Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №916/3430/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 916/3430/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаТарановський Д.С. (дов. від 21.01.2016 р. №01-36/21)відповідачаБороган В.В. (дов. від 29.02.2016 р.) Чебан С.В. (дов. від 01.05.2016 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпільного підприємства "Літучий Голландець"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р.у справі № 916/3430/15 господарського суду Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидоСпільного підприємства "Літучий Голландець"простягнення 191831,02 грн. заборгованості, 30224,12 пені, розірвання договору оренди та виселення

В С Т А Н О В И В :

Департамент комунальної власностї Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спільного підприємства "Літучий Голландець" про стягнення заборгованості у сумі 191831,02 грн., пені у сумі 30224,12 грн., розірвання договору оренди та виселення.

30.10.2015 р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких він просив суд: розірвати договір оренди № 7/80 від 09.11.2001 р., укладений з спільним підприємством "Літучий Голландець" та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, виселити спільне підприємство "Літучий Голландець" з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 2 068,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення з спільного підприємства "Літучий Голландець" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 191 831, 02 грн., пеню у розмірі 30 224,73 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2015 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Зайцев Ю.О., судді Оборотова О.Ю., Рога Н.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Лисенко В.А.), позовні вимоги задоволено. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 191 831,02 грн. та пені у сумі 30 224,73 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Розірвано договір оренди № 7/80 від 09.11.2001 р.; виселено спільне підприємство "Літучий Голландець" з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 2 068,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто з спільного підприємства "Літучий Голландець" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 263,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Спільне підприємство "Літучий Голландець" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.05.2016 р. у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на лікарняному, справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 18.05.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 09.11.2001 р. між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та СП „Літучий голландець" (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 7/80.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 1883 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Строк дії договору оренди з 09.11.2001 р. до 20.09.2021 р.

Згідно п.п.2.1, 2.2., 2.3., 2.4. договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та Рішення сесії Одеської міської ради від 31.10.2000 р. №1665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси". За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць - 2 388,78 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В пункті 4.2 договору, крім своєчасного внесення орендної плати, визначені інші зобов'язання орендаря на протязі дії цього договору.

Пунктами 4.8., 4.9. договору сторони погодили, що орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам та організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця. Орендар не має права передавати, приміщення у користування третім особам за цивільно-правовими договорами.

Згідно пунктів 5.1, 5.2. 5.3. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством України. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

В пунктах 5.6., 7.6. договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством України. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках передбачених чинним законодавством.

Звертаючись до суду з позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради просив: стягнути заборгованість, що виникла з орендної плати у розмірі 191 831, 02 грн., пеню у розмірі 30 224,73 грн.; розірвати договір оренди № 7/80 від 09.11.2001 р.; виселити спільне підприємство "Літучий Голландець" з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 2 068,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майно, яке є предметом договору оренди нежитлового приміщення № 7/80 від 09.11.2001 р. належить до об'єктів комунальної власності, а тому правовідносини пов'язанні з його орендою, регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата.

Згідно із частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

За умовами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням Спільним підприємством "Літучий Голландець" своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 191 831,02 грн. та пеня у сумі 30224,12 грн.

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді, Спільним підприємством "Літучий Голландець" було надало докази оплати оренди згідно договору, а саме платіжне доручення №119 від 26.06.2015 р. за квітень 2015 року у сумі 15 000,00 грн., платіжне доручення №171 від 31.08.2015 р. за квітень 2015 року у сумі 39 000,00 грн. та платіжне доручення №172 від 03.09.2015 р. за червень-вересень 2015 року у сумі 193 000,00 грн. на загальну суму 232 000,00 грн.

Також, відповідачем були надані: платіжне доручення № 32 від 01.03.2015 р. на суму 85 980,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за січень - лютий 2015 року; платіжне доручення № 88 від 06.05.2015 р. на суму 7 000,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за березень 2015 року; платіжне доручення № 103 від 29.05.2015 р. на суму 1 900,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за березень 2015 року; платіжне доручення № 112 від 03.06.2015 р. на суму 14 000,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за березень 2015 року; платіжне доручення № 181 від 17.09.2015 р. на суму 212,76 грн. про сплату за оренду згідно договору за вересень 2015 року; платіжне доручення № 196 від 30.09.2015 р. на суму 27 000,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за жовтень 2015 року; платіжне доручення № 196 від 30.09.2015 р. на суму 27 000,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за жовтень 2015 року; платіжне доручення № 199 від 15.10.2015 р. на суму 14 500,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за жовтень 2015 року; платіжне доручення № 219 від 10.11.2015 р. на суму 40 800,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за листопад 2015 року; платіжне доручення № 237 від 04.12.2015 р. на суму 30 000,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за грудень 2015 року; платіжне доручення № 240 від 11.12.2015 р. на суму 12 000,00 грн. про сплату за оренду згідно договору за грудень 2015 року

Крім того, відповідачем були надані і докази сплати пені (платіжне доручення № 37 від 04.03.2015 р. на суму 8 296,57 грн.; платіжне доручення № 217 від 03.11.2015 р. на суму 604,02 грн.; платіжне доручення № 211 від 01.11.2015 р. на суму 2 508,98 грн.; платіжне доручення № 206 від 30.10.2015 р. на суму 26 000,00 грн. на загальну суму 37 409,57 грн.).

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на зазначене, враховуючи повну оплату відповідачем заборгованості за орендну плату та пені, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо припинення провадження по даній справі в частині стягнення основного боргу у сумі 191 831,02 грн. та пені у сумі 30 224,73 грн.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди та виселення Спільного підприємства "Літучий Голландець" з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 2 068,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів касаційної інстанції зауважує про таке.

Так, пунктом 5.3 договору сторони визначили, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

У пункті 5.6 договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7.6 договору, він може бути розірваний на вимогу однієї з сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Внаслідок укладення договору оренди між сторонами, згідно статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу пропозицію, в якій просив сплатити заборгованість з орендної плати та пеню, а також достроково розірвати спірний договір оренди нежитлового приміщення. (а.с. 17)

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приписами частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України

В пункті 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вже було зазначено вище, пунктом 5.3. договору, укладеного сторонами в добровільному порядку без заперечень і зауважень, сторони погодили, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом Спільним підприємством "Літучий Голландець" орендна плата не сплачувалась впродовж більш ніж три місяці, починаючи з вересня 2014 р. по серпень 2015 р.

Додатково перевіривши розрахунки сплати заборгованості з орендної плати, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не сплачував орендну плату більше 3-х місяців за період з вересня 2014 р. по серпень 2015 р. (підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками, якими сплачувалась орендна плата).

Доказів щодо своєчасної сплати орендних платежів відповідач не надавав та заборгованість по орендній платі сплатив лише після отримання позовної заяви, що підтверджується платіжними дорученнями.

До істотних порушень (ст. 651 Цивільного кодексу України) договору найму (оренди) можна віднести, зокрема, порушення строку внесення плати за користування річчю наймачем.

Приписами статті 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Зазначений перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та тлумаченню не підлягає.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, в якості підстави для розірвання договору оренди, також, посилався на акти обстеження від 14.07.2015 р. та від 01.09.2015 р.

Так, вищевказаними актами обстеження, комісією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради були встановлені суборендні відносин між Спільним підприємством "Літучий Голландець" та ФОП ОСОБА_7 1-й поверх - 25,4 кв.м., - продовольчі товари та акциз; ФОП ОСОБА_8 - 1 поверх 34,6 кв.м., - бар; МУ "Одеська міська лікарня ветеринарної медицини" 1-й поверх 62,9 кв.м., - ветлабораторія.

До того ж, Спільне підприємство "Літучий Голландець", як в судах попередніх інстанції, так і в суді касаційної інстанції не заперечувало про те, що МУ "Одеська міська лікарня ветеринарної медицини" орендує в нього приміщення без згоди Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради дозвіл на укладення вищезазначених договорів суборенди у 2014 та 2015 роках не надавався.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо не врахування актів обстеження, як доказів - помилковим.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів про те, що Спільне підприємство "Літучий Голландець" неналежним чином виконувало свої зобов'язання в частині своєчасної сплати орендних платежів та надання приміщень в суборенду за згодою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, чим були порушені умови договору оренди нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність та обґрунтованість заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог щодо розірвання договору оренди №7/80 від 09.11.2001 р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та спільним підприємством "Літучий Голландець" та відповідно виселення останнього з орендованого приміщення.

Стосовно доводів, які викладені Спільним підприємством "Літучий Голландець" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів вказує, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Спільного підприємства "Літучий Голландець", оскільки висновки судів, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Спільного підприємства "Літучий Голландець" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. по справі № 916/3430/15 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 15.04.2016 р. про зупинення виконання рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2015 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. по справі №916/3430/15 вважати такою, що втратила чинність.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

В. Корсак