Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Справа № 911/3722/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В., Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)відповідача:Божук Ю.К. дов. від 2.09.2015третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2015та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.12.2015у справі№ 911/3722/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доПриватного акціонерного товариства "Експансія Рітейл"третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія"простягнення 203 409 607,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Експансія Рітейл", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 17.05.2006р. №10-0604/179к.

23.11.2015 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, прийняту місцевим судом до розгляду, згідно якої заборгованість відповідача за кредитним договором від 17.05.2006р. №10-0604/179к складає 49 411 056,38 грн. та 6884325,83 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 07.08.2015 (1 долар США = 21,484096 грн.) становить 147903517,03 грн., а разом складає 197314573,41 грн. з них: 136182763,83 грн. (6338 770,96 доларів США) простроченої заборгованості за кредитом; 9222 599,70 грн. (429 275,67 доларів США) простроченої заборгованості за відсотками; 609039,75 грн. (28 348,40 доларів США) строкової заборгованості за відсотками; 46358540,43 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1486271,26 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків; 1566244,69 грн. - санкції у розмірі 0,00278% від заборгованості за кредитом за кожен календарний день; 1813282,84 грн. (84401,17 доларів США) - 3% річних за прострочення повернення кредиту; 75830,92 грн. (3 529,63 доларів США) - 3% річних за прострочення сплати відсотків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2015 (суддя Ю.В. Подоляк), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 (головуючий суддя В.І. Рябуха, судді Л.М. Ропій, Н.Ф. Калатай), провадження у справі №911/3722/15 зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та порушення норм матеріального права, зокрема приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України та норм статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, внаслідок недотримання місцевим господарським судом порядку призначення та проведення судової експертизи відповідно до приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України та норм частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". При цьому банк наголошує на відсутності підстав для зупинення провадження у справі у зв'язку з призначення судової експертизи, оскільки, на думку скаржника, в даному випадку призначення експертизи та поставлення перед судовим експертом питань, вирішення яких знаходиться в компетенції суду, призводить до затягування розгляду справи.

Від Приватного акціонерного товариства "Експансія Рітейл" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову без змін з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предмет позову у даній справі становить вимога Банку про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 17.05.2006 № 10-0604/179к, укладеним між позивачем та третьою особою. У зв'язку з невиконанням ТОВ "Експансія" своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, враховуючи умови договору поруки від 13.09.2010 № 10-0604/179к/П-03, укладеного між Банком та ПрАТ "Експансія Рітейл" з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, Банком були заявлені вимоги до поручителя - ПрАТ "Експансія Рітейл".

Ухвала Господарського суду Київської області від 01.12.2015 мотивована тим, що для вирішення питання відповідності заявленого до стягнення розміру основного боргу за кредитом, відсотків за користування кредитом, 3% річних, санкції, передбаченої п.7.4 кредитного договору, пені умовам кредитного договору від 17.05.2006 №10-0604/179к, виникла необхідність призначення експертизи документів фінансово-кредитних операцій у зв'язку із взаємною суперечливістю наявних у справі доказів щодо заявлених до стягнення позивачем сум заборгованості за кредитним договором, складністю розрахунку заявлених до стягнення сум, та необхідності дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення.

На підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд Київської області ухвалою від 01.12.2015 зупинив провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (пункт 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи зі змісту частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення.

Місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, встановив взаємну суперечливість наявних у справі розрахунків щодо заявлених до стягнення позивачем сум заборгованості відповідача за кредитним договором, зокрема в частині визначення сторонами методики нарахування основного боргу, відсотків за користування кредитними коштами, пені, штрафних санкцій, передбачених договором, та трьох відсотків річних.

При цьому судом було враховано, що відповідно до положень пункту 3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором. Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (зазначаються реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (зазначається назва банківської установи).

Відтак встановлення відповідності наданого як позивачем, так і відповідачем, розрахунку заявлених до стягнення сум умовам укладеного між сторонами кредитного договору від 17.05.2006р. №10-0604/179к, може бути предметом експертизи, оскільки потребує спеціальних економічних знань.

Судами також з'ясовано, що сума простроченого грошового зобов'язання в іноземній валюті, враховуючи коливання курсу іноземної валюти до гривні, має бути переведена у гривню за курсом НБУ на кожен день прострочення і пеня має розраховуватися на суму заборгованості виражену в гривні за кожен день прострочення в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за період існування прострочення. Отже визначення реального розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків обумовлене необхідністю дослідження значного обсягу фінансових документів, здійснення розрахунків з переведення суми заборгованості пені, нарахованої на цю суму, з іноземної валюти у гривню також потребує спеціальних економічних знань.

Оскільки суди попередніх інстанцій належно обґрунтували як необхідність призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій, так і неможливість розгляду справи по суті заявлених позовних вимог до моменту закінчення експертних досліджень та отримання судом висновку експертизи, колегія суддів вважає, що зупинення провадження у справі було здійснено місцевим господарським судом з дотримання приписів пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій.

Скаржник у касаційній скарзі не зазначає які саме порушення норм статті 79 Господарського процесуального кодексу України були допущені судом першої інстанції при винесенні ухвали від 1.12.2015 про зупинення провадження у справі, а його доводи зводяться передусім до перевірки та переоцінки підстав для призначення судової експертизи у даній справі. Доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що судом на вирішення експертизи поставлено питання, з'ясування яких належить до компетенції суду, визнаються касаційною інстанцією безпідставними, оскільки питання експертизи не мають характеру правових, та не пов'язані із з'ясуванням відповідності умов кредитного договору, інших обставин справи чи дій сторін нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 у справі №911/3722/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець