Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 9/80/2012/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі№ 9/80/2012/5003 господарського суду Вінницької області за позовом Прокурора Бершадського району Вінницької області в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту та зобов'язання повернути земельну ділянкув судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2012 року прокурор Бершадського району звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс", в якій просив суд: припинити право постійного користування ТОВ "Земун Поле Плюс" земельною ділянкою площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області надану для обслуговування камерної сушилки СКП-8; скасувати державний акт серії ВН №001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0290 га, яка розташована за вказаною адресою, виданого ТОВ "Земун Поле Плюс"; скасувати відповідний запис в книзі реєстрації державних актів право постійного користування на земельну ділянку; зобов'язати відповідача повернути Чернятській сільській раді Бершадського району Вінницької області вказану земельну ділянку.

Дана справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Вінницької області від 02.09.2013 (суддя Матвійчук В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 (головуючий Саврій В.А., судді: Василишин А.Р., Мамченко Ю.А.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Чернятська сільська рада, товариство з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Розпорядженням секретаря судової палати від 18.02.2014 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чернятської сільської Ради за № 33 від 19.07.2001 оформлено право приватної власності на сушилку СКП - 8 по вул. Калініна, 31 в с. Чернятка за товариством з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс".

Свідоцтво на право власності зареєстровано 19.07.2001 в реєстраційній книзі № 1 за № 16 в Тульчинському міському бюро технічної інвентаризації та видано технічну документацію. Однак, при оформлені цього свідоцтва працівниками Чернятської сільської Ради була допущена технічна помилка - замість "рішення № 33" в свідоцтві зазначено "рішення № 32".

Рішенням Чернятської сільської Ради за № 26 від 14.05.2010 вказана помилка була виправлена, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконавчого комітету від 19.04.2001 за № 33 за адресою: с. Чернятка, вул. Садова (колишня Калініна), 31. Бершадське районне бюро технічної інвентаризації видало витяг № 26351323 про реєстрацію права власності, реєстраційний № 30635571.

Бершадська філія ДП Вінницький регіональний центр державного земельного кадастру виготовила технічну документацію зі складанням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ТОВ "Земун Поле Плюс" № 0001 від 7.11.2001 в с. Чернятка вул.Калініна (Садова), 31 інв. № 39 від 06.11.2001.

10 липня 2001 рішенням 18 сесії 3 скликання Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області товариству з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" надано в постійне користування 1,0290 га в межах згідно з планом землекористування для розміщення господарських будівель та споруд. На підставі цього рішення радою видано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 0001 (т. 1. а. с. 33-39).

05.09.2012 Чернятська сільська Рада скасувала рішення від 14.05.2010 та скасувала право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле плюс" на камерну сушилку СКП-8.

В позові прокурор послався на те, що за зверненням арбітражного керуючого товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" стосовно незаконного оформлення права власності на камерну сушилку СКП - 8 за товариством з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" та незаконного надання останньому в постійне користування земельної ділянки було проведено прокурорську перевірку, за результатами якої, встановлено, що передана в постійне користування земельна ділянка ТОВ "Земун Поле Плюс" не використовується останнім за цільовим призначенням, оскільки майно, що на ній знаходиться, належить на праві власності гр. Пешко А.В. (згідно рішення третейського суду від 06.01.2006 № 1-1/04.02 та від 03.05.2006 № 1-1/04.02) Прокурору також стало відомо, що дана земельна ділянка використовується відповідачем з порушенням вимог діючого земельного та екологічного законодавства. Підставою позову позивач зазначив статті 120, 141 Земельного кодексу України.

У своїй позовній заяві прокурор зазначив Головне управління Держкомзему у Вінницькій області, товариство з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" (правонаступник АК ПП "Надбужжя"), гр. Пешко А.В. в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (т. 1., а. с.3). На думку прокурора, вирішення даного судового спору стосується інтересів вказаних осіб і може вплинути на їх права та обов'язки.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд України в постанові від 23.05.2013 послався на необхідність визначення процесуального статусу Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" (правонаступник АК ПП "Надбужжя"), гр. Пешко А.В.

Відповідно до частини першої статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При повторному розгляді справи судами попередніх інстанцій зазначені у постанові касаційної інстанції від 23.05.2013 вказівки не виконані, правовий статус вказаних осіб не визначений, до участі у справі вони не залучені.

Натомість, суди попередніх інстанцій обмежились лише вказівкою у своїх судових рішеннях про те, що спір у даній справі не впливає на права та обов'язки вищевказаних осіб, у зв'язку з чим, дійшли висновку про відсутність підстав для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб.

Суди послались на те, що рішенням Бершадського районного суду у справі № 2-197/11 від 23.08.2011, яке вступило в законну силу 03.09.2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" до гр. Пешко А.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, скасовано ухвалу про уточнення рішення по справі № 1-1/04.02 Вінницького обласного відділення постійно діючого третейського суду від 06.01.2006 в частині визнання права власності за гр. Пешком А.В. на кукурудзо-сушилку з прибудовами на насіннєвому заводів с. Чернятка вул. Калініна, 29а, яка є однією і тією ж будівлею, що і камерна сушилка СКП-8, в с. Чернятка, Бершадського району Вінницької області по вул. Калініна (Садова), 31; скасовано реєстрацію КП "Тульчинське МБТІ" 18.05.2006 в частині права власності за гр. Пешком А.В. на кукурудзо-сушилку з прибудовами на насіннєвому заводі в с. Чернятка, Бершадського району, вул. Калініна, 29а.

Однак, до матеріалів справи додано копію рішення апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2012 по цій же цивільній справі № 2-197/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя Плюс" та гр. Пешко А.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, яким рішення Бершадського районного суду від 23.08.2011 та додаткове рішення від 25.04.2012 скасовано і прийнято нове рішення, яким у в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс", відмовлено (т. 3., а. с. 125-127).

Даному судовому акту не надано ніякої правової оцінки.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що спір у даній справі не впливає на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя Плюс", гр. Пешко А.В. та Головного управління Держкомзему у Вінницькій області зроблені з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, у зв'язку з чим, прийняті судові рішення не можна визнати такими що повністю відповідають нормам процесуального законодавства.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судам попередніх інстанцій необхідно було залучити вказаних осіб до участі у справі, визначити їх процесуальний статус, про що було зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2013 і надати цим особам можливість брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Матеріали справи не містять доказів залучення участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" (правонаступник АК ПП "Надбужжя"), гр. Пешко А.В. та Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, відповідні процесуальні дії судами не вчинялись.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи; вирішити питання про залучення до участі у справі Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТОВ "Надбужжя-Агро" (правонаступник АК ПП "Надбужжя"), Пешко А.В., з визначенням їх процесуального статусу.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 02.09.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 9/80/2012/5003 скасувати. Справу направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова