ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 924/1854/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Агропром" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2016у справі№ 924/1854/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Агропром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" простягнення 238771, 73 грн.

за участю представників: позивачаКузь А.П. - предст., дов. від 19.12.2016відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Агропром" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" 237600,00 грн. боргу та 1171,73 грн. 3% річних. Мотивуючи вимоги, позивач зазначав, що сплатив відповідачу грошові кошти у загальній сумі 475200 грн. на придбання цукру-піску, однак, відповідач свої зобов'язання виконав частково, цукор на суму 237600,00 грн. поставлено не було, у зв'язку з чим позивач просить повернути вартість недопоставленого товару як наслідок невиконання зобов'язання відповідно до статей 610, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що виконав зобов'язання належним чином, передавши перевізнику цукор-пісок у повному обсязі на загальну суму 475200 грн. згідно з заявками позивача на завантаження та відповідно до видаткових накладних; частиною товару під приводом надання транспортних послуг заволоділа невстановлена особа, яка була залучена до перевезення саме позивачем, що підтверджується, зокрема, відкритим кримінальним провадженням за вказаним фактом.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2016 (судді: Грамчук І.В. - головуючий, Вибодовський О.Д., Радченя Д.І.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 (судді: Тимошенко О.М. - головуючий, Коломис В.В., Огороднік К.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, позов задовольнити; в обґрунтування скарги зазначає, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, не врахували, що документи, на які посилається відповідач, не відповідають приписам статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, позаяк ведення електронного документообігу сторони не погоджували, господарський договір на поставку товару сторони не підписали; відповідач не надав докази дотримання ним приписів пунктів 3.1, 3.2, 10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, натомість відповідач відвантажив товар особі без довіреності позивача на отримання товару та за накладною, в якій було виправлено номер автомобіля; будь-які договори на перевезення позивач з Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Алессандра" не укладав; висновки судів про недоведеність порушення відповідачем зобовязань з поставки цукру суперечать наявним у справі доказам.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у засідання суду; клопотання про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник не навів обставин, що свідчать про неможливість розгляду касаційної скарги у даному судовому засіданні, участь представників у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, відсутнє клопотання заявника про продовження строку розгляду касаційної скарги поза строками, встановленими статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з обставин справи, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 258 від 22.07.2015 позивач перерахував відповідачу 475200 грн. згідно з платіжним дорученням № 642 від 23.07.2015 на суму 165200 грн. та платіжним дорученням № 643 від 23.07.2015 на суму 310000 грн. за цукор-пісок в поліпропіленових мішках.

Згідно з накладною № 1014 від 28.07.2015 позивач самовивозом отримав у відповідача частину товару (цукру-піску) в кількості 22000 кг на суму 237600 грн.

Таким чином, наявні матеріали справи свідчать про домовленість сторін здійснити попередню оплату товару та отримати товар шляхом самовивозу покупцем зі складу продавця.

Того ж дня за накладною № 1011 від 28.07.2015 товар у вигляді цукор-пісок білий кристалічний в кількості 22000 кг та мішок поліпропіленовий в кількості 40 штук на загальну суму 237600 грн. відповідач передав, як перевізнику, особі, вказаній у заявці позивача на перевезення - Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватна компанія "Алессандра".

Однак, за твердженнями позивача, товар за накладною № 1011 від 28.07.2015 на загальну суму 237600 грн. йому не надійшов.

Враховуючи відмову відповідача повернути кошти за недопоставлений товар на суму 237600 грн., позивач звернувся до суду з позовом про повернення коштів та застосування наслідків невиконання зобов'язання.

Судова колегія зазначає, що за приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суди встановили, що між сторонами у даній справі виникли правовідносини з купівлі-продажу товару.

За змістом статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До обов'язків покупця частина перша статті 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судова колегія вказує, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, здачі товару перевізнику для доставки покупцеві (частина друга статті 664 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Суди попередніх інстанцій достовірно встановили, що відповідно до заявки позивача 12/07 від 28.07.2015, останній просив відвантажити автомобільним транспортом Рено НОМЕР_6, причеп НОМЕР_7, водій посвідчення НОМЕР_8 ОСОБА_9 (НОМЕР_1) перевізник ТОВ "Приватна компанія "Алессандра" м. Київ, вул. Автозаводська,7/32, цукор білий кристалічний у мішкотарі в кількості 22 т. На виконання вказаної заявки відповідач відвантажив за накладною № 1011 від 28.07.2015 товар у вигляді цукру-піску білого кристалічного в кількості 22000 кг та мішок поліпропіленовий в кількості 40 штук на загальну суму 237600 грн.; відвантаження вказаного вище товару підтверджується також Витягом з Журналу обліку транспортних засобів, які заїжджають на територію відповідача, а також відеозаписом з камер відео спостереження, встановлених на прохідній відповідача.

При цьому суди встановили, що за повідомленням слідчого СВ Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області 29.07.2015 від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Агропром" ОСОБА_10, надійшло звернення, яке зареєстровано в Журналі ЄО № 3390; внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, реєстраційний № 12015240220000604 від 29.07.2015. Відповідно до Витягу з кримінального провадження №12015240220000604 за заявою потерпілого ОСОБА_11 28.07.2015 біля 15 год. на ТОВ "Старокостянтинівцукор", що по вул. Мануїльського, 10, невстановлена особа під приводом надання транспортних послуг шахрайським шляхом заволоділа товаром ТОВ "Гал-Агропром", а саме цукром вагою 22 тони на загальну суму 237600 грн.

Суди також взяли до уваги зміст протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 (який є менеджером зі збуту ТОВ "Гал-Агропром") Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Старокостянтинівського ВП від 29.07.2015, за яким ТОВ "ГАЛ-АГРОМПРОМ" здійснило передплату в сумі 475200 грн. за 44 тони цукру на ТОВ "Старокостянтинівцукор", що розташоване по вул. Мануїльського, 10 м.Старокостянтинів; потерпілий при цьому повідомив, що даною угодою займався директор ОСОБА_10. ОСОБА_11 особисто в мережі інтернет виставив заявку на перевезення з м.Старокостянтинів Хмельницької області в м. Долина Івано-Франківської області 44 тони цукру для перевезення 2 вантажівками. 28.07.2015 директору ОСОБА_10 зателефонували з мобільного номеру НОМЕР_2 на мобільний номер директора 050 9125416. По телефону зі слів директора з ним розмовляв чоловік російською мовою. Даний чоловік директору зателефонував і сказав, що у нього є вантажівки для перевезення цукру. Останні домовились по мобільному телефону про ціну, яка складала 5300 грн. з ПДВ по перерахунку за перевезення вантажу. Директор дав номер телефону невідомого чоловіка ОСОБА_11, з яким зв'язався по мобільному телефону НОМЕР_3. При розмові ОСОБА_11 запросив документацію по фірмі перевізника, яка мала перевозити товар; 27.07.2015 о 15 год. на електронну почту ТОВ „Гал-Агропром" невідомий чоловік з яким спілкувався ОСОБА_11 по мобільному телефону і який представився диспетчером по імені ОСОБА_14 скинув документацію, а саме виписку з єдиного державного реєстру ФОП на ТОВ "Приватна компанія "Алессандра" та Свідоцтво платника ПДВ. Також він повідомив, що 28.07.2015 є можливість в м. Старокостянтинові поставити автомобілі на загрузку. ОСОБА_11 чекав договір-заявку та рахунок на проплату транспортних послуг. ОСОБА_14 повідомив, що на даний час на фірмі не має бухгалтера і дана документація буде скинута 28.07.2015. ОСОБА_11 електронною поштою скинув відповідь та документи, а саме скинув свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, реквізити підприємства для того, щоб вони уклали договір для транспортування вантажу. 27 липня 2015 на мобільний телефон ОСОБА_11 прийшло СМС повідомлення з номером транспортного засобу, який має перевозити цукор, а саме автомобіль марки "Рено", д\з НОМЕР_6, причіп д\з НОМЕР_7, водій - ОСОБА_9 і його номер телефону, НОМЕР_1. ОСОБА_11 зв'язався з даним чоловіком та отримав серію та номер водійського посвідчення НОМЕР_9. При цьому ОСОБА_11 відправив заявку з даними фірми перевізника на ТОВ "Старокостянтинівцукор" в бухгалтерію. Крім того, ОСОБА_11 додатково зателефонував до бухгалтерії і попросив працівника бухгалтерії ОСОБА_12 м.т. НОМЕР_4 про те, щоб при виписуванні товаротранспортних накладних додатково перевірити водійське посвідчення водія та техпаспорт на автомобіль, що має перевозити цукор ТОВ „Гал-Агропром";

28.07.2015 об 11 год. ОСОБА_11 зателефонували з ТОВ „Старокостянтинівцукор" і повідомили, що автомобіль марки „Рено" з причіпом прибув і його поставили на завантаження. При цьому ОСОБА_11 зателефонував декілька разів диспетчеру з фірми перевізника і просив, щоб вони скинули документи (рахунок та договір-заявку). Диспетчер з фірми перевізника скинув номер телефону бухгалтера ОСОБА_13 м.т. НОМЕР_5 з якою не було зв'язку. Біля 16 год. ОСОБА_11 зателефонував до водія ОСОБА_9, який повідомив, що він в дорозі, але на даний час автомобіль зламався неподалік від м. Тернополь на об'їзній дорозі поруч з заправкою ВОГ. Приблизно через 30 хв. він зателефонував, що виїхав з м.Тернополя і сказав, що наступного разу зателефонує коли буде на місці. В 22:30 год. з водієм був відсутній зв'язок. Диспетчер з фірми перевізника ОСОБА_14 трубку не брав.

Крім того, з Витягу з кримінального провадження за заявою потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що невстановлена особа під приводом надання транспортних послуг шахрайським шляхом заволоділа товаром позивача - ТОВ "Гал-Агропром".

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, поясненнями представників та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Таким чином, суди на підставі матеріалів кримінального провадження та пояснень учасників спору вірно вказали, що вказаним підтверджується факт виконання відповідачем своїх обов'язків з відвантаження товару у відповідній кількості на виконання заявки позивача; право власності на товар та, відповідно, ризик його втрати, перейшло позивачу; доводи позивача щодо відпуску цукру особі, яка не мала повноважень на його отримання по накладній № 1011 від 28.07.2015 були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях.

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, та не беруться колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Агропром" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 у справі № 924/1854/15 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г.Коробенко