Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 3/17-3747-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Татькова В.І.,

Шевчук С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року

у справі № 3/17-3747-2011

господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України

про зобов'язання укласти договір

за участю представників

позивача Чернійчук С.М.

відповідача не з'явився

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод" звернулося з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про зобов'язання останнього укласти договір про внесення змін до договору оренди від 02 жовтня 2001 року цілісного майнового комплексу державного підприємства "Котовський виноробний завод", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50-річчя Жовтня, 220 щодо продовження терміну дії цього договору оренди до 02 жовтня 2016 року включно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 02 жовтня 2001 року між сторонами у справі був укладений договір оренди названого цілісного майнового комплексу, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування вказаний об'єкт оренди. 02 листопада 2006 року сторони внесли зміни до вищезазначеного договору оренди та продовжили строк його дії до 02 жовтня 2011 року. Відповідно до п. 11.6 договору та вимог ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" позивач має право на продовження строку дії вищевказаного договору оренди, оскільки своєчасно та в повному обсязі виконує усі умови договору оренди, зокрема, здійснив поліпшення орендованого майна, а також з огляду на відсутність заяви відповідача про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, так як відповідач ухиляється від внесення змін до договору оренди від 02 жовтня 2001 року щодо продовження терміну дії цього договору до 02 жовтня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 вересня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Справа розглядалась судами неодноразово.

У процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Приморським районним судом м. Одеси пов'язаної цивільної справи №522/18007/14-ц за позовом Мельник Д.М. та Рогозинської О.В. до ТОВ „Котовський винзавод", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання договору оренди від 02 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями) недійсним в частині положень п. 1.6 та зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод" укласти новий договір оренди цілісного майнового комплексу ДП „Котовський виноробний завод" строком на 5 років з моменту його укладення та за умовами, що не суперечать Закону України „Про оренду державного та комунального майна" частині 4 ст.284 Господарського Кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 травня 2014 року (судді Демешин О.А., Степанова Л.В., Гут С.Ф.) за клопотанням позивача провадження у справі зупинено до вирішення Приморським районним судом м. Одеси пов'язаної з нею цивільної справи №522/18007/14-ц про визнання недійсним договору оренди від 02 жовтня 2001 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року (судді Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.) ухвалу господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2014 року про зупинення провадження у справі №3/17-3747-2011 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2014 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

- як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом;

- чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У пункті 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, предметом спору за даним позовом є зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області укласти договір про внесення змін до основного договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Котовський виноробний завод" щодо продовження терміну дії цього договору оренди до 02 жовтня 2016 року включно.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач, керуючись ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також п. 11.6 договору оренди від 02 жовтня 2001 року заперечує проти продовження дії цього договору з урахуванням відмови органа управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У Приморському райсуді м. Одеси знаходиться справа за позовом фізичних осіб Мельника Д.М. та Рогозинської О.В. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання договору оренди від 02.10.01 р. недійсним, оскільки він, на думку позивачів, суперечить чинному законодавству. Одночасно позивачі просять зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області укласти з ТОВ "Котовський виноробний завод" новий договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Котовський виноробний завод" строком на 5 років з моменту його укладення та на умовах, що не суперечать Закону України "Про оренду державного комунального майна". Свої вимоги фізичні особи Мельник Д.М. (працює на заводі з 15 жовтня 2012 року) та Рогозинська О.В.(працює на заводі з 09 вересня 2003 року) обґрунтували тим, що припинення виробничої діяльності ТОВ "Котовський винзавод" буде мати, у свою чергу, негативні наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджету, у т.ч. соціальних відрахувань, негативні наслідки і для його працівників ТОВ "Котовський винзавод", якими є позивачі, у вигляді їх звільнення, втрати ними заробітної плати як єдиного джерела доходів.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги у цивільній справі та позовні вимоги у даній господарській справі є різними, а тому підстав, які б унеможливили розгляд даної справи до розгляду Приморським районним судом м. Одеси цивільної справи №522/18007/14-ц за позовом Мельник Д.М., Рогозинської О.В. до ТОВ "Котовський винзавод", Регіонального відділення фонду державного майна в Одеській області про визнання недійсним договору оренди від 02 жовтня 2001 року не існує.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, Приморський районний суд м. Одеси відкрив провадження в справі за позовом Мельник Д.М., Рогозинської О.В. лише 26 вересня 2014 року, тоді як даний позов був поданий ТОВ "Котовський винзавод" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області - 19 вересня 2011 року, і зупинення провадження у справі може свідчити про навмисне затягування розгляду справи.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року зі справи № 3/17-3747-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді В.І. Татьков С.Р. Шевчук