Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 916/2281/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м. Москва, Російська Федерація,

на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014

зі справи № 916/2281/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі- Товариство), м. Москва, Російська Федерація,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі -Підприємець), м. Одеса,

про стягнення 73 080,00 грн. компенсації за порушення авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Роман В.С. предст. (дов. від 12.02.2014)

Підприємця - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємця про стягнення 73 080,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на персонаж "Маша" як самостійну частину аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2014 (суддя Шаратов Ю.А.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (судді Воронюк О.Л. -головуючий, Лашин В.В., Таран С.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прийняті судові рішення зі справи мотивовано відсутністю у позивача виключних майнових авторських прав на малюнок персонажу "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" та відсутністю у позивача права на самостійне звернення з позовом до суду за захистом прав на підставі Ліцензійного договору від 08.06.2010 № ЛД-1/2010, який укладений позивачем з автором малюнку "Маша", що використовується при створенні персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, передати справу на новий розгляд. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до свідоцтва від 22.04.2008 № 13631 про реєстрацію та депонування твору - результату інтелектуальної діяльності у Російському Авторському Товаристві зареєстрований та депонований результат інтелектуальної діяльності - малюнки персонажів до анімаційного дитячого серіалу під назвою "Маша", "Мєдвєдь", автором яких, за його власною заявою, є ОСОБА_6; дата створення творів - 01.10.2007;

- 08.06.2010 Товариством як ліцензіатом та фізичною особою ОСОБА_6 як ліцензіаром укладено Ліцензійний договір № ЛД-1/2010 про надання права на використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія), відповідно до умов якого позивач одержав право на використання творів (малюнків "Маша" та "Мєдвєдь"), які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" у визначених даним договором межах на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензії на використання творів способами, які передбачені даним договором, іншим особам;

- згідно з пунктом 2.10 Ліцензійного договору № ЛД-1/2010 у випадку порушення третіми особами виключних прав ліцензіара, яке буде зачіпати права ліцензіата, що пов'язані з даним договором, ліцензіат та ліцензіар зобов'язуються спільно захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом необхідних заходів захисту прав, які надаються за даним договором у встановленому законом порядку;

- 08.06.2010 товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИММАКОРД" як правовласником та Товариством як набувачем укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір -серіал "Маша і Мєдвєдь" (8 серій), згідно з яким набувачу передано виключне право на аудіовізуальний твір у повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі;

- згідно з пунктом 1.3 Договору № 010601-МиМ правовласник гарантував, що йому належать виключні права на аудіовізуальний твір;

- згідно з додатком № 1 до Договору № 010601-МиМ одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір правовласник передає набувачу у повному обсязі виключні права на всі юридично значимі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом);

- 15.04.2014 у магазині "ЛЕОН" за адресою: вул. Преображенська, 59/61 у м. Одесі було придбано фартух для мистецтва "Маша і Мєдвєдь" із нанесеним на нього зображенням;

- згідно з інформацією, розміщеною на товарному чеку від 15.04.2014, товар реалізовано Підприємцем; вартість товару склала 23,00 грн.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на персонаж "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Згідно з приписами статті 1 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Стаття 9 Закону Закон № 3792 передбачає, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Таку правову позицію викладено і в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі".

Разом з тим під час розгляду справи відповідач заперечував проти того, що на фартуху для мистецтва, продаж якого здійснено відповідачем, міститься зображення персонажу "Маша" з мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" (виробництва ТОВ Студія "АНИММАКОРД", режисер -постановник ОСОБА_7.) та посилався на те, що дане зображення є більш подібним до персонажу "Маша" з російської казки "Маша і ведмідь" (виробництва "Союзмультфільм", режисер ОСОБА_8 та художник ОСОБА_9).

З огляду на наведене для правильного вирішення спору у даній справі попереднім інстанціям на підставі ретельної оцінки усіх поданих сторонами доказів належало:

- встановити, хто саме зображений на придбаному фартуху для мистецтва (з урахуванням конкретних обставин справи - з позиції споживача, якщо знань судді достатньо для ідентифікації зображення, або шляхом призначення судової експертизи, у тому числі за ініціативою суду), що є необхідною передумовою для вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача повноважень щодо відповідного твору та перевірки обґрунтованості заперечень відповідача стосовно даного зображення;

- у залежності від встановлених обставин, та з урахуванням того, що даний позов подано на захист прав на самостійну частину аудіовізуального твору -персонаж "Маша" дослідити, чи може відповідний персонаж як частина твору використовуватися самостійно; чи покладений в основу персонажа "Маша" мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" малюнок "Маша" автора ОСОБА_6 та чи передавав автор малюнку відповідні права на його використання організації, яка здійснила виробництво даного аудіовізуального твору, або його продюсеру;

- встановити правові підстави та спосіб використання твору відповідачем (якщо таке використання мало місце);

- дослідити фактичні обставини, які пов'язані з необхідністю визначення адекватного порушенню розміру компенсації (за умови наявності порушення).

Проте судами попередніх інстанцій наведені обставини з достатньою повнотою встановлені не були.

При цьому, посилаючись на відсутність у позивача права на самостійне звернення з позовом до суду за захистом прав на підставі Ліцензійного договору від 08.06.2010 № ЛД-1/2010, який укладений позивачем з автором малюнку "Маша", суди тим самим не визначили об'єкт, на захист прав на який спрямований даний позов (на використання малюнку "Маша" чи персонажу "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь"). Більше того, дана позиція судів попередніх інстанцій, яка заснована на положеннях пункту 2.10 Ліцензійного договору від 08.06.2010 № ЛД-1/2010 спрямована на безпідставне обмеження встановленого статтею 1 ГПК України права особи на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина друга статті 1115 ГПК України).

За наведених обставин Вищий господарський суд України вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції, які прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 зі справи № 916/2281/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій