Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 04/01/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк"на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року господарського суду Черкаської області від 11.12.2014 року (про розгляд скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В.)у справі господарського суду№ 04/01/11 Черкаської областіза заявоюПриватного підприємства "Литвинський"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"про визнання банкрутом ліквідаторЮдицький О.В.у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ КБ "Приватбанк":Басій К.С. (довіреність №2801-К-Н-О від 04.08.2014 року),ТОВ "Святослав":ліквідатор Юдицький О.В., арбітражний керуючий.ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться справа №04/01/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 19.01.2010 року за заявою Приватного підприємства "Литвинський" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. (том 1, а.с. 1).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 року (залишена в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. (том 15, а.с. 95 - 96, 167 - 170; том 16, а.с. 222 - 227).

27.05.2014 року заставним кредитором - ПАТ КБ "Приватбанк" подано до господарського суду скаргу за вих. №20/05 від 20.05.2014 року на бездіяльність ліквідатора боржника Юдицького О.В., мотивовану невжиттям ним заходів, спрямованих на пошук та повернення майна банкрута (чотирьох зернозбиральних комбайнів та трьох колісних тракторів, визначеної модифікації та певних серійних номерів, а також жниварок (жаток), приставок для збирання ріпаку, рапсового столу для жниварки, візків для перевезення жниварок, комплектів ліфтерів), що знаходиться у третіх осіб - ТОВ "Черкаси-Дніпро", ТОВ "Віль-Транс-Сервіс", ТОВ "Агрофірма "Ліга", СТОВ "Дружба-Нова", фізичної особи-підприємця Попруги С.О., з клопотанням про витребування спірного майна у третіх осіб та зобов'язання ліквідатора Юдицького О.В. передати його на зберігання ПАТ "КБ "Приватбанк" як заставодержателю спірного рухомого майна (вх. №11659/14) (том 30, а.с. 1-22).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.12.2014 року (суддя Гура І.І.) у задоволенні скарги ПАТ "КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута відмовлено (том 32, а.с. 118 - 123).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "КБ "Приватбанк" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 11.12.2014 року про відмову у задоволенні скарги заставного кредитора на бездіяльність ліквідатора банкрута Юдицького О.В., прийняти у справі нове рішення, яким зазначену скаргу задовольнити, визнати незаконною бездіяльність ліквідатора банкрута щодо невжиття заходів, спрямованих на пошук та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, витребувати у ТОВ "Черкаси-Дніпро", ТОВ "Віль-Транс-Сервіс", ТОВ "Агрофірма "Ліга", СТОВ "Дружба-Нова", фізичної особи-підприємця Попруги С.О. належну підприємству-боржнику сільськогосподарську техніку та зобов'язати ліквідатора Юдицького О.В. включити спірне рухоме майно до складу ліквідаційної маси банкрута та передати його на зберігання заставному кредитору ПАТ "КБ "Приватбанк", обґрунтовуючи невідповідністю висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Гарник Л.Л., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.12.2014 року (про розгляд скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В.) у даній справі - без змін (том 32, а.с. 246 - 252).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 10.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 11.12.2014 року (про розгляд скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В.), прийняти у справі нове рішення, яким скаргу заставного кредитора на бездіяльність ліквідатора банкрута Юдицького О.В. задовольнити, визнати незаконною бездіяльність ліквідатора боржника, що полягала у невжитті ним заходів, спрямованих на пошук та повернення майна банкрута, яке знаходиться у третіх осіб, витребувати у ТОВ "Черкаси-Дніпро", ТОВ "Віль-Транс-Сервіс", ТОВ "Агрофірма "Ліга", СТОВ "Дружба-Нова", фізичної особи-підприємця Попруги С.О. належну боржнику сільськогосподарську техніку та зобов'язати ліквідатора Юдицького О.В. включити зазначене рухоме майно до складу ліквідаційної маси банкрута та передати його на зберігання ПАТ "КБ "Приватбанк".

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 387, 388, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 31, 24 - 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статей 45, 35, 86, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у помилковості висновків судів за змістом оскаржуваних судових рішень про належне виконання арбітражним керуючим Юдицьким О.В. обов'язків ліквідатора ТОВ "Святослав".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2015 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.04.2015 року о 10 год. 10 хв., зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції докази надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами ТОВ "Віль-Транс-Сервіс", ТОВ "Агрофірма "Ліга", СТОВ "Дружба-Нова" та фізичній особі-підприємцю Попрузі С.О.

15.04.2015 року через канцелярію Вищого господарського суду України заявником касаційної скарги було надано документи, витребувані ухвалою суду касаційної інстанції від 30.03.2015 року (вх. №3988 Д1/6246).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 10.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 11.12.2014 року (про розгляд скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В.) на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ КБ "Приватбанк" Басій К.С. та ліквідатора банкрута Юдицького О.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 14.06.2011 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, що регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство, яка діяла до набрання чинності змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, за винятком положень, які регулюють процедуру продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, якщо реалізація майна здійснюється після 19.01.2013 року.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації боржника. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно з частиною 6 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частин 10, 11 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2014 року ПАТ "КБ "Приватбанк", як заставний кредитор, звернувся до господарського суду зі скаргою за вих. №20/05 від 20.05.2014 року на бездіяльність ліквідатора боржника Юдицького О.В., мотивуючи невжиттям ним заходів, спрямованих на пошук та повернення майна банкрута (чотирьох зернозбиральних комбайнів та трьох колісних тракторів, визначеної модифікації та певних серійних номерів, а також жниварок (жаток), приставок для збирання ріпаку, рапсового столу для жниварки, візків для перевезення жниварок, комплектів ліфтерів), що знаходиться у третіх осіб, які, на думку скаржника, володіють спірним майном банкрута без достатніх правових підстав, та клопотав про витребування зазначеної сільськогосподарської техніки у третіх осіб, зобов'язання ліквідатора включити його до складу ліквідаційної маси банкрута та передати на зберігання ПАТ "КБ "Приватбанк" (том 30, а.с. 1-22).

В обґрунтування своїх вимог заставний кредитор зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року у даній справі про банкрутство ТОВ "Святослав" визнано недійсними договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №07.04/09-1 та №07.04/09-2 від 07.04.2009 року, укладені між ТОВ "Святослав" та ТОВ "Черкаси-Дніпро", з огляду на обставини неправомірного заниження боржником балансової вартості майна, яке відчужувалося за оспорюваними договорами, та без погодження такого відчуження з ПАТ КБ "Приватбанк", як заставодержателем спірного рухомого майна. Однак, в порушення положень статей 31, 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, з моменту набрання зазначеним судовим рішенням законної сили 06.11.2013 року, ліквідатором Юдицьким О.В. не вживались належні заходи з повернення банкруту спірної сільськогосподарської техніки, якою, за твердженням скаржника, без достатніх правових підстав володіють треті особи - ТОВ "Черкаси-Дніпро", як первісний набувач спірного майна за договорами купівлі-продажу, визнаними в подальшому недійсними в судовому порядку, а також ТОВ "Віль-Транс-Сервіс", ТОВ "Агрофірма "Ліга", СТОВ "Дружба-Нова", фізична особа-підприємець Попруга С.О., на користь яких у 2010-2011 роках ТОВ "Черкаси-Дніпро" відчужило частину придбаної у боржника сільськогосподарської техніки.

Розглядаючи скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута Юдицького О.В., суди попередніх інстанцій встановили, що після призначення ліквідатором у справі постановою про визнання боржника банкрутом від 14.06.2011 року арбітражний керуючий Юдицький О.В. у листопаді 2011 року звернувся у дану справу зі заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №07.04/09-1 та №07.04/09-2 від 07.04.2009 року, укладених між боржником та ТОВ "Черкаси-Дніпро", відповідно до частини 10 статті 17 Закону про банкрутство (том 17, а.с. 3-23). За результатами розгляду зазначеної заяви постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014 року, визнано недійсними укладені між боржником та ТОВ "Черкаси-Дніпро" договори купівлі-продажу спірної сільськогосподарської техніки підприємства-боржника (том 25, а.с. 126-131, том 29, а.с. 82-86).

Судами встановлено, що 27.08.2014 року ліквідатор Юдицький О.В. звернувся до господарського суду в межах справи про банкрутство боржника зі заявою за вих. №02-01/8392/04-01-11 від 23.08.2014 року про застосування наслідків недійсності правочинів, в якій просив зобов'язати ТОВ "Черкаси-Дніпро" повернути ТОВ "Святослав" спірну сільськогосподарську техніку загальною вартістю 4,8 млн. грн., яку підприємство отримало від боржника на підставі договорів купівлі-продажу, визнаних в подальшому недійсними в судовому порядку (том 30, а.с. 75 - 81).

З огляду на встановлене та взявши до уваги обставини остаточного вирішення спору щодо недійсності договорів купівлі-продажу сільськогосподарської техніки боржника Вищим господарським судом України, про що прийнято Постанову від 12.08.2014 року, якою залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції від 06.11.2013 року про визнання оспорюваних правочинів недійсними та звернення ліквідатора про повернення майна в порядку реституції, місцевий господарський суд дійшов висновку про належне виконання ліквідатором Юдицьким О.В. своїх обов'язків.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, повністю погодився з висновками місцевого господарського суду та не знайшов правових підстав для скасування прийнятої ним ухвали від 11.12.2014 року за результатами розгляду скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута Юдицького О.В.

Також, суди попередніх інстанцій зазначили про необґрунтованість вимог ПАТ КБ "Приватбанк" в частині зобов'язання ліквідатора Юдицького О.В. включити до складу ліквідаційної маси банкрута спірну сільськогосподарську техніку, що знаходиться у третіх осіб, які, за твердженням заставного кредитора, є недобросовісними набувачами зазначеного майна. Виходячи з положень законодавства про банкрутство, які підлягають застосуванню ліквідатором при формуванні ліквідаційної маси банкрута, суди дійшли висновку, що сільськогосподарська техніка, яка вибула із володіння банкрута у квітні 2009 року на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу, укладених між боржником та ТОВ "Черкаси-Дніпро", не може бути включена до складу ліквідаційної маси банкрута до моменту її повернення у власність підприємства-боржника.

Судами встановлено, що ПАТ "КБ "Приватбанк", як заставодержатель спірної сільськогосподарської техніки, ініціював внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про її обтяження заставою банку вже після вчинення боржником правочинів з відчуження зазначеного рухомого майна на користь ТОВ "Черкаси-Дніпро". Відтак, покупець (первісний набувач) набув у власність сільськогосподарську техніку банкрута без обтяжень та в подальшому відчужив її частину на користь третіх осіб, у яких спірне рухоме майно може бути витребувано за наявності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

Доводи заставного кредитора про бездіяльність ліквідатора Юдицького О.В., що полягала у неподанні ним до суду позову про витребування спірного майна боржника із незаконного володіння третіх осіб, суди не взяли до уваги, оскільки такий спір підлягає розгляду в окремому позовному провадженні та зумовлює обов'язок позивача (підприємства-банкрута в особі ліквідатора) сплатити судовий збір за подання позову в розмірі більш як 34 тис. грн., що було ускладнено відсутністю у боржника необхідної суми грошових коштів.

При цьому, судами встановлено обставини надіслання ліквідатором банкрута Юдицьким О.В. на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" звернення за вих. №02-01/8624/04-01-11 від 29.10.2014 року щодо авансування коштів для сплати судового збору за подання позовних заяв про витребування майна з чужого незаконного володіння, яке адресат отримав 03.11.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 30, а.с. 177-179); однак, в матеріалах справи відсутні докази надходження на адресу ліквідатора Юдицького О.В. пропозицій від банку-заставодержателя щодо авансування оплати судового збору за подання таких позовів.

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів у справі, яким дана відповідна оцінка судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута Юдицького О.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень, а доводи ПАТ КБ "Приватбанк" про неналежну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами, вважає необґрунтованими та такими, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного суду від 10.02.2015 року та ухвала суду першої інстанції від 11.12.2014 року (про розгляд скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В.) прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому їх слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ ПАТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.12.2014 року (про розгляд скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В.) у справі №04/01/11 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Ю. Поліщук