ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 904/9886/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.15у справі№904/9886/13господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"

простягнення суми

за участю представників від:позивачаДанилевський О.М. (дов. від 18.04.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про стягнення 58 156 216,63 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 5 640 473,42 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, 7716772,66 грн. 7% штрафу, 2279611,45 грн. 3% річних, 465 644,99 грн. інфляційних втрат та судового збору.

Справа розглядалася неодноразово. Постановою Вищого господарського суду від 26.02.15, справа направлена на новий розгляд лише в частині. Тому предметом розгляду при новому розгляді справи були позовні вимоги про стягнення 2354035,60 грн. пені та 5977316,19 грн. штрафу.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.15 (суддя Рудовська І.А.) зменшено розмір пені та штрафу на 70% та стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 760210,60 грн. пені, 1793194,90 грн. 7 % штрафу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Широбокової Л.П., суддів Величко Н.Л.,

Чус О.В.) рішення змінене, з відповідача на користь позивача стягнуто пеню - 1177017,80 грн. (один мільйон сто сімдесят сім тисяч сімнадцять грн. 80 коп.), штраф - 2988658,10 грн. При цьому розмір пені та штрафу зменшено на 50% від предмета розгляду (при тому, що попередніми рішеннями у цій справі, які набули законної сили, з відповідача на користь позивача пені - 415418,05 грн., 7% штрафу - 1054820,50 грн.)

При цьому апеляційним судом на 50% (від предмета спору) зменшено належну до стягнення пеню та 7% штраф з посиланням на скрутний фінансовий стан відповідача.

Не погоджуючись із судовими актами частині відмови у стягненні неустойки (пені та штрафу), позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині, позов задовольнити повністю. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України). В решті судові акти не оскаржуються, суми неустойки не заперечуються, визнаються такими, що визначені вірно, а тому в частині задоволення позову судові акти Вищим господарським судом України не перевіряються та підлягають залишенню без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 18.02.14, яке в цій частині набрало чинності, встановлено загальний розмір пені за прострочення виконання зобов'язань - 2769453,65 грн. та 7% штраф - 7032136,69 грн. (а.с.35 т.3). З врахуванням того, що частина цієї суми стягнута попередніми рішеннями, предметом розгляду були позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2354035,60 грн. та штраф - 5977316,19 грн.

Відповідачем заявлене клопотання про зменшення неустойки, яке підтримане ним при новому розгляді справи (а.с.96-102 т.4), де останній просив зменшити неустойку на 70%. Вказане клопотання відповідача задоволене судом першої інстанції. Але з таким висновком не погодився апеляційний суд, який задовольнив клопотання лише частково та зменшив неустойку лише на 50%.

Зменшуючи неустойку, суд виходив з наступного. Заборгованість виникла у зв'язку із різницею в тарифах на послуги з теплопостачання внаслідок невідповідності фактичної вартості цих послуг тарифам, що затверджені в установленому порядку для відповідача. Загальна сума заборгованості бюджетних організацій та установ за 2012 рік складає 38 310 628,87 грн. Крім того, за період вересень - грудень 2012 року Відповідач зазнав збитків через закупівлю газу, що втрачається на технологічні витрати, за цінами, що встановлені для вироблення теплової енергії для бюджетних організацій на суму 32653790,00 грн. Враховуючи те, що несвоєчасна оплата відповідачем за поставлений газ сталася внаслідок значних боргів населення за спожитий природний газ; відповідач надає послуги з опалення за тарифами, які затверджуються державою та є нижчими собівартості послуг, що виробляються відповідачем; несвоєчасне надходження субвенцій з бюджету за різницю між встановленим тарифом та собівартістю; виконання відповідачем зобов'язань з оплати природного газу забезпечено пенею та штрафом, що в цілому покладає на нього досить значну відповідальність за прострочення виконання зобов'язання, апеляційний суд дійшов висновку, що співрозмірним є зменшення неустойки на 50% належних до стягнення сум пені та штрафу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки апеляційного суду з огляду на наступне. Цивільним кодексом України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.2 ст.551 Кодексу). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 Кодексу).

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. У даному випадку судами правомірно враховано причини виникнення заборгованості та складність фінансової ситуації відповідача. Тому постанова підлягає залишенню без змін, а скарга - без задоволення. Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.15 у справі №904/9886/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

Д.С. Кривда