ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 925/1188/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівКорсака В.А., Ходаківської І.П.за участю представників:позивачаГоголь О.Я., дов. від 16.03.15відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.01.16у справі№925/1188/15 господарського суду Черкаської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_6про стягнення 91 680,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.03.2016, у зв'язку з перебування судді Яценко О.В. на лікарняному, для розгляду касаційної скарги у справі №925/1188/15 господарського суду Черкаської області, призначено колегію суддів у складі: Фролова Г.М. - головуючий, Корсак В.А., Ходаківська І.П.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 91680,46 грн. в порядку регресу. Позов мотивовано несвоєчасним повідомленням страховика про настання страхового випадку та обґрунтовано приписами статей 1172, 1187 Цивільного кодексу України, статей 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.09.2015 у справі №925/1188/15 (суддя Грачов В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 (судді: Куксов В.В. - головуючий, Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю.) у задоволені позову відмовлено повністю. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачем суми в порядку регресу та необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 20.06.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховиком, та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом АВ/6877464, за умовами якого позивачем застраховано цивільно-правову відповідальність власника і водіїв автомобіля НОМЕР_1 (далі - забезпечений ТЗ), строком дії з 13.09.2012 року по 12.09.2013 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю одного потерпілого 100000 грн., майну - 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Також установлено, що 26.08.2013 на автодорозі "Знам'янка-Луганськ-Ізварино", водій ОСОБА_6, який керував автомобілем НОМЕР_1, в порушення ПДР України відволікся від керування та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 Внаслідок зіткнення автомобілів, автомобіль ГАЗ контактував із стоячими попереду автомобілями Деу-Матіз державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_10, ВАЗ-2104 державний реєстраційний номер 91824ЕК під керуванням водія ОСОБА_11, Хонда-Цивік державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_12, ВАЗ-2102 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_13 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до трудового договору від 03.06.2010 ОСОБА_6 є найманим працівником відповідача.

У той же день, 26.08.2013 водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 телефонограмою повідомив Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" про настання страхового випадку. Установлено і те, що у період з 26.08.2013 по 31.08.2013 ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у Красноармійському районному центрі первинної медико-санітарної допомоги.

02.09.2013 відповідач звернувся до позивача з письмовою заявою про настання страхового випадку.

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.01.2014 року винним у вчиненні зазначеного правопорушення визнано ОСОБА_6, його дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, на підставі якої накладено стягнення у виді штрафу.

Судами установлено, що за заявами потерпілих позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", за випадком, що мав місце 26.08.2013 року, визначив та сплатив потерпілим страхове відшкодування (за вирахуванням франшизи) ОСОБА_12 - 13 478,37 грн., ОСОБА_9 - 39 953,97 грн., ОСОБА_13 - 4 914 грн., ОСОБА_11 - 6 845 грн., ОСОБА_10 - 26 488,32 грн., що разом складає 91680,46 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 сплаченого страхового відшкодування у розмірі 91680,46 грн. в порядку регресу у зв'язку з несвоєчасним повідомленням страховика про настання страхового випадку.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 Кодексу).

Згідно зі статтею 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За приписами статті 989 Кодексу страхувальник зобов'язаний, серед іншого повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (частина 1 статті 990 Кодексу).

Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (частина 1 статті 991 Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Частиною 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

За приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 №6-284цс15.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу).

За приписами статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, господарські суди установили, що у даному випадку факт настання страхового випадку та його обставини ніким не оспорюються; він зафіксований правоохоронними органами, водій, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; про факт настання ДТП позивача було повідомлено 26.08.2013 телефонограмою та письмовою заявою від 02.09.2013; сам позивач факт настання страхового випадку визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.16 у справі №925/1188/15 господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді В.Корсак

І.Ходаківська