

Посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, скаржник зазначеного вище не врахував, а також безпідставно послався на необхідність застосування приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо правових висновків, викладених у постанові суду адміністративної юрисдикції.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що за змістом статті 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, тобто, зміст вимоги та матеріально-правові обставини, на які він посилається; за приписами статей 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, за доказами, оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, керуючись законом.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що в якості підстави незаконності спірних наказів відповідача, а також укладених на їх підставі договорів, позивач вказав, крім чинності попереднього договору оренди земельної ділянки, також доводи про надання спірних земельних ділянок відповідачем з порушенням встановленого порядку їх надання, всупереч статті 124 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, позбавивши тим самим позивача можливості взяти участь у таких торгах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд апеляційної інстанції, вказав на додержання визначеного законодавством порядку надання земельної ділянки, не навівши натомість жодний наявний у матеріалах справи доказ у підтвердження таких висновків, доводи позивача щодо порушення порядку надання земельної ділянки, що впливає на його законні інтереси, належно не розглянув та не спростував. Місцевий господарський суд відповідні доводи та обставини справи також не дослідив, задовольнивши позов на підставі невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Також судова колегія звертає увагу господарських судів на необхідність визначення учасників справи та їх процесуального статусу відповідно до природи спору та предмету поданого позову; судами не надано оцінки та не з'ясовано дійсного складу осіб, до яких звернено позовні вимоги за змістом поданого позову, та їх відповідність сторонам справи; також судами залишено поза увагою цільове призначення надання земельної ділянки за спірними наказами та договорами земельної ділянки, що безпосередньо має значення для визначення особи - належного землекористувача за приписами статті 31 Земельного кодексу України", статей 12, 15 Закону України "Про фермерське господарство".

Невідповідність складу осіб, до яких звернено позовні вимоги за змістом поданого позову, сторонам справи (позивачу та відповідачу) істотно впливає на законність судових рішень та є підставою для скасування судових рішень в цілому.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, всупереч положенням статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, не проаналізували належним чином спірні правовідносини, зміст прав та зобов'язань сторін відповідно до приписів чинного законодавства, не надали оцінку наявним у справі доказам, порушили принципи рівності та змагальності сторін у судовому процесі.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарським судам слід врахувати вищенаведене та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідер" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року у справі № 925/327/14 Господарського суду Черкаської області та рішення Господарського суду Черкаської області віл 12.05.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач