Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № Б-19/156-07 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харковіна постанову та ухвалувід 20.08.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. господарського суду Харківської областіу справі№ Б-19/156-07 господарського суду Харківської областіза заявою підприємства "Інваспектр" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" - товариства інвалідів Київського району м. Харковадо боржникаприватного підприємства "Дарт", м. Балаклія Харківської областіпровизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Камінська А.А.в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"Сизова Л.В, довір.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2006 року порушено провадження у справі № Б-19/156-07 про банкрутство приватного підприємства "Дарт" (далі - Боржник, Підприємство) за заявою підприємства "Інваспектр" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" - товариства інвалідів Київського району м. Харкова в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 14.07.2008 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чобот О.А.

В подальшому ухвалами місцевого господарського суду кандидатура арбітражного керуючого для призначення ліквідатором Боржника неодноразово змінювалась.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Камінську А.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року (суддя - С.В. Міньковський) в задоволенні скарги АТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора Підприємства - арбітражного керуючого Камінської А.А. відмовлено, а звіт про витрати ліквідатора у розмірі 2 511 грн. 53 коп. затверджено. При цьому також затверджені надані суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, ухвалено ліквідувати юридичну особу Підприємства, вирішено вимоги кредиторів у відповідних розмірах вважати погашеними, а провадження у справі припинено тощо.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (далі-Банк) звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 року (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Лакіза В.В., Плахов О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року-без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 25, 32 Закону про банкрутство, ст. 267 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За результатами розгляду скарги Банку на дії ліквідатора Підприємства, звіту останнього у справі та ліквідаційного балансу Боржника місцевим судом було встановлено, що майно, витребування якого на користь Підприємства вимагає Банк, не належить банкруту, що виключає його наступну реалізацію у даній справі. Також Банком не було надано доказів сплати судового збору та не надано первинної документації з метою звернення ліквідатора із позовними вимогами щодо стягнення дебіторської заборгованості Боржника, а тому ця заборгованість була списана. Ліквідатором же належним чином виконувались повноваження у даній справі, у тому числі з повідомлення Банку (який не є членом комітету кредиторів у справі) про засідання комітету кредиторів. Також ліквідатором вчинялись інші дії у ліквідаційній процедурі: з пошуку та виявлення майна, розгляду та визнання вимог поточних кредиторів у справі, проведення інвентаризації, направлення запитів, однак майна, транспортних засобів та інших активів виявлено не було. Виявлена ж на рахунках Боржника сума коштів була направлена на покриття витрат у ліквідаційній процедурі. Також суд вказав, що звіт ліквідатора був затверджений комітетом кредиторів Боржника.

Підтримуючи ці висновки суду, апеляційний суд вказав, що передане Боржником у заставу майно вибуло з його володіння та власності за рішеннями судів в інших справах.

Заперечуючи вказані висновки судів, Банк зазначив, що ліквідатором Підприємства не було виконано вичерпних належних заходів з повернення Боржнику переданого у заставу майна, а за подання заяви про зміну способу виконання рішення у справі щодо повернення Боржнику майна судовий збір не сплачується. Скаржник вказав про невчинення заходів з розшуку відсутнього у Підприємства майна, що було передано у заставу, не вчинено належних доказів зі стягнення та списання дебіторської заборгованості, так як відсутнє рішення комітету кредиторів саме про списання такої заборгованості. Не було направлено ліквідатором всіх запитів для виявлення у Боржника майна.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями скаржника, оскільки вони викладені всупереч встановлених судами обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, викладені в скарзі вимоги щодо дослідження обставин справи в частині дій ліквідатора щодо пошуку та витребування переданого у заставу майна, щодо стягнення дебіторської заборгованості, а також стосовно виконання ліквідатором Камінською А.А. інших дій у ліквідаційній процедурі Боржника, виходячи з приписів ст. 1117 ГПК України, суперечить цим нормам, оскільки такі вимоги зводяться до необхідності здійснення касаційним судом переоцінки доказів у справі та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, тоді як у касаційного суду відсутні повноваження здійснювати переоцінку доказів у справі або встановлювати нові обставини.

При цьому касаційний суд звертає увагу на те, що ліквідаційна процедура стосовно Боржника відкрита ще у 2008 році - постановою від 14.07.2008 року, тобто на момент ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення тривала майже 6 років та перевищує встановлені нормами ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство граничні строки проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Судами ж попередніх інстанцій були досліджені і встановлені обставини щодо пошуку та повернення майна Боржника, частина якого вибула з його власності за рішеннями судів в інших справах. При цьому слід погодитись із висновками судів, що встановлена за актом державного виконавця обставина неможливості вчинення дій з пошуку та виявлення майна Боржника (за його відсутністю) виключає таку можливість і для ліквідатора Підприємства у даній справі.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що заявником у своїх запереченнях не було враховано, що за рішенням комітету кредиторів, прийнятого на зборах 07.04.2014 року був затверджений поданий ліквідатором звіт по результатах проведення ліквідаційної процедури (т. 11 а.с. 146-149). На проведених же 14.05.2014 року зборах комітету кредиторів останніми була відхилена ініціатива щодо звернення із вимогами про стягнення дебіторської заборгованості Боржника та про повернення майна Підприємства (т. 11 а.с. 180-182). За наявності такого рішення комітету кредиторів касаційний суд не вбачає порушень з боку ліквідатора через складення ним акту від 23.06.2014 року про списання вказаної дебіторської заборгованості (т. 11 а.с. 214).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що до розглянутої за оскаржуваною ухвалою місцевого суду скаргою Банку на дії ліквідатора Камінської А.А., ні Банком, ні жодним іншим із кредиторів Боржника раніше не оскаржувались жодні дії ні вказаного ліквідатора, ні будь-якого із попередньо призначених.

У зв'язку із викладеним є правомірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відхилення скарги Банку на дії ліквідатора Підприємства, затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі про банкрутство останнього.

За таких обставин справи касаційні вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 22, 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.06.2014 р. у справі № Б-19/156-07 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 23.10.2014 року.