Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Справа № 6/19/2011/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: у засідання не прибули,

від відповідача: у засідання не прибули,

від ПАТ "Міжнародний інвестицій банк": Кобзарь А.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р.

у справі № 6/19/2011/5003 Господарського суду Вінницької області

за заявою Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р.

за позовом Закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В"

про стягнення 228 887,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.04.2011р., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2011р., задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" про стягнення 202584грн. основного боргу за укладеним між сторонами договором поставки №13/07/10 від 13.07.2010р., 10835,51грн. пені, 10129,20грн. штрафу, 2097,19грн. 3% річних, 3241,34грн. збитків від інфляції. На виконання цього рішення видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Вінницької області від 29.08.2011р. у справі №6/19/2011/5003 у частині стягнення з ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В" на користь ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" суми 230952грн. у зв'язку з добровільною сплатою боржником коштів у сумі 2065,23грн., а також зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 228887,24грн. згідно з договором №22/7-08 від 22.07.2008р. між ПСП "Розвиток і К" та ЗАТ "Консервний завод "Кодимський", договором №5/02-09 від 05.02.2009р. про відступлення права вимоги між ПСП "Розвиток і К" та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, договором від 25.02.2011р. про відступлення права вимоги боргу між СПД ФО ОСОБА_2 та ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. скасовано вказану ухвалу в частині визнання наказу таким, що не підлягає до виконання в сумі 228887,24грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012р. вищевказану постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а ухвалу суду першої інстанції залишено в силі. Одночасно суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні заяв ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" щодо залучення ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" як правонаступника ЗАТ "Консервний завод "Кодимський".

ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. за нововиявленими обставинами, посилаючись на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2014р. у справі №916/174/13-г, яким визнано недійсним правочин про зарахування зустрічних вимог, укладений між ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" та ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В", вчинений шляхом подання заяви від 20.04.2011р. Одночасно заявлено клопотання про заміну сторони (позивача) у справі.

Ухвалою від 27.05.2014р. Господарський суд Вінницької області від 27.05.2014р. (суддя Тісецький С.С.) заяву ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" №1077/ІІ від 22.04.2014р. задовольнив частково: скасував ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р.; відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В" від 30.11.2011р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. У частині видачі нового судового наказу в даній справі на ім'я ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" в задоволенні заяви №1077/ІІ від 22.04.2014р. відмовлено.

Ухвалою від 27.05.2014р. Господарський суд Вінницької області від 27.05.2014р. (суддя Тісецький С.С.) заяву ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" №1077/ІІ від 22.04.2014р. задовольнив частково: замінив сторону в справі ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" на правонаступника у грошовому зобов'язанні ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк"; визначив надіслати ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" оригінал наказу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. (колегія суддів у складі: Павлюк І.Ю., Гудак А.В., Миханюк М.В.) ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.05.2014р. залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними постановою суду апеляційної інстанції та ухвалами суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій заявило вимоги про їх скасування як таких, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, та відмову в задоволенні заяви ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" про перегляд ухвали в справі за нововиявленими обставинами.

Зокрема, касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" не є правонаступником ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" у спірних правовідносинах, а відтак не має право на подання заяви про перегляд судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами визначений ст. 113 ГПК України, згідно з ч. 1 якої судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особою, яка не має на це права, виключає перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. З огляду на таке, розглядаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, господарські суди повинні, перш за все, з'ясувати наявність у заявника права звертатися з такою заявою відповідно до вимог ч. 1 ст. 113 ГПК України.

При цьому ст. 25 ГПК України передбачено можливість процесуального правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу, а відтак правонаступник також вправі звернутись до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

До господарського суду з заявою №1077/ІІ від 22.04.2014р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. у справі №6/19/2011/5003 звернулось ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк", яке не було стороною чи третьою особою у даній справі за позовом ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" до ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В". У зв'язку з цим вказаною особою заявлено клопотання про заміну сторони в справі ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" на нового - ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк".

Згідно з ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Вищевказане клопотання мотивовано тим, що ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" є новим кредитором у зобов'язанні та правонаступником ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.08.2011р. у справі №787/11 за позовом ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" до ЗАТ "Консервний завод "Кодимський".

Слід зауважити, що ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" вже звертався з аналогічною заявою щодо залучення його в якості правонаступника позивача, посилаючись на вищевказане рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських барків від 22.08.2011р. у справі №787/11, під час перегляду в касаційному порядку ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. у даній справі. Вищий господарський суд України постановою від 09.07.2012р. у задоволенні вказаної заяви відмовив у зв'язку з ненаданням заявником належних доказів правонаступництва.

Під час розгляду заяви №1077/ІІ від 22.04.2014р. Господарський суд Вінницької області встановив, що 25.11.2010р. між ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" (заставодержатель) та ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" (заставодавець) укладено договір застави майнових прав, предметом якого є передача заставодавцем заставодержателю в заставу майнових прав (прав вимоги) на отримання платежів як таких, що існують на момент укладення цього договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, які належать та/або належатимуть до виплати заставодавцю відповідно до договору поставки №13/07/10 від 13.07.2010р.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.08.2011р. у справі №787/11 переведено на ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" заставлені майнові права - право грошової вимоги, що випливає з договору поставки №13/07/10 від 13.07.2010р., укладеного між ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" та ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В", у розмірі 228887,24 грн. Дане рішення скріплено підписом голови постійно діючого Третейського суду при асоціації Українських банків та печаткою.

Відповідно до ч. 10 ст. 38 Закону України "Про третейські суди" обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

Пославшись на положення цієї норми, оглянувши вищевказане рішення третейського суду, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наведені в ньому обставини відповідають матеріалам справи та за цим рішенням ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" набув прав нового кредитора у зобов'язаннях, що випливають з договору поставки №13/07/10 від 13.07.2010р., у зв'язку з невиконанням якого прийнято рішення Господарського суду Вінницької області від 21.04.2011р. у даній справі про стягнення боргу в сумі 228887,24 грн. з ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В" на користь ЗАТ "Консервний завод "Кодимський".

При цьому суд першої інстанції зауважив, що про законність та правомірність даного рішення третейського суду вказав Господарський суд Одеської області у рішенні від 20.01.2014р. у справі №916/174/13-г. Однак положення ст. 35 ГПК України передбачають звільнення від доказування саме обставин, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, а не певних висновків чи правових позицій судів.

Вимоги до рішення третейського суду встановлені ст. 46 Закону України "Про третейські суди", ч. 2 якої встановлено: "Рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - засновника цього третейського суду; підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.".

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 Госпродарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Проте, в матеріалах справи відсутне належно засвідчене вищезгадане рішення третейського суду та господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено обставин щодо відповідності зазначеного рішення вимогам приписів ч. 2 ст. 46 Закону України "Про третейські суди", що свідчить про порушення господарськими судами попередніх інстанцій вищенаведених правових норм.

Крім того, дійшовши вищевикладеного висновку про набуття ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" прав нового кредитора у спірних зобов'язаннях у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет застави, суд першої інстанції належним чином не дослідив фактичні обставини щодо реалізації заставлених майнових прав відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про заставу", яка у ч. 2 передбачає набуття заставодержателем права вимагати переводу на нього заставленого права саме в судовому порядку, на відміну від положень ч. 6 ст. 20 цього закону щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Суд апеляційної інстанції необхідність дослідження вищевказаних обставин також залишив поза увагою та належним чином не з'ясував наявність правових підстав для здійснення перегляду судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами за заявою ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" з огляду на наявність у цієї особи права звертатись з такою заявою у даній справі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами попередніх інстанцій при розгляді заяви ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" №1077/ІІ від 22.04.2014р. вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тому ухвали суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" задовольнити частково.

Ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.05.2014р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у справі №6/19/2011/5003 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я.

Судді Жаботина Г.В.

Ковтонюк Л.В.