ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 908/3646/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Мамонтової О.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі № 908/3646/15 за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство "Комунальна власність" Мелітопольської міської ради Запорізької області, про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання повернути комунальне майно,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 161 513,61 грн., пені в сумі 20 495,46 грн., 57 256,42 грн. інфляційних сум та 3% річних в сумі 2 779,20 грн. на підставі договору оренди від 02.09.2013 року № 264 комунального майна; розірвання договору оренди від 02.09.2013 року № 264 комунального майна, укладеного між сторонами; зобов'язання повернути за належністю Мелітопольській міській раді комунальне майно вартістю 448 927 грн., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі, позначеної літ. (В-1), площею 211,4 кв. м, нежитлової будівлі, позначеної літ. (Д-1) площею 65,4 кв. м; нежитлової будівлі, позначеної літ. (Р-1) площею 24,6 кв. м; будови, позначеної літ. (К-1) загальною площею 29,4 кв. м; будови, позначеної літ. (Ж-1) загальною площею 59,4 кв. м; будови, позначеної літ. (Н-1) загальною площею 61,7 кв. м, у стані придатному для подальшого використання.

Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 782, 758 ЦК України, ч. 3 ст. 291 ГК України та ст.ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обгрунтовано не виконанням відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати за договором найму за період з лютого 2015 року по квітень 2015 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.09.2015 року (суддя Гончаренко С.А.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року (судді Марченко О.А, Зубченко І.В., Ломовцева Н.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін та третьої особи до суду не надходили.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що на підставі рішення комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополя від 22.08.2013 року (протокол № 10) між Мелітопольською міською радою Запорізької області (орендодавець) і ФОП ОСОБА_4 (орендар) 02.09.2013 року укладено договір оренди №264, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлову будівлю, позначену літ. (В-1) площею 211,4 кв. м; нежитлову будівлю, позначену літ. (Д-1) площею 65,4 кв. м; нежитлову будівлю, позначену літ. (Р-1) площею 24,6 кв. м; будову, позначену літ. (К-1) загальною площею 29,4 кв. м; будову, позначену літ. (Ж-1) загальною площею 59,4 кв. м; будову, позначену літ. (Н-1) загальною площею 61,7 кв. м, (далі - майно) загальною площею 451,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради та знаходиться на балансі КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Орендар вступає в термінове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що обов'язки при складанні акту прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає майно другій стороні за договором. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена згідно Методики розрахунку плати за оренду майна комунальної власності Мелітопольської міської ради, затвердженої рішенням 21 сесії Мелітопольської міської ради Заопрізької області VI скликання від 30.03.2012 року № 3/1 становить 20% від незалежної оцінки, складає 7 482,11 грн., перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 20-го числа наступного місяця за звітним на р/р комунального підприємства "Комунальна власність" Мелітопольської міської ради Запорізької області з урахуванням щомісячного індексу інфляції та нарахуванням ПДВ на щомісячну орендну плату. Орендна плата за серпень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за липень 2013 року на індекс інфляції за серпень 2013 року.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною цього договору.

У розділі 5 договору встановлені обов'язки орендаря, зокрема п. 5.2 передбачено обов'язок щодо своєчасної і повної сплати орендної плати.

Пунктом 8.4 сторони передбачили, що згідно зі ст. 615, ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України орендодавець має право відмовитись від цього договору в односторонньому порядку у разі невиконання орендарем обов'язків, встановлених пунктом 5 цього договору, та у разі несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.09.2013 року до 02.08.2016 року включно (п. 10.1 договору).

Пунктом 10.7 договору передбачено, що чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок дострокового розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.

В матеріалах справи міститься заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 10.02.2014 року про дострокове розірвання договору оренди від 02.09.2013 року № 264 у зв'язку з переїздом.

Також в матеріалах справи є завірені копії угоди від 10.02.2014 року №52 про розірвання договору оренди від 02.09.2013 року № 264, та акта передачі - прийому по договору оренди від 02.09.2013 року №264, які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Разом з тим, листами Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 07.03.2014 року та від 15.05.2014 року надано відповідь, зокрема, про те, що питання про розірвання договору оренди майна від 02.09.2013 року № 264 розглянуто на засіданні комісії з укладення та переукладення договорів оренди майна територіальної власності територіально громади м. Мелітополя 14.02.2014 року Рішенням наведеної комісії надано згоду на дострокове розірвання вказаного договору оренди з 10.02.2014 року, у зв'язку з чим угода про розірвання договору оренди майна від 02.09.2013 року №264 є вчиненою в розумінні вимог чинного законодавства, оскільки укладена в письмовій формі, підписана сторонами та скріплена печатками.

Управлінням комунальною власністю Мелітопольської міської ради відповідачу також надавалась відповідь від 19.02.2014 року за №40, 41 про надання згоди Рішенням комісії з укладення та переукладення договорів оренди майна територіальної власності територіально громади м. Мелітополя на дострокове розірвання договору оренди від 02.09.2013 року №264 з 10.02.2014 року за результатами розгляду заяви від 10.02.2014 року.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 19.08.2014 року Д/257, виконаної в рамках кримінального провадження за матеріалами досудового провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.02.2014 року за № 12014080140000919 за заявою ОСОБА_4, підписи від імені ОСОБА_4, зокрема, на заяві про дострокове розірвання договору оренди від 02.09.2013 року № 264 , угоді про дострокове розірвання договору оренди від 02.09.2013 року № 264 , акту прийому-передачі по договору оренди від 02.09.2013 року № 264 виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4

24.03.2015 року комісією Мелітопольської міської ради було здійснено перевірку, за результатами якої складено акт проведення перевірки використання орендованого майна, у якому засвідчено, що комплекс будівель і споруд по АДРЕСА_1, зокрема будівлі В-1, Д-1, Ж-1, К-1, Н-1 та Р-1, передані за договором оренди від 02.09.2013 року № 264, експлуатуються ФОП ОСОБА_4 з метою надання ритуальних послуг. В акті зазначено, що представник відповідача відмовився від підписання цього акту без зазначення причин.

Водночас, листом від 05.05.2015 року № 205/2-07 Мелітопольська міська рада звернулась до ФОП ОСОБА_4 про повернення комунального майна, в якому також повідомила відповідача про наявність заборгованості зі сплати орендної плати, нарахування пені за порушення виконання зобов'язань та про на засідання комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополя від 07.04.2015 року, на якому було розглянуто питання про припинення строку дії договору у зв'язку з неналежним виконанням його умов. Також зазначено про необхідність звільнення об'єкта оренди протягом 10-ти днів з моменту направлення цього листа та повернення орендованого майна орендодавцеві за актом прийому-передачі.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди не виконував, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 161 513,61 грн. за період з лютого 2015 року по квітень 2015 року. На суму заборгованості позивачем нараховано 3% річних, пеню та інфляційні втрати.

Крім того, у зв'язку з порушенням орендарем умов договору оренди, у позивача відсутня можливість користування і володіння орендованим приміщенням у відповідності до умов договору, що й стало підставою звернення до суду із відповідними позовними вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та повернення орендованого майна.

Предметом даного судового розгляду є вимоги прокурора до орендаря комунального майна про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних, інфляційних сум, розірвання договору оренди комунального майна та його повернення орендареві у стані, придатному для подальшого використання, у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань зі своєчасного внесення орендної плати.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи в позові виходили з того, що підстави для розірвання договору оренди в судовому порядку відсутні, оскільки цей договір було розірвано за погодженням сторін шляхом укладення угоди від 10.02.2014 року. До того ж, оскільки об'єкт оренди повернуто позивачу на підставі акту від 10.02.2014 року, який підписаний та скріплений печатками сторін, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати, нарахованої за період після припинення договору внаслідок його розірвання, та повернення орендного майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди від 02.09.2013 року № 264 комунального майна є розірваним за взаємною згодою сторін, оскільки угода про розірвання договору та акт про повернення майна від 10.02.2014 року є належними доказами, з огляду на письмові поясненнях від 19.08.2015 року відповідача, в яких ним підтверджено факт схвалення та підписання цих документів. Доводи прокурора, позивача та третьої особи про те, що відповідач дотепер фактично користується нежитловим приміщенням, переданим за договором, що, на їх думку, підтверджує акт проведення перевірки використання орендованого майна від 24.03.2015 року, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки цей акт не підписаний з боку відповідача і з його змісту не можна зробити беззаперечного висновку, що саме ФОП ОСОБА_4 займає це спірне приміщення з лютого 2014 року по квітень 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, правомірність угоди про розірвання договору оренди презюмується, оскільки її недійсність прямо не встановлена законом та в судовому порядку така угода не визнавалась недійсною.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 795 ЦК України таким доказом повернення майна від орендаря орендодавцю є відповідний акт приймання-передавання. При цьому, цей акт підписується як орендарем, так і орендодавцем.

Згідно з ст. 526 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач, як орендодавець, підписав акт приймання-передавання майна від 10.02.2014 року. При підписанні цього акту у позивача не було жодних претензій щодо стану майна або щодо особи, яка передає майно, тому він несе всі ризики наслідків непред'явлення таких претензій, а зобов'язання орендаря з повернення об'єкту оренди вважається виконаним в день підписання цього акту відповідно до вимог ст. 795 ЦК України.

Після підписання угоди про розірвання договору оренди та акту приймання-передачі майна зобов'язання сторін за договором оренди припинилися відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, тому прокурор (позивач) не має права вимагати повторно розірвати договір в судовому порядку та повернути орендоване майно, а також виконання договору шляхом сплати орендної плати, нарахованої за період після розірвання цього договору.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з законними та обгрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про те, що обставини використання відповідачем приміщення після підписання акту приймання-передачі майна та угоди про розірвання, тобто вчинення дій після припинення договору, не мають правового значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, всебічно з'ясувавши обставини справи та подані докази, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права, дійшов правильного висновку про відмову в позові про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних сум, розірвання договору оренди та повернення комунального майна за недоведеністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді О.Мамонтова

М.Черкащенко