Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 2/76-10-4050

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі № 2/76-10-4050 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2014р. (суддя Бахарєв Б.О.) клопотання арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про розподіл грошових коштів, отриманих від продажу майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - задоволено, визначено порядок використання коштів, отриманих від реалізації майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, які знаходяться на депозитному рахунку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, а саме:

- перерахувати грошові кошти в сумі 39399,90 (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 90 коп.) грн - арбітражному керуючому Сніткіній І.А. (адреса:АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, Свідоцтво НОМЕР_2, ід.номер НОМЕР_1) на відшкодування витрат та оплату послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_5

- перерахувати грошові кошти в сумі 19559,43 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн 43 коп.) грн - Торгівельній біржі "ПРОФІ-Т" (код ЄДПРОУ 33660036, місцезнаходження: 65016, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, буд. 2-б, оф. 6, р/р 26009054401267 в Южному ГРУ ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК", м. Одеса, МФО 328704)

- перерахувати грошові кошти в сумі 64917,06 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять грн 06 коп.) ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (код ЄДПРОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова,9).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 (колегія суддів: Пироговський В.Т. - головуючий, Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду від 04.12.2014р. залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Райфайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2010року порушено провадження у справі про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом за її заявою в порядку, передбаченому ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 13.01.2011 ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_10

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2013 припинено повноваження ліквідатора ФОП ОСОБА_5 - арбітражного керуючого ОСОБА_10

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2013 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сніткіну І.А. та зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На виконання договору від 13.10.2014р., укладеного арбітражним керуючим-ліквідатором Сніткіною І.А. та товарною біржею "Профі-Т", ліквідатор здійснила продаж нерухомого майна боржника, яке знаходилось в заставі ПАТ "Райффайзен банк Аваль".

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на депозитний рахунок нотаріуса ліквідатором Сніткіною І.А. внесено грошові кошти в розмірі 123876,39 грн.

03.12.2014 ліквідатор Сніткіна І.А. звернулась до суду з клопотанням про розподіл грошових коштів, отриманих від продажу майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому просила направити на відшкодування витрат та оплату послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_5 - арбітражного керуючого Сніткіної І.А. грошові кошти в сумі 39399,90 грн, організатору аукціону - Торгівельній біржі "ПРОФІ-Т" направити на оплату комісійної винагороди кошти в розмірі 19559,43 грн та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" направити на задоволення вимог, забезпечених заставою майна, грошові кошти в сумі 64917,06 грн.

Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції визначив порядок використання коштів, отриманих від реалізації майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, які знаходяться на депозитному рахунку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, а саме:

- перерахувати грошові кошти в сумі 39399,90 грн - арбітражному керуючому Сніткіній І.А. на відшкодування витрат та оплату послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_5,

- перерахувати грошові кошти в сумі 19559,43 грн - Торгівельній біржі "ПРОФІ-Т",

- перерахувати грошові кошти в сумі 64917,06 грн ПАТ "Райффайзен банк Аваль".

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на вимоги абзацу 3 частини 7 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013р.), яким передбачено, що кошти, отримані від продажу майна громадянина - підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина - підприємця банкрутом.

Однак, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком судів попередніх інстанцій, оскільки він зроблений при неповному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Частиною 12 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Відповідно до п. 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2014 ліквідатор Сніткіна І.А. звернулась до суду з клопотанням про розподіл грошових коштів, отриманих від продажу майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, додавши до клопотання звіт про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат за період з 15.10.2013 по 01.12.2014 на загальну суму 39399,9 грн.

Приймаючи рішення про розподіл грошових коштів, отриманих від продажу майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, а саме, про перерахування грошових коштів в сумі 39399,90 грн арбітражному керуючому Сніткіній І.А. на відшкодування витрат та оплату послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_5, суд першої інстанції не з'ясував, за який період та з чого складається дана сума витрат ліквідатора банкрута та не перевірив, чи був визначений судом розмір винагороди арбітражному керуючому Сніткіній І.А. у відповідності до п.7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 16 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про перерахування грошових коштів в сумі 39399,90 грн арбітражному керуючому Сніткіній І.А. на відшкодування витрат та оплату послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_5, не з'ясував чи розглядався судом звіт про оплату послуг ліквідатора Сніткіної І.А. та чи була прийнята відповідна ухвала суду щодо затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого згідно п. 16 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції вказаним обставинам належної правової оцінки не надав та залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вище наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставним посилання заявника касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки боржник ФОП ОСОБА_5 був визнаний банкрутом постановою господарського суду Одеської області від 13.01.2011, провадження у даній справі здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В межах повноважень, визначених ст. 1119 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. До суду апеляційної інстанції справа направляється на новий розгляд, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладені вище обставини щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.12.2014, а справу - передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.12.2014р. у справі № 2/76-10-4050 скасувати.

Справу № 2/76-10-4050 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.