Історія справи
Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №910/23346/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2015 року Справа № 910/23346/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"на ухвалу та постановугосподарського суду міста Києва від 03.09.2015 Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015у справі№ 910/23346/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман-К" (відповідач-2); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" (відповідач-3)простягнення коштів,за участю представників: від позивачаГоробець Р.В.від відповідача-1не з'явився від відповідача-2не з'явився від відповідача-3не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (далі - ТОВ "КД Коктебель") заборгованості за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09, укладеним між ТОВ "КД Коктебель" та ПАТ "Родовід Банк", у розмірі 380 395 191,03 грн.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман-К" (далі - ТОВ "Талісман-К") заборгованості за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09, укладеним між ТОВ "КД Коктебель" та ПАТ "Родовід Банк", у розмірі 380 395 191,03 грн.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" (далі - ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи") заборгованості за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09, укладеним між ТОВ "КД Коктебель" та ПАТ "Родовід Банк", у розмірі 380 395 191,03 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/23346/15 (суддя Чебикіна С.О.) позовну заяву ПАТ "Родовід Банк" з доданими до неї документами повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (колегія суддів у складі: Алданової С.О. - головуючого, Коршун Н.М., Дикунської С.Я.) ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/23346/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 910/23346/15, ПАТ "Родовід Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені ухвалу та постанову, а справу № 910/23346/15 передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.12.2015 о 10 год. 55 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України) (пп. 3.6 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Родовід Банк" звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 (Позичальником) умов кредитного договору № 79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009.
При цьому, відповідно до позовної заяви, позивачем заявлено вимоги до ТОВ "КД Коктебель" як Позичальника за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009, до ТОВ "Талісман-К" як Поручителя, який згідно з договором поруки № 79.1/002-П.2-09 від 30.12.2011, укладеним між позивачем та відповідачем-2, зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань відповідача-1 за вказаним кредитним договором, та до ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи" як Поручителя, який відповідно до договору поруки № 79.1/002-П.1-09 від 12.10.2010, укладеного між позивачем та відповідачем-3, зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань відповідача-1 за зазначеним кредитним договором.
Тобто, кредитний договір № 79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009 є основним юридичним фактом, обставиною, що формує предмет позову, на підставі якого виникли всі послідуючі правовідносини щодо здійснення кредитування та укладення правочинів щодо забезпечення такого кредитування.
Отже, з урахуванням положень ст. 554 ЦК України, при розгляді заявлених ПАТ "Родовід Банк" позовних вимог суд, серед іншого, повинен буде досліджувати питання виконання основного договору - кредитного договору № 79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009.
Таким чином, у даному випадку вимоги до відповідачів, які об'єднанні в одній позовній заяві, є вимогами за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009, а отже, вони поєднані однією підставою виникнення та підтверджуються тими самими доказами, а їх сумісний розгляд дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також унеможливити прийняття різних рішень за однакових обставин. Водночас, заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги позивача до відповідачів пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, а тому позивачем не порушено вимог ч. 1 ст. 58 ГПК України при звернені до суду із даним позовом.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2015 у справі № 6-255цс15.
За таких обставин, оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа, відповідно до приписів ч. 3 ст. 11113 ГПК України, - передачі на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/23346/15 скасувати.
Справу № 910/23346/15 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.Р. Шевчук