Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року Справа № 910/589/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 23.02.2015 р. (суддя Літвінова М.Є.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. (судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О., Зеленін В.О.)у справі№910/589/15-г господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"доТовариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"простягнення 13 773 грн. 29 коп.за участю представників: від позивачане з'явились від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - ТОВ "Експрес Страхування") про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 13 773 грн. 29 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, до нього на підставі договору про відступлення права вимоги №2503 від 25.03.2014 р. перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2015 р. у справі №910/589/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р., задоволено позовні вимоги.

Приймаючи вказані судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій, врахували всі наявні в матеріалах справи докази та визнали доведеною вину водія автомобіля, застрахованого відповідачем, в порушенні Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., що і стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, під час якої було заподіяно майнову шкоду.

Не погодившись з прийнятими судовими актами ТОВ "Експрес Страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку скаржника, не притягнення судом учасника дорожньо-транспортної пригоди до відповідальності за її скоєння є підтвердженням відсутності вини цієї особи, а, отже, свідчить про відсутність підстав для відшкодування майнової шкоди, заподіяної іншій особі в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.06.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Експрес Страхування" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 22.06.2015 р.

У судове засідання 22.06.2015 р. представники сторін не з,явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №910/589/15-г є позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 13 773 грн. 29 коп.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 20.06.2013 р. в місті Києві на вул. Басейній, №23/52 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля "PОRSCHE", реєстраційний номер АІ 1111 СВ, (водій транспортного засобу - Ханіф Зишан) та автомобіля "КІА СОУ", реєстраційний номер АА 7032 КК, (водій транспортного засобу - Гудзенко Оксана Анатоліївна).

Відповідно до калькуляції від 03.07.2013 р. та звіту №2013-06-20/003 від 03.07.2013 р. визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу "PОRSCHE", реєстраційний номер АІ 1111 СВ, в результаті дорожньо - транспортної пригоди вартість цього збитку становить 14 388 грн.82 коп.

При цьому, вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу згідно рахунку - фактури №1008278 від 02.07.2013 р. склала 14 283 грн. 29 коп. з ПДВ.

На підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №205.0105839 від 15.03.2013 р. ТОВ "Страхова компанія "НАСТА" (страховиком) складено страховий акт №2013-06-20/003 від 09.07.2013 р., яким визначено розмір страхового відшкодування в сумі 14 283 грн.29 коп.

Надалі, ТОВ "Страхова компанія "Наста" перерахувало на рахунок авторемонтного підприємства - ТОВ "Віннер Автомотів" вказану суму страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6046 від 16.07.2013 р.

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Страхова компанія "Наста" відступило (передало) ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" право вимоги відшкодування в порядку регресу збитків завданих страхувальникам за договорами страхування, в тому числі за договором №205.0105839 від 15.03.2013 р. Порядок та умови такого відступлення визначено сторонами в укладеному між ними договорі про відступлення права вимоги №2503 від 25.03.2014 р.

В свою чергу, цивільно-правова відповідальність Гудзенко Оксани Анатоліївни - водія автомобіля "КІА СОУ", реєстраційний номер АА 7032 КК, застрахована ТОВ "Експрес Страхування" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АЕ №1831841).

Згідно з відомостями про дорожньо-транспортну пригоду №9219208 дорожньо-транспортна пригода на вул. Басейній, №23/52 сталася внаслідок порушення водієм Гудзенко Оксаною Анатоліївною вимог п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., що встановлено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 14 283 грн. 29 коп.

Проте, відповідач не сплатив позивачу зазначену суму та в листі-відповіді вказав на відсутність підстав для здійснення такої виплати, з огляду на те, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2013 р. у справі №757/22205/13-п закрито провадження відносно Гудзенко Оксани Анатоліївни за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок цього між сторонами виник спір, що розглядається господарськими судами в межах даної судової справи.

Проаналізувавши спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, право регресу у позивача могло виникнути лише до винної (відповідальної) особи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, постановою Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2013 р. у справі 757/22205/13-п закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Одночасно, із змісту вказаної постанови не вбачається, що місцевим судом загальної юрисдикції вставлено факт наявності або відсутності вини водія автомобіля "КІА СОУ", реєстраційний номер АА 7032 КК, у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, факт наявності або відсутності вини особи у завданні майнової шкоди має бути встановлений господарським судом на підставі дослідження всіх доказів наявних в матеріалах справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В процесі судового розгляду справи №910/589/15-г місцевий та апеляційний господарські суди дослідили наявні в матеріалах справи докази та на підставі відомостей про дорожньо-транспортну пригоду №9219208 визнали доведеною вину Гудзенко Оксани Анатоліївни в порушенні Правил дорожнього руху України, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на це, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що не притягнення водія автомобіля "КІА СОУ", реєстраційний номер АА7032 КК, до адміністративної відповідальності не спростовує встановленого судами факту наявності його вини у порушенні Правил дорожнього руху України в результаті чого були заподіяні збитки майну інших осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком місцевого та апеляційного господарських судів та вважає правомірним задоволення позовних вимог, заявлених у справі №910/589/15-г, з огляду на доведеність вини заподіювача шкоди та враховуючи наявність правових підстав для стягнення відповідних матеріальних збитків, як сплаченого страхового відшкодування, в порядку регресу.

Отже, повно і всебічно з'ясувавши всі обставин справи та належним чином дослідивши всі докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків та прийняли обґрунтовані рішення, які не підлягають зміні чи скасуванню.

При цьому, викладені скаржником твердження фактично стосуються переоцінки доказів, що згідно з нормами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, доводи заявника касаційної скарзги вже були предметом судового розгляду в господарському суді апеляційної інстанції та правомірно відхилені ним.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно визначено характер правовідносин, що склалися між сторонами справи, таким правовідносинам надано правильну юридичну оцінку, в результаті чого прийнято судові акти, які повністю відповідають нормами чинного матеріального та процесуального права.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються судові витрати за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015 р. у справі №910/589/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк