Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 914/1613/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої Л. Рогач за участю представників:позивачаГрицина Я.М. - довіреність від 12.01.2015 р. відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на постановувід 14.01.2015 р. Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/1613/14 господарського суду Львівської областіза позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_4 пророзірвання договору купівлі - продажу і стягнення неустойки у розмірі 33 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 р. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 28.11.2013 р. № 2871, укладеного між сторонами у справі та стягнення з відповідача на користь Управління неустойки у розмірі 33 000,00 грн., посилаючись на приписи статей 319, 509, 526, 651 Цивільного кодексу України, частину 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та умови договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.11.2013 р. за результатами аукціону між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень № 2871 за умовами якого покупець, зокрема, зобов'язувався протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору оплатити ціну продажу об'єкта, а саме 165 000, 00 грн. При цьому, пунктами 2.1 та 5.1 передбачено нарахування неустойки в розмірі 20 % від вартості об'єкту в разі невиконання зобов'язань щодо здійснення оплати вартості об'єкту у визначений договором та законом 30-денний строк, а пунктом 7.5 договору передбачена можливість розірвання цього договору у випадку невиконання покупцем своїх зобов'язань.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_4 просив відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що відповідно до пункту 2.1 договору відповідачем була здійснена оплата за об'єкт купівлі - продажу у повному обсязі, зокрема, 25.12.2013 р. сплачено 72 000,00 грн., 26.12.2013 р. - 60 000,00 грн., а сума у розмірі 16 500, 00 грн. була сплачена на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до укладення договору купівлі - продажу. Крім того, другим учасником конкурсу на придбання нежитлового приміщення ОСОБА_6 сума у розмірі 16 500,00 грн. була внесена в якості гарантійного внеску та не повернута Управлінням, а за договором від 01.12.2013 р., укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вказані кошти повернуті останній саме відповідачем, із зарахуванням сплачених нею 16 500,00 грн. в рахунок оплати вартості придбаного за конкурсом об'єкту. Тобто, відповідачем у визначені строки виконані зобов'язання за договором, сплачена вартість об'єкту, а позивачем не доведено наявність підстав для розірвання договору купівлі - продажу та нарахування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2014 р. (судді: Кітаєва С.Б., Ділай У.І., Мазовіта А.Б.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 3 000,00 грн. неустойки. В частині позовних вимог про розірвання договору та стягнення 30 000,00 грн. неустойки відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про розірвання договору купівлі - продажу, при цьому, частково задовольнивши позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки, встановивши обставини стосовно прострочення сплати 16 500,00 грн., суд вказав про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення неустойки.

За апеляційною скаргою Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради Львівський апеляційний господарський суд (судді: Галушко Н.А., Данко Л.С., Орищин Г.В.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.01.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що відповідачем оплата об'єкту у розмірі 72 000,00 грн. та 60 000,00 грн. була проведена 25.12.2013 р. та 27.12.2013 р., проте, сума у розмірі 16 500,00 грн. була оплачена відповідачем тільки 08.05.2014 р., в той час як строк оплати був встановлений до 28.12.2013 р., що залишено судами поза увагою. При цьому, сплачені відповідачем 16 500,00 грн. Управлінням комунальної власності було повернуто останньому згідно з платіжним дорученням № 189 від 17.06.2014 р., а сплачені ОСОБА_4 у листопаді 2014 р. 16 500,00 грн. були повернуті Управлінням згідно з платіжним дорученням № 665 від 14.11.2014 р.

Заявник касаційної скарги також вказує на залишення судами поза увагою постанову Галицького районного суду м Львова у справі № 461/2468/14-а, залишеною без змін Львівським адміністративним судом від 11.11.2014 р., якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання дій Управління комунальної власності протиправними та зобов'язання Управління до вчинення дій, із встановленням факту невиконання ОСОБА_4 умов договору щодо сплати коштів за об'єкт приватизації у визначений строк.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін, вказуючи на те, що визначений у договорі об'єкт продавався за ціною 165 000,00 грн., з яких 16 500,00 грн. було сплачено до підписання цього договору згідно з умовами конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, а залишок в сумі 148 500,00 грн. покупець зобов'язаний був сплатити протягом 30 днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Оскільки договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 28.11.2013 р. був посвідчений нотаріально 28.11.2013 р., а початок перебігу строку відповідно до статей 252, 253 Цивільного кодексу України починається з наступного дня - 29.11.2013 р., то останній день сплати ціни за придбаний об'єкт випадав на 28.12.2013 р. - суботу, у зв'язку з чим згідно з положеннями частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку для оплати вартості об'єкта купівлі - продажу є 30.12.2013 р., а згідно квитанцій від 25.12.2013 р. та 26.12.2013 р. покупцем були сплачені 72 000,00 грн. та 60 000,00грн. в рахунок оплати вартості об'єкту приватизації.

Відповідач наголосив про правомірність висновків судів щодо відсутності правових підстав для розірвання спірного договору, як й вказав на наявність у суду передбаченого законодавством права на зменшення неустойки в залежності від співвідношення її розміру і розмірів збитків.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач також звертає увагу на те, що на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, відповідачем було сплачено на рахунок Управління 3 000,00 грн. неустойки, а 24.02.2015 р. між сторонами підписано акт приймання - передачі нежитлового приміщення № 2871, копія якого додається, у якому сторонами підтверджено відсутність претензій, а рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/3888/14, яке набрало законної сили, свідчить про те, що Управління не оспорює право ОСОБА_4 та спростовує вимоги позивача, заявлені у даній справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 28.11.2013 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону за № 2871, який посвідчено нотаріально 28.11.2013 р. та зареєстровано в реєстрі за № 2327, відповідно до умов якого продавець зобов'язався відповідно до ухвали Львівської міської ради 5-ої сесії 6-го скликання від 10.11.2011 р. № 905, Протоколу № 01 засідання комісії для забезпечення приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлового приміщення від 25.12.2012 р., Протоколу № 02 засідання комісії для забезпечення приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлового приміщення від 01.03.2013 р., Протоколу № 01 аукціону з реалізації об'єкта малої приватизації комунальної власності м. Львова від 01.03.2013 р., передати у власність покупцю нежитлове приміщення, загальною площею 63,7 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, яке належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а покупець зобов'язався прийняти зазначене нежитлове приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та здійснити реєстрацію права власності на вказане приміщення в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 1.4 та 2.1 договору встановлено, що зазначений в цьому договорі об'єкт продавався за ціною 165 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27 500,00 грн., з яких 16 500,00 грн. сплачено покупцем до підписання цього договору, згідно з умовами конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, а залишок в сумі 148 500,00 грн. покупець зобов'язаний сплатити за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 2.2. договору розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування суми на розрахунковий рахунок продавця.

Датою оплати сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок продавця (пункт 2.3 договору).

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю у триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта продажу, а у пункті 3.2 погодили, що передача об'єкта продажу підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Пунктом 5.1. договору встановлено обов'язок покупця у встановлений цим договором строк сплатити ціну продажу об'єкта продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 28.11.2013 р. № 2871, укладеного між сторонами у справі та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 33 000,00 грн., посилаючись на приписи статей 319, 509, 526, 615 Цивільного кодексу України, частину 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та умови договору, з підстав несплати відповідачем вартості об'єкту продажу у визначені строки.

Статтею 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

За приписами частин 3 та 4 статті 16 вказаного Закону, для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта. Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

Статтею 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. У разі якщо об'єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта.

Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу. До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання (стаття 23 цього Закону).

Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Аналогічні приписи закріплені сторонами у пункті 7.2 договору купівлі - продажу нежитлового приміщення.

При цьому, пунктом 11.3 договору сторони обумовили, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду.

За приписами статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції будо встановлено, що договір від 28.11.2013 р. купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону був посвідчений нотаріально 28.11.2013 р., і оскільки останній день сплати вартості об'єкту у розмірі 165 000,00 грн. припадає на 28.12.2013 р. - суботу (початок перебігу 30 календарних днів для оплати об'єкта починається з 29.11.2013 р.), відповідно до приписів частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку для оплати вартості об'єкта купівлі-продажу є 30.12.2013 р.

Судами встановлено, що згідно з квитанціями № 2 від 25.12.2013 р. та № 43 від 26.12.2013 р. ОСОБА_4 перерахував на рахунок Управління 72 000,00 грн. та 60 000,00 грн. відповідно (а.с.51), тобто 132 000,00 грн., сплативши при цьому, відповідно до пункту 2.1 договору 16 500,00 грн. до його підписання, тобто відповідачем здійснено оплату вартості об'єкта купівлі-продажу у розмірі 148 500,00 грн., і залишок вартості об'єкту, який мав перерахувати відповідач складає 16 500,00 грн.

Як встановлено судами під час розгляду справи, відповідач вживав заходів для виконання зобов'язання з оплати об'єкту купівлі-продажу, що підтверджується також і квитанціями № 8108601 від 08.05.2014 р. та платіжним дорученням № 1 від 12.11.2014 р., згідно з якими на рахунок позивача перераховувались кошти у розмірі 16 500,00 грн., які у червні 2014 позивачем були повернуті відповідачу, а сплачені останнім грошові кошти у розмірі 16 500,00 грн. у листопаді 2014 р., Управлінням відповідачу не повернуті.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем, хоча і з затримкою незначної частини платежів, було отримано від відповідача кошти як оплату за спірним договором купівлі-продажу у повному обсязі в розмірі 165 000, 00 грн., а самим позивачем не надано доказів та не доведено, що така затримка платежів по договору завдала йому шкоди, тобто не доведено істотне порушення відповідачем умов договору, що тягне за собою розірвання такого договору.

Крім того, відповідачем надано акт приймання - передачі № 2871 від 24.02.2015 р., який підписано продавцем за договором - Управлінням комунальної власності Львівської міської ради, балансоутримувачем майна - ЛКП Агенція ресурсів Львівської міської ради" та покупцем за договором - ОСОБА_4 та яким засвідчено виконання зобов'язань з передачі покупцю у власність об'єкта продажу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення загальною площею 63,7 кв.м.).

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає рішення та постанову у даній справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та такими, що спростовуються встановленими судами обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 р. у справі № 914/1613/14 та рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач