ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 926/138/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Дроботової Т.Б., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Інвест-Буд" та Чернівецької міської радина постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі Господарського суду№ 926/138/16 Чернівецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Едванс Інвест"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Інвест-Буд"про та за зустрічним позовом до третя особа прозобов'язання виконати умови договору товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Інвест-Буд" товариства з обмеженою відповідальністю "Едванс Інвест" Чернівецька міська рада визнання недійсним договору

в судовому засіданні взяли участь представники (за зустрічним позовом):

позивача: Єфтемій Р.Ф., дов від 20.02.2016;відповідача: Мар'ян С.А., дов. від 12.12.2016 № 70; третьої особи: Баланецький О.Д., дов від 06.05.2016 № 01/02-05/1174;

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Едванс Інвест" (далі - Товариство "Едванс Інвест") звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою, у якій просило зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина-Інвест-Буд" (далі - Товариство "Буковина-Інвест-Буд") виконати умови, передбачені п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору від 07.10.2013 № 001, а саме: передати Товариству "Едванс Інвест" дозвільну документацію для здійснення будівництва - містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки площею 0,83354 га, що знаходиться на проспекті Незалежності, 116/Г та 116/Д у м. Чернівці, позиції: № 7 та № 8 розбивочного плану, який є невід'ємним додатком до вказаного договору.

Позовні вимоги Товариство "Едванс Інвест", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що Товариство "Буковина-Інвест-Буд" не виконує прийнятого на себе за договором від 07.10.2013 № 001 та додатковою угодою до нього від 14.05.2014 № 14/01 зобов'язання з передачі йому протягом трьох днів з дня підписання договору дозвільну документацію на об'єкти - містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки площею 0,83354 га по проспекту Незалежності, 116/Г та 116/Д у м. Чернівці, що знаходиться під позиціями № 7 та № 8 розбивочного плану для будівництва.

У лютому 2016 року Товариство "Буковина-Інвест-Буд" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із зустрічною позовною заявою, у якій просило визнати недійсним укладений між Товариством "Буковина-Інвест-Буд" та Товариством "Едванс Інвест" договір від 07.10.2013 № 001 з урахуванням внесених до нього додатковою угодою від 14.05.2014 № 14/01 змін.

Зустрічні позовні вимоги Товариство "Буковина-Інвест-Буд", посилаючись на норми ЦК України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обґрунтовувало тим, що укладений між сторонами договір від 07.10.2013 № 001 не відповідає законодавству, оскільки передбачає фактичну передачу в тимчасове користування Товариства "Едванс Інвест" орендованих ним земельних ділянок у невстановлений законом спосіб - без належного погодження з орендодавцем. Вважає, що між сторонами договору в цій частині склались відносини із суборенди землі. Окрім того, за доводами Товариства "Буковина-Інвест-Буд" надання права на забудову земельної ділянки має адміністративно-правову природу та не може регулюватися цивільно-правовими договорами, а саме право на забудову земельної ділянки реалізується лише її власником або користувачем, яким Товариство "Едванс Інвест" не являється, я зв'язку із чим не відповідає положенням законодавства і сам предмет спірного договору.

16.06.2016 Товариство "Едванс Інвест" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою від 16.06.2016 № 48 про збільшення позовних вимог немайнового характеру (т. 3, а.с. 27), у якій воно переформулювало прохальну частину первісного позову, доповнивши її вказівкою на строк 30 днів, протягом якого просить зобов'язати відповідача виконати умови, передбачені п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору від 07.10.2013 № 001. Місцевим господарським судом прийнято зазначену заяву Товариства "Едванс Інвест", первісні позовні вимоги в подальшому розглядались судами з урахуванням заяви від 16.06.2016 № 48.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2016 (колегія суддів: Ковальчук Т.І., Паскарь А.Д., Гончарук О.В.) первісний позов задоволено, зобов'язано Товариство "Буковина-Інвест-Буд" протягом тридцяти днів з дня набрання даним рішенням законної сили виконати умови, передбачені підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору від 07.10.2013 № 001, укладеного між Товариством "Буковина-Інвест-Буд" і Товариством "Едванс Інвест", а саме: передати Товариству "Едванс Інвест" дозвільну документацію для здійснення будівництва - містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки площею 0,83354 га, що знаходиться на Проспекті Незалежності, 116/Г та 116/Д у м. Чернівці, позиції № 7 та № 8 розбивочного плану, який є невід'ємним додатком до вказаного договору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів: Давид Л.Л., Малех І.Б., Михалюк О.В.) рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2016 залишено без змін.

В частині первісного позову вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством "Едванс Інвест" у позовній заяві. Відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог обґрунтовано не встановленням обставин, з якими чинне законодавство пов'язує недійсність правочинів. При цьому, господарськими судами було відзначено, що спірний договір за своєю правовою природою є змішаним і передача земельних ділянок фактично відбулась у якості передачі будівельних майданчиків за договором будівельного підряду, а компенсація вартості орендної плати відбувалась на виконання положень договору про спільну діяльність. За висновками судів передача функцій замовника будівництва та права на забудову земельної ділянки від одного суб'єкта господарювання до іншого не суперечить законодавству.

Товариство "Буковина-Інвест-Буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та додатковими доводами до неї), у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Буковина-Інвест-Буд" обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 13 Конституції України, ст. ст. 16, 215, 875 ЦК України, ст. ст. 12, 134 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 1, 8, 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зазначає, що судами попередніх інстанцій надано невірну оцінку правовій природі спірного договору, а також не встановлено обставини, які мають істотне значення для вирішення спору.

Чернівецька міська рада (далі - Рада) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій також просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада обґрунтовує посиланням на положення ст. ст. 203, 215, 316, 317, 319, 321, 375 ЦК України, ст. ст. 12, 78, 90, 95, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вказує на неправомірність передачі Товариством "Буковина-Інвест-Буд" орендованих ним земельних ділянок третім особам за відсутності відповідного погодження та наголошує на неможливості їх забудови особою, у якої відсутні будь-які майнові права на них.

Товариство "Едванс Інвест" не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційні скарги Товариства "Буковина-Інвест-Буд" і Ради до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги Товариства "Буковина-Інвест-Буд" і Ради підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дотримання вимог процесуального законодавства при розгляді господарського спору є однією з умов законності судового рішення.

Як вже частково зазначалось вище, господарські суди попередніх інстанцій здійснювали розгляд справи по суті заявлених Товариством "Едванс Інвест" вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог немайнового характеру від 16.06.2016 № 48 (т. 3, а.с. 27).

В силу положень частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Пунктом 3.11 наведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України також роз'яснено, що ГПК України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог, а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову чи; - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи;- об'єднання позовних вимог, чи;- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (п. 3.12 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом Товариством "Едванс Інвест" було заявлено позовну вимогу немайнового характеру - зобов'язання Товариства "Буковина-Інвест-Буд" виконати умови, передбачені п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору від 07.10.2013 № 001, а саме: передати Товариству "Едванс Інвест" дозвільну документацію для здійснення будівництва - містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки площею 0,83354 га, що знаходиться на проспекті Незалежності, 116/Г та 116/Д у м. Чернівці, позиції: № 7 та № 8 розбивочного плану, який є невід'ємним додатком до вказаного договору.

Заявою про збільшення позовних вимог немайнового характеру від 16.06.2016 № 48 Товариством "Едванс Інвест" було переформульовано прохальну частину первісного позову шляхом доповнення її вказівкою на строк 30 днів, протягом якого просить зобов'язати відповідача виконати умови, передбачені п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору від 07.10.2013 № 001.

Таким чином, виходячи з вищенаведених роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України, Товариством "Едванс Інвест" фактично було змінено предмет позову.

Право позивача на зміну предмета позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, однак, як вбачається з матеріалів справи, вказану заяву подано до місцевого господарського суду вже після початку розгляду справи по суті - 16.06.2016.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд неправомірно задовольнив вказану заяву, оскільки вона підлягала залишенню без задоволення як така, що подана з порушенням вимог чинного законодавства. Судом апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку допущених місцевим господарським судом порушень норм процесуального права усунуто не було.

Виходячи зі змісту ст. ст. 47, 33, 43 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що як місцевим, так і апеляційним господарськими судами при вирішенні даного спору було порушено норми процесуального права, вказані порушення призвели до прийняття незаконних судових рішень. Враховуючи пов'язаність первісного та зустрічного позовів у даній справі вказані обставини є підставою для їх скасування в повному обсязі із направленням справи до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Інвест-Буд" та Чернівецької міської ради задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2016 у справі № 926/138/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Т.Б. Дроботова

Суддя Г.П. Коробенко