Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 911/4235/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Енергомонтаж"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р.та на рішеннягосподарського суду Київської області від 27.01.2014 р.у справі№ 911/4235/13 господарського суду Київської областіза позовом ПАТ "Укртрансгаз"доТОВ "Компанія "Енергомонтаж"простягнення 226 422,36 грн. за участю представників: від позивача- Шикеринець Р.І., дов № 2-17 від 13.01.2014 р.від відповідача- Буняк Ю.І., дов. № 82 від 25.10.2013 р.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" про стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання господарських зобовязань у розмірі 226 422,36 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови Договору № 1206000768 від 21.06.2012 р., у зв'язку з чим позивач нарахував йому 163 024,20 грн. пені та 63 398,16 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2014 р. (суддя Щоткін О.В.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" на користь ПАТ "Укртрансгаз" 163 024,20 грн. пені, 63 398,16 грн. штрафу, 4 528,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О.) рішення господарського суду Київської області від 27.01.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заявлених ПАТ "Укртрансгаз" позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.06.2012 р. між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Прикарпаттятрансгаз", правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз", та ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" укладено договір № 1206000768 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник за договором (позивач) доручив, а виконавець за договором (відповідач) зобов'язався надати послуги з технічного обслуговування систем пожежовиявлення на об'єктах УМГ "Прикарпаттятрансгаз".

Згідно з п. 2.4. Договору після завершення виконавцем робіт з технічного обслуговування, замовник підтверджує їх виконання, підписавши акт виконаних робіт та зробивши запис в журналі технічного обслуговування і ремонту. Після цього замовник приймає систему для подальшої експлуатації.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що вартість робіт та послуг за даним договором визначається згідно договірної ціни (додаток № 2 до цього Договору) і разом з ПДВ складає 1 069 824 грн.

У відповідності з п. 7.1. термін надання послуг відраховується з дати укладення Договору до 01.05.2013 р.

У п. 8.1. Договору визначено, що Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 01.05.2013 року - в частині надання послуг, а в частині оплати - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору виконавець надав замовнику послуги (виконав роботи) на суму 164 136 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ПАТ "Укртрансгаз" вказало, що невиконаними з боку ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" залишилися зобов'язання з надання послуг на суму 905 688 грн., що підтверджено відсутністю актів здачі-приймання таких послуг, що свідчить про порушення відповідачем строку виконання зобов'язань за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи наведене, а також те, що договір про надання послуг є двосторонньозобов'язальним (і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками), суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що відповідач у даній справі порушив взяті на себе зобов'язання за Договором в частині ненадання послуг з технічного обслуговування систем пожежовиявлення на об'єктах УМГ "Прикарпаттятрансгаз" на суму 905 688 грн. в установлені строки.

Згідно з положеннями статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 4.6. Договору за порушення з вини виконавця строків надання послуг він сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

У статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 163 024,20 грн. та 63 398,16 грн. штрафу в межах умов підписаного між сторонами Договору.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що суди попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано дійшли висновку, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу і пені не суперечить вимогам Конституції України, чинного цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору.

Щодо поданої до Вищого господарського суду України ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" касаційної скарги слід зауважити, що наведені стороною доводи не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а тому немає підстав для зміни або скасування прийнятих у справі рішення та постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 27.01.2014 р. у справі № 911/4235/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя І.В. Алєєва

Суддя (доповідач) В.І. Татьков