Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 910/5799/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"на постановувід 23.07.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/5799/15-ггосподарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"доДочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит - Плюс"простягнення 87 700,77 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Мельник О.М. (довіреність № 423 від 25.03.2015) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Лиськов М.О.) від 13.05.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.) від 23.07.2015, у справі № 910/5799/15-г в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 у справі № 910/5799/15-г, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.237 ГК України, ст.43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит - Плюс" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 87 700,77 грн за порушення строків поставки за договором.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

07.10.2013 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (Покупець) та Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит - Плюс" (Постачальник) був укладений договір на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) №ПУ-33764-К (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити частини машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК).

Відповідно до п.3.4. Договору продукція оплачується на основі виставлених Постачальником рахунків в національній валюті України шляхом безготівкового переводу на поточний рахунок Постачальника у вигляді авансового платежу, а також на основі підписаних сторонами актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів на основі п.3.5.2.

Згідно п. 3.5.2. Договору остаточна оплата продукції проводиться в 2014 році протягом 10 (десяти) банківських днів з дати пред'явлення Покупцю актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів починаючи з січня 2014.

Пункт 3.5.2. Договору було доповнено абзацом у наступній редакції, остаточна оплата актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів здійснюється Покупцем шляхом відрахування 30% сплаченого авансу, залишок 70% суми акту прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів підлягає оплаті згідно умов договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що строки поставки продукції - етап №1 по енергоблоку №1 у 2013 році, а саме 30 робочих днів з дати виконання Покупцем п.3.5.1. Договору. Етап №2 по енергоблоку №2 - 01.09.2014, в подальшому змінено на 01.11.2014.

Обов'язок сплати авансу в сумі 30% від суми Договору (4 583 424,00 грн п.3.2.), що передбачено п.3.5.1. Договору, стосується всієї поставки обладнання першого та другого етапів аж до повного виконання Договору, що підтверджується як умовами та змістом Договору, так і листом позивача від 31.07.2014 №51/10197, яким погоджено доповнення п.3.5.2. Договору вищенаведеним абзацом, що фактично є не зміною, а уточненням змісту та умов останнього.

Тому касаційна інстанція погоджується із тим, що Покупець зобов'язаний оплачувати остаточні 70% вартості Договору від вартості фактично поставленого на момент здійснення обов'язку з оплати обладнання, бо в іншому випадку поставлене на етапі №2 по енергоблоку №2 обладнання поставлялось би на умовах не передбачених Договором, а саме без оплати авансу в сумі 30% від суми Договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки продукції у 2013 році ( етап №1) виконав в повному обсязі, про що свідчать копії актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів, які підписані належним чином обома сторонами.

Позивач свої зобов'язання щодо розрахунку за фактично поставлену продукцію по етапу №1 у встановлений умовами договору строк (січень 2014) не виконав, прострочив оплату поставленого обладнання, Акти прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів у встановлений Договором №ПУ-33764-К не оплатив у термін -10 банківських днів.

Відповідно листом від 23.07.2014 №3/177 позивача було проінформовано, що без оплати заборгованості за 2013 рік за Договором в сумі 538 041,60 грн неможливе постачання продукції для виконання заходів з підвищення безпеки блоку №2 ЮУ АЕС, а тому просили терміново сплатити заборгованість.

В порушення умов Договору оплата остаточно відповідачем була здійснена лише 20.08.2014 в розмірі 538 041,60 грн, про що свідчить банківська виписка.

Відповідно до абзацу 2 п.3.5.2. Договору вбачається, що Постачальник починає виконувати свої зобов'язання за умови виконання Покупцем п.3.5.1. В разі порушення строків виконання зазначеного пункту та п.3.5.2. Договору Покупцем, Постачальник має право повністю або частково зупинити виконання своїх обов'язків по Договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Беручи до уваги вищенаведене, суди дійшли до правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків поставки обладнання на виконання поставки обладнання по етапу №2 не є обґрунтованими, оскільки саме позивачем не було виконано в строк своїх зобов'язань за умовами Договору, що дало відповідачу право, відповідно до п.3.5.2. останнього, зупинити виконання власних зобов'язань з наступної поставки до виконання позивачем зобов'язань з повної оплати фактично поставленого на виконання етапу №1 обладнання.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвалених у справі судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 у справі № 910/5799/15-г залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді К.Грейц

О.Поляк