Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 916/3478/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу державного підприємства "Дельта-лоцман"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від

22.04.2014 року

у справі № 916/3478/13 Господарського суду Одеської області

за позовом державного підприємства "Дельта-лоцман"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мьобіус

Констракшн Юкреін"

про стягнення 6 487 218,90 грн., -

за участю представників сторін:

позивача - Толстоухова Н.С. дов. від 19.06.2014 р.,

відповідача - Волков А.С. дов. від 19.12.2013 р.,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2014 р. (суддя - Меденцев П.А.) відмовлено у позові.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 р. (судді - Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.) рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, ДП "Дельта-лоцман" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Мьобіус Констракшн Юкреін" просить касаційну скаргу залишити без задоволення а рішення та постанову без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.02.2013 року по 12.06.2013 року судно "JOSEF MОBIUS" регулярно здійснювало плавання в районі обов'язкового лоцманського проведення (акваторія порту "Южний") без лоцмана.

Факти таких проходів посвідчується записами радіолокаційного контролю за рухом судна Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", з яких видно траєкторію руху вказаного судна, виписками з радіопереговорів між капітаном зазначеного судна та центром регулювання руху суден а також зведеною таблицею проводок судна "JOSEF MОBIUS" за період з січня по червень 2013 року.

На момент виникнення спірних правовідносин на позивача покладалось виконання функцій з лоцманського проведення суден, регулювання руху суден, тощо, в тому числі, в районах обов'язкового лоцманського проведення, в територіальному морі та на внутрішніх водних шляхах України. Акваторія морського порту "Южний" відноситься до районів з обов'язковим лоцманським проведенням.

Судами правомірно відзначено, що чинне законодавство встановлює, що визначені типи суден звільняються від сплати лоцманського збору, а відтак стягнення штрафу за прохід без лоцмана з вказаних суден не стягується.

Статтею 92 КТМ України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах вод цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно державними морськими лоцманами.

Відповідно до ст. 106 КТМ України, із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно ст. 102 КТМ України за прохід без дозволу служби регулювання руху або без лоцмана в зоні обов'язкового лоцманського проведення капітан судна зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору незалежно від встановленої чинним законодавством України відповідальності за наслідки, що можуть виникнути через ці дії.

Згідно зі ст. 94 КТМ України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту за погодженням з іншими заінтересованими міністерствами та центральними органами виконавчої влади, затверджує райони обов'язкового лоцманського проведення, категорії суден, що звільняються від обов'язкового лоцманського проведення, і публікує ці відомості у лоціях і Повідомленнях мореплавцям.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 655 від 01.08.2007 року затверджено Правила плавання і лоцманського проведення суден у Північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, п. 4.1.1 яких акваторію порту "Южний" віднесено до районів обов'язкового лоцманського проведення суден.

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 94 КТМ України у районах обов'язкового лоцманського проведення судно не має права здійснювати плавання без морського лоцмана, якщо тільки судно не належить до категорії суден, що звільняються від обов'язкового лоцманського проведення. Також у районах необов'язкового лоцманського проведення капітан судна у разі необхідності має право взяти на судно морського лоцмана. У районах необов'язкового лоцманського проведення капітан морського порту може встановлювати обов'язкове лоцманське проведення суден: а) які самі (ядерні судна та інші) або їх вантаж можуть становити загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Категорії таких суден доводяться до загального відома в обов'язковій постанові по порту; б) які мають серйозні пошкодження корпусу, механізмів або обладнання, що може істотно вплинути на безпеку їх плавання в порту. У цьому випадку капітану судна вручається нотис про те, що його судно має слідувати під лоцманським проведенням.

Пункт 15 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) лоцманський збір справляється з усіх суден, що заходять в порти (причали) України або прямують транзитом судноплавними водними шляхами. Лоцманський збір не справляється у випадках: а) якщо відповідно до встановленого Міністерством транспорту та зв'язку України порядку лоцманське проведення в даному районі не є обов'язковим (крім випадків, коли капітан морського порту установлює обов'язкове лоцманське проведення суден), або б) судно віднесено до категорії суден, що звільняються від обов'язкового лоцманського проведення.

Пункт 22 цього ж Наказу Мінтрансу України встановлює, що судна групи Е (крім суден, які проходять ходові випробування) звільняються від сплати лоцманського збору, крім випадків, коли лоцманське проведення у відповідному районі або порту є обов'язковим та/або в установленому порядку здійснюється лоцманське проведення.

Судами був зроблений висновок про те, що для суден групи "Е" незалежно від району плавання, єдиною умовою не звільнення від оплати за лоцманське проведення є здійснення лоцманського проведення в установленому порядку. Відтак посилання апелянта на той факт, що зазначене судно не відноситься до жодної групи суден, що звільняються від сплати лоцманського збору є безпідставними та спростовуються нормами чинного законодавства.

Пункт 1 Наказу Мінтрансу України № 214 від 27.06.1996 року встановив, що до суден групи "Е" відносяться усі судна, що не входять до груп "А" - "Д", зокрема, судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна які проходять ходові випробування, риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій, тощо.

Відповідно до п. 2.4.4 Інструкції щодо складання державного статистичного спостереження за формою N 2-вод "Звіт про наявність власних морських і річкових суден, вантажних та пасажирських причалів-набережних", затвердженої Наказом Державного комітету статистики України № 102 від 22.02.2001 року до технічних суден поміж іншого відносяться земснаряди.

Судом першої інстанції встановлено, що судно "JOSEF MОBIUS" відноситься саме до суден категорії "Е", у розумінні класифікації Наказу Мінтрансу України № 214 від 27.06.1996 року, що підтверджується реєстраційними документами на судно, а саме - Міжнародним обмірним свідоцтвом на судно, виданого в 20.12.2002 р. у м. Гамбург, Німеччина, в якому тип судна визначено як саморозвантажувальний земснаряд.

За таких обставин, оскільки судно "JOSEF MОBIUS" відноситься до групи "Е", воно не замовляло лоцманські послуги та, відповідно, вказані послуги судну не надавались, відсутні правові підстави для стягнення штрафу за прохід судна без лоцмана.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Дельта-лоцман" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 916/3478/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.