Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 905/7247/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.03.2014у справіГосподарського суду Донецької областіза позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"простягнення 33 900,00 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 21.01.2014 року господарського суду Донецької області позов задоволено, з ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на користь позивача стягнуто 33900 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 50695469 маси вантажу, відправленого у вагоні № 54780242.

Постановою від 18.03.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду, ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, 20.04.2013 зі станції Добропілля Донецької залізниці ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на адресу вантажоотримувача - Бурштинська ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" на станцію Бурштин Львівської залізниці у вагоні № 54780242 за залізничною накладною на групу вагонів №50695469 відвантажено вугілля кам'яне марки г-газове.

При оформленні залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні № 54780242: нетто 70 000 кг, тара - 23 720 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також вказано, що масу визначено на 150-тонних вагонних вагах.

Згідно акту загальної форми № 535/Весы від 21.04.2013, складеного на проміжній станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, при контрольному зважуванні вагону №54780242 виявлено, що за документом вага нетто 70 000 кг, тара 23 720 кг, фактично при переважуванні брутто 95000 кг, тара 23 720 кг, нетто 71 280 кг, що більше ваги, зазначеної у документі та більше вантажопідйомності вагона на 1 280 кг.

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 048786/185 від 21.04.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 54780242 на 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах залізниці та встановлено, що у вагоні № 54780242 за документом вага нетто 70 000 кг, тара 23 720 кг, фактично при переважуванні брутто 95000 кг, тара 23 720 кг, нетто 71 280 кг, що більше ваги, зазначеної у документі та більше вантажопідйомності вагона на 1 280 кг. У комерційному акті також вказано, що вагон прибув у технічному відношенні справний, люки, двері зачинені, витікання вантажу відсутнє, маркування не порушене. При повторному зважуванні результат підтвердився.

Вказані вище обставини стали підставою для нарахування позивачем штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 33900 грн., який є предметом вимог ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" у даній справі.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Місцевим господарським судом встановлено, що комерційний акт підписано належними особами: з боку залізниці - заступником ДС, прийомоздавальником, приймальником потягів. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці відсутня за штатним розкладом.

Також судом враховано, що вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, та фактичної маси вантажу.

Судом з'ясовано, що згідно технічного паспорту на вагонні ваги № 14 станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, ваги прийняті в експлуатацію 26.12.2012, повірка ваг проведена 07.02.2013, про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті останніх.

Відповідно до акту загальної форми № 648 від 26.04.2013, надлишковий вантаж з вагону № 54780242 перевантажено до вагону № 60417078.

При цьому місцевим господарським судом взято до уваги приписи ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України, якими передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем процедури відчеплення вагона, навантаженого понад вантажопідйомність, оскільки положення п.п. 6.9, 6.10 Правил оформлення перевізних документів регулюють порядок дій залізниці у разі відчеплення вагона через його несправність.

Крім того, як правильно зауважено судом, Правила приймання вантажів до перевезення не покладають на залізницю обов'язку перевіряти масу вантажу, що приймається до перевезення.

Так само вмотивовано, судом відхилено заперечення відповідача щодо неналежного оформлення залізницею перевізних документів, а також того, що залізниця повинна була видати наказ про затримку вагона та інформувати вантажовласника про його затримку, оскільки останні не спростовують встановленого факту завантаження вагону понад вантажопідйомність та невірне зазначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній, так само, як і наданий відповідачем акт загальної форми № 532/Весы від 24.04.2013.

При цьому судом враховано, що належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у завантаженні вантажу з перевищенням вантажопідйомності вагона, а також у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вантажу у вагоні, відповідачем надано не було.

До того ж, як встановлено судом, вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень.

З врахуванням зазначеного вище, того факту, що саме відповідач як відправник визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, з огляду на приписи ст. 24 Статуту залізниць України, згідно якої вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, правомірним є висновок місцевого господарського суду про задоволення позову.

Приймаючи до уваги зазначене вище, постанова Донецького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Доне6цької області - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 18.03.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/7247/13 скасувати.

Рішення від 21.01.2014 р. господарського суду Донецької області у справі № 905/7247/13 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.