Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 904/2014/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р.у справі господарського суду№904/2014/16 Дніпропетровської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ"простягнення заборгованості у розмірі 507 064,23грн. за договором підрядуВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. у справі №904/2014/16 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" 374885,23грн. - основного боргу, 12895,35грн. - 3% річних, 115926,53грн. - інфляційних втрат. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 18.10.2016р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.07.2014р. між Приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (підрядник) укладений договір підряду №КЗГО/266-14Пд з протоколом розбіжностей від 12.08.2014р., за умовами якого замовник доручає підряднику, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по механічній обробці деталей та вузлів промислового обладнання, переданих йому, та передати замовнику механічно оброблені деталі та вузли промислового обладнання (продукція); замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити вартість виконаних робіт (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно із п. 5.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р.; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які лишилися невиконаними.

Відповідно до п. 1.3 договору, номенклатура, кількість та вартість виконаних робіт по механічній обробці деталей визначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1.3, 2.2.1-2.2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти виготовлену підрядником продукцію та оплати виконані роботи підрядника у строки, встановлені договором, а підрядник зобов'язаний виконати роботи по механічній обробці деталей в строки вказані в специфікації, у письмовій формі повідомити замовника про закінчення виготовлення продукції, по закінченню робіт надати акт виконаних робіт по формі КБ-2в та податкову декларацію.

Відповідно п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 19.09.2014р., вартість договору підряду №КЗГО/266-14Пд від 09.07.2014р. визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 3.2 договору, в редакції протоколу розбіжностей, сторони узгодили оплату на протязі 3-х календарних днів на підставі рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами.

До договору сторонами складено та підписано специфікації №1 від 09.07.2014р., №2 від 20.09.2014р., №3 від 25.09.2014р., №4 від 21.10.2014р., в яких визначено найменування робіт, ціна, умови оплати, строк виконання робіт, тощо.

Судами встановлено, що 26.09.2014р. сторонами підписано акт виконаних робіт №249 про виконання робіт по специфікації №3 на суму 69580,80грн., на оплату яких позивачем складено накладну №249, рахунок №352 та податкову накладну №67 від 26.09.2014р.

Умови оплати робіт визначені в п. 3 специфікації №3, а саме, на протязі 14 календарних днів з моменту поставки продукції на підставі рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

22.10.2014р. сторонами підписано акт виконаних робіт №281 про виконання робіт по специфікації №4 на суму 29304,43грн., на оплату яких позивачем складено накладну №281, рахунок №394 та податкову накладну №75 від 22.10.2014р.

Умови оплати робіт визначені в п. 3 специфікації №4, а саме, на протязі 14 календарних днів з моменту поставки продукції на підставі рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

31.10.2014р. сторонами підписано акт виконаних робіт №296 про виконання робіт по специфікації №2 на суму 128400,00грн., на оплату яких позивачем складено накладну №296, рахунок №409 та податкову накладну №112 від 31.10.2014р.

Умови оплати робіт визначені в п. 3 специфікації №2, а саме, на протязі 30 календарних днів з моменту повернення обладнання з ремонту на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

12.05.2015р. сторонами підписано акт виконаних робіт №83 про виконання робіт по специфікації №1 на суму 147600,00грн., на оплату яких позивачем складено накладну №83 та рахунок №122 від 12.05.2015р.

Умови оплати робіт визначені в п. 3 специфікації №1, а саме, на протязі 14 календарних днів з моменту поставки продукції на підставі рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт по формі КБ-2в, підписаного обома сторонами.

Всі акти виконаних робіт підписані повноважними представниками сторін без заперечень та зауважень.

Таким чином, суди дійшли висновку, що позивачем виконано роботи на загальну суму 374885,23грн.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України ).

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не спростовано виконання позивачем робіт відповідно до умов договору, прийняття їх відповідачем без заперечень, суди дійшли висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 374 885,23грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій перевірений розрахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, судами враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги і його найменший період визначення складає місяць.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки суди в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 35, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами та під час здійснення провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судами попередніх інстанцій, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваних рішеннях мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. у справі №904/2014/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. у справі №904/2014/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач