Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 916/41/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Чернишева А.О. ( дов. № 22 від 12.03.15р.)

розглянувши касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.14р.

у справі № 916/41/14 (господарського суду Одеської області)

за позовом ТОВ "Восток-Сервіс-Юг", м. Миколаїв

до ДП "Іллічівський морський торговельний порт", м. Іллічівськ

про стягнення 64621, 32 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.08.14р. у справі № 916/41/14 (суддя Никофорчук М.І.) у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.14р. (головуючий Головей В.М., судді Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) вказане рішення скасовано, позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 64621, 32 грн. боргу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 09.10.14р. скасувати, а рішення від 18.08.14р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 909 ЦК України, ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

27.03.13р. між ТОВ "Восток-Сервіс-Юг" (Постачальник) та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (Замовник) укладено договір поставки спецвзуття № 286-О, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2013-2014р. поставити замовнику товар, в асортименті, обсязі та за цінами, вказаними в специфікації, а замовник - прийняти товар та оплатити його (п. 1.1.).

Пунктами 2.1, 2.2 передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями автомобільним транспортом на умовах DDP - згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції правил 2010р. з урахуванням особливостей внутрішнього характеру поставки на склад замовника (м. Іллічівськ) за адресою, вказаною замовником у заявці на поставку партії товару. Конкретна партія товару повинна бути поставлена постачальником замовнику протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання постачальником заявки замовника з зазначенням асортименту та обсягу товарної партії. Заявка направляється постачальникові на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручається уповноваженому представнику постачальника під особистий розпис представника на другому екземплярі заявки за умовою засвідчення розпису печаткою постачальника.

Відповідно до п. 3.1., загальна ціна товару за договором складає 490580,94 грн., враховуючи ПДВ 20% - 81763,49 грн. Ціна договору включає в себе вартість доставки товару.

Замовник сплачує рахунок постачальника, виставлений по факту поставки партії товару (п. 5.1. договору - датою поставки товару вважається день підписання сторонами товарно-транспортної накладної) протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати поставки кожної партії товару на склад замовника. Вид розрахунків - безготівковий (п. п. 4.1., 4.2.).

Згідно п.5.2, право власності на товар та ризик його випадкової загибелі переходить від постачальника до замовника після підписання сторонами видаткової накладної.

Строк дії договору - з його підписання сторонами та скріплення печатками і до 01.05.14р., може бути пролонгований додатковою угодою за взаємною згодою сторін (п. 11.1.).

У виконання умов договору, відповідач направив на адресу позивача заявки № 20/07.4-11.1 від 03.05.13р. та № 97/07.4-11.1 від 03.06.13р. на поставку товару (18 пар туфель чоловічих та 109 пар капців текстильних) і відповідно (42 пар туфель жіночих,32 пар чобіт жіночих та 15 пар туфель чоловічих), на підставі яких ТОВ "Восток-Сервіс-Юг" виписало ДП "Іллічівський морський торговельний порт" рахунки-фактури № СФ-0000065 від 03.05.13р. на суму 17065,44 грн. та № СФ-0000075 від 03.06.13р. на суму 47555,88 грн.

Позивач за видатковими накладними № РН-0000050 від 24.05.13р., № РН-000059 від 11.06.13р. та довіреностями № 764 від 14.05.13р., № 874 від 07.06.13р. автотранспортом поставив відповідачу товар на суму 17065,44 грн. та відповідно на 47555,88 грн.

09.10.13р. позивач направив на адресу відповідача лист щодо оплати виписаних рахунків-фактур, у т.ч., № СФ-0000065 на суму 17065,44 грн., № СФ-0000075 на суму 47555,88 грн. Листом від 04.11.2013р. відповідач повідомив, що заборгованість за договором № 286-О від 27.03.13р. виникла через фінансові труднощі.

25.12.13р. ТОВ "Восток-Сервіс-Юг" звернулося з позовом до ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 64621, 31грн. боргу за договором поставки № 286-О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.14р. у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів було поставлено питання: Ким виконаний підпис у видатковій накладній № РН-0000050 від 24.05.13р. та у товарно-транспортній накладній № РН-0000050 від 24.05.13р. в графі "отримав" - Марченко Дмитром Анатолійовичем або іншою особою? Повідомленням експерта № 2251/02 від 01.08.14р. вказано про неможливість надання висновку за матеріалами справи, в зв'язку з недостатністю порівняльного матеріалу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.14р. у справі № 916/41/14 у позові відмовлено за недоведеністю позивачем здійснення поставки товару, а саме: в ТТН від 11.06.13р. відсутні відмітки щодо підписання її зі сторони порту, а зразок підпису у видатковій накладній та ТТН від 24.05.13р. не відповідають зразку підпису особи, відповідальної за отримання товару згідно довіреності № 764 від 14.05.13р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.14р. вказане рішення скасовано, позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 64621,32 грн. боргу. Постанова мотивована тим, що первісними бухгалтерськими документами підтверджується факт поставки товару позивачем і одержання його відповідачем, по-друге, за умовами договору доказом поставки товару відповідачу є видаткові накладні, а товарно-транспортні накладні встановлюють лише дату поставки.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Абзацом другим і третім пункту 10 Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.96 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96р. за № 293/1318 (чинної на момент поставки товару та винесення рішення судом першої інстанції) передбачено, невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач за умовами договору № 286-О від 27.03.13р поставив відповідачу товар (взуття різне) за ціною, погодженою специфікацією № 1 (додаток до договору), у кількості та асортименті згідно одержаних заявок (а. с. 62, 63) на загальну суму 64621, 32 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000050 від 24.05.13р. на суму 17065,44 грн., № РН-000059 від 11.06.13р. на суму 47555,88 грн. та довіреностями № 764 від 14.05.13р., № 874 від 07.06.13р., оригінали яких знаходяться у позивача. Зобов'язання по оплаті відповідач порушив, виписані рахунки-фактури не оплатив, за таких обставин, апеляційний господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.14р. у справі № 916/41/14 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова