Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №914/3512/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 914/3512/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М.на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015у справі№ 914/3512/14 Господарського суду Львівської областіза первісним позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А.до1)Приватного підприємства "Дизайн Полідрук" 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" 3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еврика" 4)Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбаш Груп України"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_7просолідарне стягнення 3 897 485 грн. 74 коп.та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Дизайн Полідрук"доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А.треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еврика" 3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбаш Груп України" 4) ОСОБА_7 5)Національний банк Українипрозобов`язання вчинити дії по виконанню умов кредитного договору та договору поруки і здійснення договірного списання грошових коштівУ судове засідання з'явились:

від позивача: Сидоренко Ю.А. дов. від 16.06.2015

від відповідача-1: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від відповідача-2: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від відповідача-3: Робейко А.А. дов. від 29.10.2015

від відповідача-4: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від третіх осіб: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від НБУ: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Н.А. звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Дизайн Полідрук", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбаш Груп Україна" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013 в розмірі 3897485,74 грн., з яких 3 500 000 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 346 710,94 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 33 293,15грн. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, 17 481,65 грн. - пеня.

Приватне підприємство «Дизайн Полідрук» звернулось до Господарського суду Львівської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів, та зобов'язати ПАТ «БАНК ФОРУМ» виконати умови кредитного договору №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013 року, договору застави та здійснити договірне списання грошових коштів з вкладного рахунку ОСОБА_7 - Заставодавця (Поручителя) - №263L/2400/652336 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2014 (суддя Матвіїв Р.І.) зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2014 (головуючий суддя Матвіїв Р.І., судді - Ділай У.І., Сухович Ю.О.), задоволено позовні вимоги ПАТ «БАНК ФОРУМ» в повному обсязі. Присуджено до стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 3 897485,74 грн. з Приватного підприємства "Дизайн Полідрук" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" солідарно із Приватним підприємством "Дизайн Полідрук", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика" солідарно із Приватним підприємством "Дизайн Полідрук", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбаш Груп Україна" солідарно із Приватним підприємством "Дизайн Полідрук". У задоволенні зустрічних позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" відмовлено.

Суд І інстанції з огляду на вимоги статей 530, 610, 612, 553, 554, 1054 Цивільного кодексу України, за умови встановлення порушення з боку позичальника умов кредитного договору від 08.11.2013р. №1-0023/13-22-KL в частині своєчасного внесення кредитних платежів та сплати відсотків за користування кредитом та виникнення у поручителів (відповідачів 2-4) згідно договорів поруки від 11.11.2013 №1-0490/13/24Р, №1-0491/13/24Р, №1-0492/13/24Р обов'язку нести солідарну відповідальність з позичальником, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. У задоволенні зустрічного позову було відмолено зважаючи на безпідставність заявлених вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 (головуючий суддя Марко Р.І., судді - Желік М.Б., Костів Т.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2015 скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення вимог за зустрічною позовною заявою. Зобов'язано ПАТ «Банк Форум» виконати умови кредитного договору №1-0023\13\22-KL від 08.11.2013 та здійснити договірне списання грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_7 - Заставодавця (Поручителя) - №263L\2400\652336 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором внаслідок набуття Заставодержателем права вимоги на заставне майно. Стягнуто з ПАТ «Банк Форум» на користь ПП «Дизайн Полідрук» 73080,00 грн. судового збору за розгляд справи в Господарському суду Львівської області. Стягнуто з ПАТ «Банк Форум» на користь ТОВ "Компанія "Еврика" 36540,00 грн. за розгляд справи у Львівському апеляційному господарському суді.

Апеляційний суд, з огляду на вимоги статті 546 Цивільного кодексу України, статей 1, 4, 23 Закону України "Про заставу", дійшов висновку, що Банк набув право на депозитний вклад ОСОБА_7 в сумі 3600481,11 грн., яка підлягає договірному списанню в рахунок погашення заборгованості ПП «Дизайн Полідрук» за кредитним договором №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013р. та погашенню кредиторських вимог Банку в межах вартості предмету застави. Разом з тим інша частина заявлених позовних вимог ПАТ "Банк Форум" - 291 004,63 грн. судом розцінена як така, що розрахована позивачем всупереч положенням кредитного договору, договорів застави та банківського вкладу, та не відповідає вимогам цивільного законодавства, відтак не може бути задоволена на користь стягувача.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом статей 26, 27, 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" стосовно висновків суду про набуття банком права вимоги за договором застави від 08.11.2013 №1-0488/13/24ZS, і як наслідок, щодо обов'язок банку списати кошти з депозитного рахунку ОСОБА_7. Банк наголошує на тому, що судом залишено поза увагою пункт 1 частини 5 статті 36, частини 2,3 статті 46 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до яких вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури, що унеможливлює здійснення договірного списання за дорученням клієнта, в даному випадку ОСОБА_7, коштів з рахунку, відкритого у ПАТ "Банк "Форум". Також наголошує на невідповідності висновків апеляційного суду про припинення договорів поруки, укладених між позивачем та відповідачами 2-4, вимогам частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що між Приватним підприємством "Дизайн Полідрук" (боржник, відповідач 1) та ПАТ "Банк Форум" (кредитор, позивач) укладено кредитний договір №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013 (кредитний договір), згідно умов якого ПАТ "Банк Форум" зобов'язався відкрити ПП "Дизайн Полідрук" відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надати Позичальнику кредитні кошти окремими частинами - "Вибірки". (п. 1.1. кредитного договору) на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної Кредитним договором граничної суми коштів, а Позичальник зобов'язується вчасно погашати банку заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь банку відсотки та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених Кредитним договором.

Згідно з п. 1.2. ст. 1 Кредитного договору максимальна заборгованість позичальника за кредитним договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати Кредитний Ліміт в сумі 4 000 000,00 грн. За змістом пункту 1.4. Кредитного договору кінцевий термін, до настання якого має бути погашена заборгованість за кредитом встановлено 07 листопада 2014 року.

За умовами п. 3.2. ст. 3 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує відсотки за фіксованою відсотковою ставкою, яка встановлюється на весь період дії Кредитного договору у розмірі 19,5% річних. Сторони також домовились, що у разі порушення Позичальником обов'язків, передбачених пп. 5.2.3, 5.2.5-5.2.13 кредитного договору, а також у разі порушення відповідною особою, що виступає поручителем позичальника згідно з п.1.5 Договору, будь-якого з аналогічних обов'язків за відповідним договором поруки, розмір процентної ставки збільшується на 2 % річних. Про факт збільшення процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, Кредитор письмово повідомляє Позичальника.

Пунктом 3.1 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п.3.3. Кредитного договору. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п.3.2 Кредитного договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів.

Умовами п.4.2 кредитного договору передбачено, що Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку №26004300264061 в ПАТ "Банк Форум", а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) Позичальника, що будуть відкриті у Кредитора. Такі доручення можуть бути реалізовані Кредитором за умови настання терміну виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості, сплати процентів тощо. Договірне списання здійснюється без будь-яких додаткових погоджень з оформленням меморіального ордеру.

Судами також встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором було укладено ряд договорів забезпечення, зокрема: договір поруки №1-0489/13/24-р від 11 листопада 2013 року - укладений між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_7 (договір Поруки), договір поруки №1-0490/13/24-р від 11 листопада 2013 року, укладений між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ВТК Еврика", договір поруки №1-0491/13/24-р від 11 листопада 2013 року, укладений між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Компанія "Еврика", договір поруки №1-0492/13/24-р від 11 листопада 2013 року, укладений між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Майбаш Груп Україна" (надалі - договори поруки) .

Відповідно до договору банківського вкладу № 263L/2400/652336 від 08.11.2013 року, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_7, та внесеними до даного договору змінами від 11.11.2013 року, останній доручив банку здійснювати договірне списання коштів з вкладного рахунку НОМЕР_1 в порядку та на умовах, передбачених умовами договору без будь-яких додаткових погоджень Вкладника.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 08.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (банк, заставодержатель) та ОСОБА_7 (заставодавець) укладено договір № 1-0488/13/24-ZS застави майнових прав вимоги за договором банківського вкладу № 263L/2400/652336 від 08.11.2013, який забезпечує виконання ОСОБА_7 (позичальник) зобов'язань, що випливають з укладеного із заставодержателем кредитного договору №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013 (далі - Кредитний договір). Загальна сума депозитного вкладу по рахунку №263L/2400/652336 складає 4 200 403,7 грн.

Предметом застави за цим Договором є право вимоги Заставодавця на отримання грошових коштів в сумі 4 000 000,00 грн., розміщених на вкладному рахунку ОСОБА_7. Відповідно до п. 1.3 Договору застави, боржником по відношенню до Заставодавця є ПАТ "Банк Форум", від якого Заставодавець має право вимагати повернення/сплати грошових коштів на умовах, передбачених Договором банківського вкладу.

Згідно п. 4.1 Договору застави, право застави виникає з моменту укладення цього Договору сторонами. Право застави припиняється виконанням забезпечених заставою зобов'язань за Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Зобов'язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит повністю повернутий, проценти та комісії сплачені (відшкодовані), а також сплачені (відшкодовані) можлива неустойка та витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором та цим Договором (п. 4.2 Договору застави).

Відповідно до п.2.2, пп. 3.4.3,3.4.6 п.3.4 договору застави № 1-0488/13/24-ZS від 08.11.2013, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_7, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або в інший, передбачений чинним законодавством спосіб задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами шляхом використання норм цивільно-правового інституту відступлення права вимоги у порядку, передбаченому п. 5.3 Договору. Таке право виникає у Заставодержателя у випадках невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором , в тому числі хоча б одноразового прострочення сплати процентів ( п. 5.3.1.1. Договору застави).

Так відповідно до п. 5.3 договору застави сторони домовились про відступлення заставодавцем (відповідачем) права вимоги, що витікає з заставленого права, на користь заставодержателя (банку), зокрема, в разі невиконання позичальником хоча б одного із зобов'язань, передбачених кредитним договором, якщо тільки заставодержатель не направить заставодавцю письмову відмову від отримання права вимоги; заставлене за договором застави право вимоги (в розмірі фактичних вимог заставодержателя) вважається відступленим заставодержателю без необхідності укладання будь-яких додаткових договорів між сторонами щодо такого відступлення з 31-ого календарного дня, що слідує за днем, в який мала відбутися, але не відбулася, оплата за кредитним договором (а); в наступний день після спливу строку, встановленого у вимозі заставодержателя щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором (е).

При цьому п. 5.3.2 договору застави передбачено, що з моменту відступлення права вимоги на користь заставодержателя останній самостійно здійснює списання сум грошових коштів з вкладного рахунку з метою задоволення своїх вимог.

Як зазначено апеляційним судом, судом першої інстанції не взято до уваги обставини щодо переходу права вимоги коштів за депозитним рахунком до Заставодержателя та не враховано, що ПАТ "Банк Форум" неодноразово, починаючи з 08.04.2014 (перша письмова вимога) звертався до ПП "Дизайн Полідрук" з вимогами (№ 882/32 від 08.04.2015 року, №1182/32 від 20.04.2015, №5345/32 від 08.08.2014 року, які знаходяться в матеріалах справи) про погашення простроченої заборгованості за Кредитним Договором №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти згідно з його заявками в розмірі 3500000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Однак станом на 11.09.2014 - дату погашення заборгованості за кредитом позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 перед ним виникла заборгованість за кредитним договором №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013 в розмірі 3897485,74 грн.

В свою чергу зустрічний позов відповідача1 обґрунтований протиправною бездіяльністю банку, яка призвела до порушення позичальником грошових зобов'язань та настанням несприятливих наслідків у вигляді додаткового нарахування пені і штрафних санкцій, оскільки згідно з п. 4.2 Кредитного договору з метою погашення вимог кредитора за договором позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку, а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) позичальника, що будуть відкриті у кредитора. Таке доручення може бути реалізоване кредитором за умови настання терміну виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за овердрафтом та/або сплати процентів та/або комісій моменту настання такого терміну та в сумі, яка дорівнює заборгованості позичальника перед кредитором, включаючи можливу неустойку (штраф, пеню), а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань позичальника за договором - кошти, в наявній (доступній) сумі.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог та задовольняючи зустрічний позов, апеляційний суд керувався приписами статті 546 Цивільного кодексу України, статей 1, 4, 23 Закону України «Про заставу» та висновками про припинення зобов'язання відповідача 1 з оплати основного боргу за договором кредиту, заборгованості за відсотками та пенею у зв'язку з набуттям банком права стягнути вказані кошти шляхом їх договірного списання з рахунку третьої особи 1.

При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що ПАТ "Банк Форум" 20.04.2014 автоматично, тобто без будь-якого додаткового погодження вкладника та без укладення з ним додаткових угод, набуло право на депозитний вклад ОСОБА_7 в сумі 3600481,11 грн., яка підлягає договірному списанню в рахунок погашення заборгованості ПП "Дизайн Полідрук" за кредитним договором №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013 року та погашенню кредиторських вимог банку в межах вартості предмету застави.

Разом з тим апеляційний суд наголосив на тому, що автоматичний перехід права вимоги отримання депозитних грошових коштів за депозитним договором від вкладника до банку під час запровадження в банку тимчасової адміністрації та в процедурі ліквідації є можливим, оскільки не стосується черговості задоволення вимог кредиторів та не заборонено чинним законодавством.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні первісного позову апеляційний суд визначив, що укладені між банком та відповідачами 2-4 договори поруки припинили свою дію на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України у зв'язку з укладенням без згоди поручителів між банком та боржником додаткової угоди до кредитного договору, якою було збільшено обсяг відповідальності поручителів.

Проте колегія касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року № 14 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення у ньому тимчасової адміністрації з 14 березня по 13 червня 2014 року.

Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація -процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що між Банком та ОСОБА_7 склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку третя особа 1 виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Оскільки ОСОБА_7 та ПП "Дизайн Полідрук" (останнє за відсутності будь-яких доказів наявності прав представляти інтереси ОСОБА_7.) звернулись до Банку з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунка у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, то виконання зазначеної операції банком обмежувалося пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Не може бути здійснено таке списання і у примусовому порядку, зокрема за рішенням суду (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 29.04.2015р. у справі №910/9233/14).

Крім того, як встановлено місцевим та не спростовано апеляційним судом, договірне списання коштів, передбачене пунктами 1.4 кредитного договору, 1.3 договорів поруки та пунктом 5.3.2 договору застави є насамперед правом, а не обов'язком Банку та поширюється на кошти, що знаходяться на рахунках у позичальника (відповідача 1 за первісним позовом у справі), а не на будь-яких рахунках у цьому банку, на чому наголошує відповідач 1 у своїх запереченнях. У матеріалах справи відсутні докази відкриття відповідачем 1 банківських рахунків у Банку позивача. Натомість позичальник зазначає про виникнення у Банку обов'язку з договірного списання коштів з банківського рахунку фізичної особи ОСОБА_7, котрий не є відповідачем у справі, але є кредитором банку за договором банківського вкладу, кошти на якому були передані в забезпечення зобов'язання відповідача 1 за кредитним договором.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права та наявних в матеріалах справи доказах висновок суду апеляційної інстанції про те, що набуття 20.04.2014 ПАТ "Банк Форум" права на депозитний вклад ОСОБА_7 призвело до погашення кредиторських вимог банку та припинення зобов'язань за кредитним договором №1-0023/13/22-KL від 08.11.2013.

При цьому слід зауважити, що набуття банком права на звернення стягнення на заставлене майно не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитом, оскільки набуття такого права не перетворюється на обов'язок банку задовольнити свої вимоги виключно шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Наведені обставини унеможливлюють задоволення зустрічного позову, а висновки апеляційного суду в цій частині є помилковими.

Разом з тим, як встановлено судами, про виконання з боку Банку умов кредитного договору свідчать надані до справи письмові заявки від 13.11.2013 (дата погашення 07.11.2014), від 14.11.2013 (дата погашення 07.11.2014), від 18.11.2013 (дата погашення 07.11.2014 ), від 19.11.2013 (дата погашення 07.11.2014 ), від 28.11.2013 (дата погашення 07.11.2014) про надання кредитних коштів, меморіальні ордери №235112 від 13.11.2013 у сумі 1.750.000,00 грн., №271825 від 14.11.2013 у сумі 1.000.000,00 грн., №340234 від 18.11.2013 у сумі 300.000,00 грн., №380319 від 20.11.2013 у сумі 450.000,00 грн., виписки по рахунках обліку заборгованості з кредиту.

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 1.4 кредитного договору позичальник зобов'язувався повернути кредит у повному обсязі з кінцевим терміном 7.11.2014.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як встановлено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання має наслідком сплату неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом І інстанції встановлено, що Банком скеровано на адресу відповідача 1 листи від 08.04.2014 № 882/3.2 та від 15.04.2014 з проханням погасити заборгованість за кредитним договором у сумі 52893,15 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, вимогу від 13.08.2014 № 5620/3.2 про дострокове повернення кредиту на підставі 7.1.1, 7.2.1 кредитного договору у зв'язку з несплатою процентів за кредитом.

Заборгованість за кредитом у розмірі 3500000 грн. визнана судом І інстанції обґрунтованою та не заперечувалась з боку відповідача 1.

За наведених обставин суд І інстанції враховуючи умови п.п. 31, 3.2, 3.3 та п. 8.2 кредитного договору, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення заборгованості з процентів за користування кредитними коштами у розмірі 346710,94 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 33293,15 грн. та 17481,65 грн. пені.

Крім того, як встановлено місцевим судом, вбачається із матеріалів справи та положень пункту 1.1 Договорів поруки від 11.11.2013, укладених з відповідачами 2, 3, 4 за первісним позовом, поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати за порушення зобов'язань за Кредитним договором. У випадку порушення боржником забезпечених порукою зобов'язань за Кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно має право звернутись з вимогою про повне або частково виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно приписів статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою, але виникає солідарна відповідальність з позичальником.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'являти вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Касаційна інстанція зазначає, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у цивільних справах зі спорів про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з позичальника та декількох поручителів, що виникають з подібних правовідносин (постанови ВСУ від 21.05.2012р. у справі №6-68цс11, від 11.11.2014р. у справі №919/699/13, лист ВСУ від 01.02.2015 "Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання").

Судом І інстанції було встановлено, що Банк 21.08.2014 скеровував на адреси відповідачів 2,3,4 вимоги про виконання умов договорів поруки та сплату заборгованості за кредитним договором (повідомлення про вручення залучено до матеріалів справи).

Отже, за умови встановлення порушення позичальником (відповідачем-1) зобов'язань за кредитним договором від 08.11.2013 №1-023/13/22-KL, місцевий господарський суд, враховуючи приписи статей 526, 553, 554, 1048, 1054 Цивільного кодексу України та умови договорів поруки, правомірно виходив з того, що у інших відповідачів, як поручителів перед Банком, виник солідарний з основним боржником (позичальником) обов'язок з погашення заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом та пені, нарахованої за прострочення повернення основного боргу та відсотків за кредитом.

За таких обставин, у зв'язку з порушення відповідачем 1 зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідач 1 і поручителі (відповідачі 2, 3, 4) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому суд звертає увагу на те, що поручителі виступають солідарними боржниками лише щодо відповідача 1, але не є солідарними між собою.

З огляду на викладене колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення первісного позову.

Також судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за умовами договорів поруки, укладеними 11.11.2013 між банком та відповідачами 2-4, поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання приватним підприємством "Дизайн Полідрук" у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором. Пунктом 1.1 Договорів поруки сторони погодили, що з підписанням цього договору поручителі надають згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то: зміну розміру кредиту/овердрафту/ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та інше), внаслідок чого може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного в ст. 2 цього договору. Відповідальність у збільшеному обсязі, як це зазначено вище, поручитель приймає на себе в повному обсязі та на умовах солідарності з боржником. Отримання додаткової згоди поручителя на зміну кредитного договору на умовах, зазначених в цьому пункті договору, не є обов'язковим.

Позивачем та відповідачем 1 погоджено зміни до Кредитного договору у додатковому договорі № 1 від 12.11.2013, згідно яких сторони домовились доповнити п. 5.2.10 кредитного договору пп. 5.2.10.3 в наступній редакції: підтримувати співвідношення "ЕВІТ" до показника "відсоткові витрати" на рівні не меншому, ніж 1, 2 (одна ціла дві десяті), де "ЕВІТ" - чистий дохід (рядок 2000 звіту про фінансові результати) мінус собівартість (2050), мінус витрати на збут (2150), мінус інші операційні витрати (2180)* мінус інші витрати (2270)*, плюс інші операційні доходи (2120)*, плюс інші доходи (2240)*, усі рядки з позначкою ()* мають бути скореговані на операції, не пов'язані з операційною діяльністю, операції, які компанія не контролює або не може очікувати вигід у майбутньому (наприклад, разові операції, продаж основних засобів, переоцінка необоротних активів, списання дебіторської та кредиторської заборгованості, купівля та продаж валюти, курсові різниці, штрафи та пені, отримані та сплачені відсотки тощо); "відсоткові витрати" - дані розшифровки рядку 2250 звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід).

Відповідно до п.1.1 договорів поруки від 11.11.2013 сторони погодили можливість збільшення обсягу відповідальності поручителя без його додаткової згоди, якщо обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного в ст. 2 цього договору. Згідно зі ст. 2 договорів поруки зобов'язанням боржника за кредитним договором є сума з лімітом 4.000.000,00 грн.

Як обґрунтовано встановлено місцевим судом та не спростовано апеляційним судом, внесення змін до кредитного договору мало наслідком збільшення відповідальності поручителів в межах, погоджених ними при укладенні відповідних договорів поруки.

Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, за встановлених обставин, колегія суддів вважає безпідставними висновки апеляційного суду про припинення договорів поруки, укладених між позивачем та відповідачами 2-4, на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права та наявних в матеріалах справи доказах висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні первісного позову.

З огляду на те, що підставою скасування рішення суду першої інстанції стало неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права (статей 530, 610, 612, 553, 554, 1054 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») та норм процесуального права (статей 34, 36, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України), а судом першої інстанції достеменно встановлено факт порушення строків повернення позичальником кредитних коштів, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення цих коштів у боржника та солідарно з ним у поручителів, а також необґрунтованість зустрічних позовних вимог, і ці обставини не спростовано апеляційним господарським судом, то законне рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог підлягає залишенню в силі.

Відповідно до статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи викладене касаційна інстанція дійшла висновку, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі, оскільки місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі №914/3512/14 скасувати.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 у справі №914/3512/14 залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Дизайн Полідрук" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. 87696 (вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова