Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.08.2014 року у справі №911/464/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 911/464/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 р.

у справі № 911/464/14 господарського суду Київської області

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта"

про стягнення 205 687,26 грн.

за участю представників:

ДП "МА "Бориспіль" - Гостищева Н.В.;

ТОВ "Київріанта" - Боженко І.Ф.;

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до господарського суду Київської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" 205 687,26 грн., у т.ч. 201 449,46 грн. основної заборгованості з орендної плати, 2 290,45 грн. процентів річних та 1 947,35 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 2.6.13-346 від 16.08.2002 р. в частині оплати орендної плати за період з липня 2013 р. по вересень 2013 р. (т.1 а.с.3-7).

Відповідач у справі - ТОВ "Київріанта", заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що орендоване приміщення у спірний період ним не використовувалося через обставини, за які він не відповідає, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення його від сплати орендної плати (т.1 а.с.71-76).

Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2014 р. позов задоволено (т.2 а.с.83-92).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач порушив зобов'язання щодо оплати орендних платежів, допустивши заборгованість за період з липня 2013 р. по вересень 2013 р.;

- відповідач не надав доказів у спростування заявлених вимог;

- відповідач як особа, що прострочила виконання грошового зобов'язання, має сплатити суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. рішення господарського суду Київської області від 03.04.2014 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.158-166).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності відповідачем факту неможливості використання орендованого приміщення за призначенням, через обставини, за які він не відповідає.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.3 а.с.2-9).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті судом першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

16.08.2002 р. між сторонами укладено договір № 2.6.13-346 оренди нерухомого майна, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування загальну площу 199 кв.м. в терміналі "Б" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Відповідно до п. 1.1 договору площі розташовані за адресою: 08307, Україна, місто Бориспіль-7, аеропорт "Бориспіль".

Згідно з п. 1.3 договору площа передається в оренду для здійснення відповідачем побудови в межах площ магазину безмитної торгівлі та використання для інших видів діяльності, які передбачені статутом відповідача.

Об'єкт оренди переданий відповідачу за актом прийому-передачі 30.04.2003 р.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань за таким договором в частині оплати орендної плати, комунальних платежів, а також застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідних зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., яка час від часу може змінюватися. Загальний розмір орендної плати за площу, не враховуючи ПДВ, становить 2 487, 50 доларів США на місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. За згодою сторін оплата за цим договором здійснюється у гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на останній день місяця, за який сплачується орендна плата (надалі - звітний місяць).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата здійснюється відповідачем з дати підписання акта прийому-передачі площі.

Відповідно до п. 3.3 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку орендної плати, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 3.4 договору позивач щомісячно виставляє відповідачу рахунок за оренду площі за звітний місяць. Відповідач з 10-го числа місяця, що є наступним за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії позивача рахунок. Сплата рахунку здійснюється відповідачем до 20-го числа місяця, в якому отримано рахунок.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.7 договору відповідач має право: використовувати площу відповідно до її призначення та умов цього договору; виступати з ініціативою щодо внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору позивач зобов'язався: передати відповідачу в оренду площу згідно умов цього договору та акту прийому-передачі площі; не вчиняти дій, які б перешкоджали відповідачу користуватися об'єктом на умовах цього договору, включаючи забезпечення доступу (тобто безперешкодного використання проходів, ліфтів та інших місць і технічних пристроїв позивача) для підходу та/або під'їзду до об'єкту працівникам та відвідувачам відповідача, забезпечення безперебійного обслуговування телефонних ліній та електромереж, тепло та водопостачання, та інших форм комунального обслуговування, необхідного для забезпечення безперервності виробничого процесу відповідача.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати підписання акта прийому-передачі площі, який сторони зобов'язуються підписати після вводу об'єкту в експлуатацію, але не пізніше 30.04.2003 р.

Відповідно до п. 11.2 договору термін дії цього договору - десять років з дати набуття чинності. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, крім випадків, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 11.3 договору внесення змін та доповнень до цього договору або дострокове розірвання цього договору можливе лише за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом двох календарних тижнів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 03.05.2007 р. до договору, починаючи з 01.01.2007 р., сторони погодились внести зміни в умови договору в частині розрахунку орендної плати. Базовим місяцем розрахунку та першим місяцем оплати за новими ставками визначається січень 2007 року. Орендна плата за договором за січень 2007 року становить 69 638, 70 грн., без урахування ПДВ, розрахунок додається до угоди і є її невід'ємною частиною (додаток № 1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100 %, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Додатковою угодою № 2 до договору № 2.6.13-346 оренди нерухомого майна від 16.08.2002 р. сторони вирішили:

- доповнити розділ 5 "Обов'язки орендаря" пунктом 5.11 наступного змісту: "протягом 5 днів з дати отримання від орендодавця повідомлення про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "Б" підписати угоду про припинення дії договору (погоджена сторонами угода про припинення дії договору є додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору)";

- доповнити розділ 6 "Права Орендаря" пунктом 6.8 наступного змісту: "направити орендодавцю повідомлення про дострокове припинення дії договору у разі наявності у орендаря інформації про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "Б" не пізніше, ніж за один місяць до запланованої дати такого припинення та надіслати орендодавцю разом з повідомленням підписану орендарем угоду про припинення дії договору (погоджена сторонами угода про припинення дії договору є додатком № 2 до додаткової угоди № 2 до договору)";

- доповнити розділ 7 "Обов'язки Орендодавця" пунктами 7.5 та 7.6 наступного змісту: "повідомити орендаря про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "Б" не пізніше, ніж за три місяці до запланованої дати такого припинення та надіслати орендарю разом з повідомленням підписану орендодавцем угоду про припинення дії договору (погоджена сторонами угода про припинення дії договору є додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору). Невиконання цієї вимоги тягне для орендодавця відповідальність, передбачену законодавством України; 7.6 Протягом 5 днів з дати отримання від орендаря повідомлення, зазначеного в п. 6.8 договору, підписати угоду про припинення дії договору (погоджена сторонами угода про припинення дії договору є додатком № 2 до додаткової угоди № 2 до договору)";

- пункт 11.2 розділу 11 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору, інші умови" змінити та викласти в наступній редакції: договір діє до 31.12.2012 р.; строк дії цього договору після 31.12.2012 р. підлягає обов'язковому погодженню сторонами шляхом підписання додаткової угоди; якщо будь-яка із сторін виявить бажання припинити дію договору, то вона повинна надіслати заяву про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення строку його чинності; сторони безумовно погоджуються, що на цей договір не поширюються умови автопролонгації";

- розділ 11 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору, інші умови" доповнити новим пунктом 11.5 наступного змісту: "У випадках, передбачених п.п. 5.11 та 7.6 договору, договір може бути достроково припинений з дати, визначеної в угоді про припинення дії договору, за наявності зазначених у ній обставин в їх сукупності. Погоджені сторонами угоди про припинення дії договору для зазначених цілей є додатками № 1 та № 2 до додаткової угоди № 2 до договору".

Додатковою угодою № 3 до договору № 2.6.13-346 оренди нерухомого майна від 16.08.2002 р. сторони домовились розділ 3 "Орендна плата" доповнити пунктами 3.7, 3.8: орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком, який надає орендарю орендодавець"; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100 %, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередні місяці".

Згідно додаткової угоди № 4 до договору, договір діє до 31.12.2014 р.

За змістом додаткової угоди № 5 до договору, дія договору припиняється з дати підписання акта передачі-приймання орендованої площі, а саме з 30.09.2013 р., та визначили, що припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

30.09.2013 р. сторонами складено акт передачі-приймання орендованої площі, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв орендовану площу.

Судами встановлено, що, на виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати за період з липня по вересень 2013 року, а також акти приймання-здачі виконаних послуг за вказаний період. Загальна сума за зазначеними рахунками-фактури та актами становить 483 478,68 грн., з яких 30 % разом з ПДВ, які перераховуються позивачу, складає 201 449,46 грн.

Вищезазначені рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг, відповідно до п. 3.4 договору, були самостійно отримані відповідачем в бухгалтерії позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами документів за період з липня 2013 року по вересень 2013 року (включно) та не заперечується відповідачем.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач орендної плати за отриманими рахунками-фактури та актами приймання-здачі виконаних послуг за період з липня 2013 року по вересень 2013 року (включно) не сплатив.

Судами встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії № 35-28/5-84 від 01.10.2013 р. та № 35-28/5-106 від 16.12.2013 р. з вимогами сплатити існуючу заборгованість, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення 08.10.2013 р. та 20.12.2013 р.

Відповідачем надано відповідь на вищезазначену претензію вих. № 202/14 від 16.01.2014 р., у якій останній зазначає, що вимоги позивача згідно претензії є необґрунтованими та такими, що не відповідають умовам договору, а права позивача за договором не порушені зі сторони відповідача на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за період з липня 2013 року по вересень 2013 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив наявність у даному випадку незалежних від волі відповідача (орендаря) обставин неможливості використання орендованого приміщення у спірний період. як передбаченої ч.6 ст.762 ЦК України підстави для звільнення відповідача від внесення орендної плати за спірний період.

Між тим, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Так, в силу ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що позивач, в порушення п. 7.2 договору, своїми діями створив перешкоди відповідачу у користуванні орендованою площею, у зв'язку з чим, він, на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільняється від сплати орендної плати за весь час неможливості такого користування, в тому числі за період, заявлений позивачем до стягнення.

Судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги вказані твердження відповідача, враховуючи встановлені ним наступні обставини.

Так, позивачем 11.02.2013 р. було затверджено план № 44-25-1 заходів по забезпеченню переведення міжнародних рейсів авіакомпанії до обслуговування у терміналі "D" протягом сезону "Summer 2013", п. 32 якого передбачено виведення з експлуатації зон обслуговування у терміналах "B" та "F" у період з 01.03.2013 р. по 30.04.2013 р.

06.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 02-22-321, яким повідомив, що відповідно до плану переведення міжнародних рейсів авіакомпанії до обслуговування у пасажирському терміналі "D", затвердженого генеральним директором ДП МА "Бориспіль", останній міжнародний рейс з терміналу "В" буде виконуватись 30.03.2013 р.

02.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 02-22-454, яким на виконання п. 7.5 та п. 7.6 договору повідомив про те, що обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" на протязі наступних трьох місяців буде поступово зменшуватись до повного їх припинення та у зв'язку з зазначеним, позивачем разом із цим листом було передано відповідачу для підписання угоду про припинення договору, яку позивач просив підписати протягом 5-ти днів з дати отримання даного повідомлення (у відповідності до п. 5.11 договору) і після підписання один примірник повернути.

Відповідач у відповідь на лист № 02-22-454 від 02.04.2013 р. повідомив позивача листом вих. № 68/13 від 09.04.2013 р. про те, що угода про припинення договору не може бути ним підписана, оскільки позивачем порушено вимоги п. 7.5 договору щодо своєчасного надання повідомлення про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В", а також у тексті угоди про припинення договору незаповнені графи із датою надання позивачем відповідачу повідомлення про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" та датою, з якої таке обслуговування припиняється. Крім того, відповідач у даному листі зазначив, що, маючи інформацію про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В", він зберігає за собою право направити позивачу повідомлення про дострокове припинення дії договору відповідно до вимог п. 6.8 договору, якщо та коли вважатиме за доцільне.

Розглянувши лист відповідача вих. № 68/13 від 09.04.2013 р., позивач листом № 02-22-667 від 21.05.2013 р. повідомив відповідача по наступне: припинення виконання всіх міжнародних рейсів авіаційних перевізників з терміналу "В" виконано у відповідності до Протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 14.01.2013 р. Таким чином, позивач, з незалежних від нього обставин, не мав змоги надіслати повідомлення в строк, передбачений п. 7.5 договору. Наказом генерального директора ДП МА "Бориспіль" від 29.03.2013 р. № 01-07-237 "Про межі території пункту пропуску" затверджено нову межу пункту пропуску через Державний кордон України. З 31.03.2013 р. територія, що орендується відповідачем, не вважається стерильною зоною, як це було раніше. Враховуючи викладене, відповідач не має права використовувати орендовані площі як магазин безмитної торгівлі, а тому, позивач просить повідомити для яких інших видів діяльності, передбачених статутом, використовується орендована площа, починаючи з 31.03.2013 р. У разі неможливості використовувати в подальшому орендовану площу, позивач пропонує достроково припинити дію договору оренди за взаємною згодою сторін та просить розглянути даний лист і повідомити про прийняте відповідачем рішення протягом двох календарних тижнів, як це передбачено п. 11.3 договору.

Також, у матеріалах справи міститься лист відповідача вих. № 140/13 від 15.07.2013 р., у якому останній зазначає, що договір оренди є дійсний та чинний і він не має наміру достроково припиняти його дію. Разом з цим, відповідач повідомив позивача про те, що він не здійснюватиме перерахування суми орендної плати за договором, оскільки на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідач звільняється від здійснення орендної плати за весь час, починаючи з 01.04.2013 р.

Відповідно до п. 7.2 договору позивач зобов'язався не вчиняти дій, які б перешкоджали відповідачу користуватися об'єктом на умовах цього договору, включаючи забезпечення доступу (тобто безперешкодного використання проходів, ліфтів та інших місць і технічних пристроїв позивача) для підходу та/або під їзду до об'єкту працівникам та відвідувачам відповідача, забезпечення безперебійного обслуговування телефонних ліній та електромереж, тепло та водопостачання, та інших форм комунального обслуговування, необхідного для забезпечення безперервності виробничого процесу відповідача.

Згідно з п. 1.3 договору та акта передачі-приймання приміщення від 30.04.2003 р. площа передається в оренду для здійснення відповідачем побудови в межах площ магазину безмитної торгівлі та використання для інших видів діяльності, які передбачені статутом відповідача.

Отже, з вищезазначеного вбачається та судом першої інстанції встановлено, що об'єктом оренди є площа, яка бралася в оренду для здійснення відповідачем побудови в межах площ магазину безмитної торгівлі та використання для інших видів діяльності, які передбачені статутом відповідача.

Частиною 6 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, за наявності та доведеності підстав, передбачених цією нормою, орендар може реалізувати своє право на звільнення від сплати орендної плати. До предмету доказування входить встановлення обставин повної неможливості використання майна у цілях, передбачених договором, і, як наслідок, звільнення відповідача від внесення орендної плати за весь час дії таких обставин, за які він не відповідає.

Проте, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач порушив п. 7.2 договору та перешкоджав користуватися відповідачу об'єктом оренди для цілей, передбачених договором, а відповідач був позбавлений можливості та не користувався ним у спірний період.

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідно до п. 5.11 договору обов'язком відповідача є протягом 5 днів з дати отримання від позивача повідомлення про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" підписати угоду про припинення дії договору.

Таке повідомлення було отримано відповідачем (лист № 02-22-321 від 06.03.2013 р.), проте останній не виконав свого договірного зобов'язання щодо підписання угоди про припинення дії договору.

При цьому, п. 6.8 договору передбачено право відповідача направити позивачу повідомлення про дострокове припинення дії договору у разі наявності у відповідача інформації про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" не пізніше, ніж за один місяць до запланованої дати такого припинення та надіслати орендодавцю разом з повідомленням підписану орендарем угоду про припинення дії договору.

Між тим, відповідач був повідомлений про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В", але вказаним правом не скористався.

Відповідно до п. 7.5 договору обов'язком позивача є повідомити відповідача про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" не пізніше, ніж за три місяці до запланованої дати такого припинення та надіслати відповідачу разом з повідомленням підписану позивачем угоду про припинення дії договору. Невиконання цієї вимоги тягне для орендодавця відповідальність, передбачену законодавством України.

Судом встановлено, що на виконання п. 7.5 договору позивачем було повідомлено відповідача (лист № 02-22-454 від 02.04.2013 р.) про те, що обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" на протязі наступних трьох місяців буде поступово зменшуватись до повного їх припинення та передано відповідачу для підписання угоду про припинення договору № 2.6.13-346 оренди нерухомого майна від 16.08.2002 р.

Посилання відповідача на те, що позивачем порушено вимоги п. 7.5 договору щодо своєчасного надання повідомлення про припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" та на те, що в угоді відсутня дата такого повідомлення і дата припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки це не позбавляло його можливості підписати угоду про припинення договору із своїми зауваженнями та змінами. Разом з тим, відповідач не був позбавлений можливості скористатися своїм правом, передбаченим п. 6.8 договору, та направити позивачу своє повідомлення про припинення дії договору та відповідну угоду.

Крім того, з наявних у матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що відповідач здійснював оплату орендної плати за договором до липня 2013 року.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач був обізнаний про спірні обставини щодо припинення обслуговування регулярних пасажирських міжнародних рейсів у терміналі "В" та не скористався своїми правами, передбаченими договором та ст.ст. 762, 784 ЦК України щодо підписання угоди про припинення дії договору, розірвання договору або зменшення орендної плати, хоча не був позбавлений такої можливості. Разом з тим, згідно з п. 1.3 договору відповідач мав можливість використовувати спірне приміщення для інших видів діяльності, які передбачені його статутом, а тому, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України є обгрунтованим.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк виконання грошового зобов'язання настав, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з липня 2013 року по вересень 2013 року у розмірі 201 449,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, ним зроблено правильний висновок щодо задоволення вимог про стягнення процентів річних у розмірі 2 290,45 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1 947,35 грн.

З огляду на наведене, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Київської області від 03.04.2014 р. - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати, понесені у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором, у розмірі 2 056,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Державного підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 р. у справі № 911/464/14 господарського суду Київської області скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Київської області від 03.04.2014 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" на користь Державного підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 2 056,87 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв'язку з оплатою судовим збором касаційної скарги.

4. Доручити видати наказ на виконання п. 3 резолютивної частини постанови господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.