Історія справи
Ухвала КГС ВП від 09.07.2019 року у справі №904/10192/14Постанова ВГСУ від 17.03.2016 року у справі №904/10192/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2016 року Справа № 904/10192/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Мироненко С.М. - дов. від 14.03.16, відповідача: Бобиль В.В. - дов. від 15.12.15,
касаційну скаргуПриватного підприємства "Укрексімпром" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від26.01.16у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами№904/10192/14 Господарського суду Дніпропетровської області Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.15 за позовомПриватного підприємства "Укрексімпром"доПриватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" простягнення 4332942,60 грн.
Приватне підприємство "Укрексімпром" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням змін) до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення з нього 3274142,38 грн. боргу, 265230,52 грн. пені, 105295,77 грн. - 3% річних, 920887,80 грн. інфляційних втрат. Позивач посилався на те, що він згідно з договором цесії №180414ц від 18.04.14, укладеним між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОЛК", набув права вимоги до боржника (відповідача) та став кредитором за договором поставки №13064т від 30.08.13 (сторонами у якому є відповідач і ТОВ "ТОЛК"). При цьому позивач посилався на несплату відповідачем вартості отриманої продукції за спірним договором поставки.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.15 (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь ПП "Укрексімпром" 3274142,28 грн. боргу, 264697,17 грн. пені, 105267,08 грн. - 3% річних, 920508,31 грн. інфляційних втрат. Господарський суд виходив з несплати відповідачем вартості товару отриманого за видатковими накладними №181 від 18.09.13, №16/1 від 16.10.13, №17/1 від 17.10.13 та договором поставки від 30.08.13, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору цесії від 18.04.14. У позові про стягнення з відповідача 533,35 грн. пені, 28,69 грн. - 3% річних і 379,49 грн. інфляційних втрат відмовлено через помилковість здійсненого позивачем розрахунку цих сум.
Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 28.09.15 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.15, в якій просило його скасувати та відмовити у задоволенні позову. Заявник посилався на те, що вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10.03.15, який набрав законної сили, установлено факт підробки первинних документів, прийнятих в якості доказів у справі, а саме: договору поставки від 30.08.13 №13064т, видаткових накладних від 18.09.13 №181, від 17.10.13 №17/1, від 16.10.13 №16/1. При цьому, дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК" - ОСОБА_6 були кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, що полягає у службовому підробленні, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих документів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.15 (суддя Суховаров А.В.) заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про перегляд рішення від 23.04.15 за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.15. У позові відмовлено. Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що наведені відповідачем обставини є нововиявленими та при цьому виходив з приписів статті 35, статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд установив відсутність у відповідача грошових зобов'язань за підробленим спірним договором та видатковими накладними.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.16 (судді: Дмитренко Г.К., Виноградник О.М., Джихур О.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Приватне підприємство "Укрексімпром" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.15 і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.16 та прийняти нове рішення, яким відхилити заяву відповідача про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.15 за нововиявленими обставинами, а це рішення залишити без змін. Підприємство вважає, що судами порушені приписи статей 43, 32, 33, 34, 43, 84, 99, 101, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує на те, що за спірним договором і видатковими накладними поставлялася продукція відповідачеві, і вона була ним отримана; що первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; що відповідач визнав укладеним договір цесії №180414ц від 18.04.14, про що свідчить його лист №121 від 03.06.14. Підприємство вважає, що у даному випадку відсутні нововиявлені обставини у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає, що обставини встановлені у вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.15 існували на час винесення спірного судового рішення; що наявність цього вироку не може звільняти відповідача від сплати за отримане.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Укрексімпром" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 3274142,38 грн. заборгованості за продукцію отриману за договором поставки №13064т від 30.08.13 (право вимоги за яким перейшло до позивача за договором цесії від 18.04.14), а також 265230,52 грн. пені, 105295,77 грн. - 3% річних, 920887,80 грн. інфляційних втрат. Як на підставу позову позивач посилався на договір поставки №13064т від 30.08.13, видаткові накладні від 18.09.13 №181, від 17.10.13 №17/1, від 16.10.13 №16/1. Зазначені документи судом були визнані належними доказами, котрі підтверджують факт поставки і отримання продукції відповідачем за вказаним договором, та покладені в основу судового рішення від 23.04.15 про задоволення позову. Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду від 23.04.15 за нововиявленими обставинами. В якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами товариство наводило вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.15 у справі №201/3047/15-к, що набрав законної сили. При цьому, заявник посилався на те, що вказаним вироком установлено факт підробки первинних документів, прийнятих в якості доказів у справі, а саме: договору поставки від 30.08.13 №13064т, видаткових накладних від 18.09.13 №181, від 17.10.13 №17/1, від 16.10.13 №16/1. Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, визнав наведені заявником обставини нововиявленими, виходячи з приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, та скасував рішення господарського суду від 23.04.15. Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами унормований розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є: встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Як вже зазначалося та убачається з матеріалів справи, підставою для перегляду рішення господарського суду від 23.04.15 за нововиявленими обставинами заявником визначено вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.15 у справі №201/3047/15-к, що набрав законної сили. Господарські суди зазначили, що вказаним вироком установлено факт підробки договору поставки від 30.08.13 №13064т, а також видаткових накладних від 18.09.13 №181, від 17.10.13 №17/1, від 16.10.13 №16/1; факт складання і видачі службовою особою - ОСОБА_6 - директором ТОВ "ТОЛК" завідомо неправдивих офіційних документів (договору поставки від 30.08.13 №13064т, видаткових накладних від 18.09.13 №181, від 17.10.13 №17/1, від 16.10.13 №16/1) та внесення до них завідомо неправдивих відомостей про наявність господарських відносин між ТОВ "ТОЛК" і Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" - відповідачем (поставка запчастин). Отже, господарські суди установили, що господарських відносин між ТОВ "ТОЛК" і ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" не було; що надані позивачем (на підтвердження своїх вимог) первинні документи є підробленими та не підтверджують факту поставки і отримання відповідачем товару за ними, а відтак і виникнення спірних грошових вимог відповідача (і це, як вже зазначалося, установлено зазначеним вироком суду у кримінальній справі); що інших доказів на підтвердження факту доставки чи відвантаження спірної продукції відповідачеві матеріали справи не містять. За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, висновок господарських судів про відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості за непоставлений товар, як і задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегією суддів визнається правомірним. Перевіривши у відповідності до приписів частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржуваних судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку приписів статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами, в обґрунтування своїх вимог та заперечень, докази; належним чином проаналізували та визначили обставини, наведені заявником, нововиявленими і такими, що спростовують висновки господарського суду першої інстанції у рішенні від 23.04.15 у даній справі. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та визнаються непереконливими, оскільки не спростовують встановленого судами; їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції та вони стосуються переоцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
З огляду на зазначене, підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.16 у справі №904/10192/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрексімпром" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Гоголь
Судді Т.Добролюбова
В.Швець