Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Справа № 910/7473/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "Агропромбудсервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.10.2014у справі№910/7473/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "Агропромбудсервіс"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 34 127,21 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:Тарасенко Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма "Агропромбудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 33622,86 грн. заборгованості та 504,35 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2014 (суддя Босий В.П.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 (колегія суддів у складі: Смірнової Л.Г., Кропивної Л.В., Чорної Л.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані недоведеністю обставин поставки відповідного товару саме на виконання умов договору купівлі-продажу №23/04-11 від 01.04.2011, який за висновком судів є неукладеним, а також обставин настання строку оплати поставленого за видатковими накладними товару.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма "Агропромбудсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Агропромбудсервіс" заявило вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 33622,86 грн., яка виникла, за його доводами, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару, поставленого на виконання Договору №23/04-11 від 01.04.2011, а також 504,35 грн. 3% річних.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між ТОВ "Агропромбудсервіс" (продавець) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз", (покупець) 01.04.2011 підписано договір купівлі-продажу №23/04-11 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати на умовах Договору товар, асортимент, кількість, ціна якого погоджуються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2 Договору).

Однак обставини укладення сторонами передбаченої вказаною умовою Договору специфікації під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій позивачем не доведено. При цьому суди встановили, що надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог видаткові накладні не містять жодного посилання на Договір. Складені ж сторонами акти звіряння розрахунків, за висновком судів, не можуть бути належними доказами виконання ними відповідних зобов'язань саме на виконання Договору, оскільки також не містять жодного посилання на нього. До того ж п. 8.1 Договору передбачає, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня ___ р.

Водночас з огляду на те, що вказані вище докази підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання на підставі підписаних сторонами видаткових накладних, у яких не встановлений строк (термін) виконання боржником обов'язку, суд апеляційної інстанції дослідив обставини виконання позивачем вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо направлення відповідної вимоги. На підставі наданих сторонами доказів суд встановив, що строк оплати поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару на підставі відповідних видаткових накладних на момент розгляду даної справи не настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

З огляду на положення наведених правових норм, встановивши викладені вище обставини відсутності погодження сторонами предмету, ціни та строку дії Договору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Договір є неукладеним.

У касаційній скарзі позивач посилається на надання ним суду апеляційної інстанції оригіналу банківської виписки, яка підтверджує оплату коштів відповідачем на підставі Договору; а також на відсутність витребування судами доказів надіслання ним відповідної претензії відповідачу.

Однак такі доводи не спростовують вказаних вище висновків судів щодо відсутності погодження сторонами істотних умов Договору і по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судом апеляційної інстанції, що не входить до визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Зважаючи ж на те, що позивачем заявлено позовні вимоги у справі про стягнення заборгованості саме за Договором, який є неукладеним, а за відсутності клопотання заінтересованої сторони господарський суд не наділений правом виходити за межі позовних вимог, зокрема, стягувати заборгованість відповідача перед позивачем за іншим господарським зобов'язанням, підстави для задоволення даного позову відсутні.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "Агропромбудсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі №910/7473/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Євсіков

Судді О. Кролевець

О. Попікова