Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №918/285/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 918/285/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 918/285/13-г Господарського суду Рівненської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення в сумі 35 339 грн. 17 коп.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаГрязнов С.І.- - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 35 339 грн. 71 коп., з яких: 13 821 грн. 31 коп. заборгованість за водопостачання та водовідведення та 21 518 грн. 40 коп. заборгованість по обслуговуванню приміщення та судові витрати (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, яка прийнята судом до розгляду, т.1., а.с.65-66).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.12.2013 (суддя Горплюк А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 (у складі головуючого Петухова М.Г., суддів Гулова А.Г., Сініциної Л.М.) у справі № 918/285/13-г в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на те, що судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій з неповним з'ясуванням усіх обставин справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" (Виконавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Замовником) укладено договір на надання послуг по обслугованою приміщення, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обслуговування приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. До обслуговування приміщення належить: прибирання прилеглої території, обслуговування систем водопостачання та водовідведення, відшкодування послуг по водопостачанню та водовідведенню, відшкодування послуг по вивозу та утилізації побутових відходів (т.1., а.с.9).

Згідно з пунктами 4.1. - 4.4. цього договору замовник сплачує виконавцю прибирання прилеглої території 261 грн. в місяць в т.ч. ПДВ, за обслуговування систем водопостачання та водовідведення 101 грн. 48 коп., за вивезення та утилізацію твердих побутових відходів (в т.ч. листя та снігу) з розрахунку 1 куб. метр в місяць, згідно діючих тарифів комунальних підприємств міста Рівне, за водопостачання та водовідведення згідно діючих тарифів та показників лічильників, про що складається акт надання послуг з відображенням показів лічильника.

У пункті 4.5. договору сторони погодили, що рахунки-фактури на оплату послуг надаються замовнику виконавцем не пізніше 10 числа слідуючого за звітним, а замовник оплатити на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунків-фактур.

27.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" (Виконавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Замовником) укладено договір № 26 на надання послуг по обслугованою приміщення, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе обслуговування приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - філія банку "Надра". До послуг з обслуговування приміщення належить: прибирання прилеглої території, обслуговування внутрішніх електромереж, відшкодування послуг по водопостачанню та водовідведенню, відшкодування послуг по вивозу та утилізації побутових відходів та інші послуги, щодо інженерного забезпечення діяльності філії банку (т.1, а.с. 10).

За умовами пунктів 4.1.- 4.2., 4.3. цього договору замовник сплачує виконавцю вартість робіт з обслуговування приміщень згідно розрахунків в сумі 1793 грн. 20 коп. щомісячно. Замовник сплачує виконавцю за послуги згідно діючих тарифів та показників лічильників про що складається акт надання послуг з відображенням показників лічильників. Рахунки-фактури на оплату послуг надаються замовнику щомісячно виконавцем не пізніше 5 числа слідуючого за звітним.

Зазначені договори засвідчені підписами та скріплені печатками сторін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за обслуговування приміщення згідно з договором б/н від 01.01.2009 відповідач сплатив позивачу 4153 грн. 95 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 142 від 31.03.2010, № 151 від 08.07.2010, № 156 від 27.08.2010 (т.1, а.с. 102) та 6 923 грн. 25 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 6 від 10.02.2011, № 11 від 01.03.2011, № 20 від 15.07.2011, № 24 від 27.09.2011, № 26 від 28.10.2011 (т.1, а.с. 103-109).

На виконання умов Договору № 26 від 27.10.2011 відповідачем було сплачено на рахунок позивача згідно з платіжними дорученнями № 1 від 04.01.2012, № 3 від 18.01.2012, № 5 від 07.02.2012, № 11 від 12.03.2012 та квитанціями № 1596.510.8 від 19.01.2012, № 1886.879.2 від 29.02.2012 кошти на загальну суму 8 966 грн. (т.1, а.с. 110-114).

Таким чином, на підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з лютого 2010 року по березень 2012 року, відповідачем було сплачено кошти на загальну суму 20 043 грн. 20 коп.

Звертаючись з позовом про стягнення заборгованості, позивач послався на те, що відповідач не повністю розрахувався за виконані ним роботи, передбачені договором на надання послуг по обслуговуванню приміщення б/н від 01 січня 2009 року та договором на надання послуг по обслуговуванню приміщення № 26 від 27 жовтня 2011 року.

До матеріалів справи позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо відшкодування послуг водопостачання та водовідведення за період з І кварталу 2010 року по І квартал 2012 року включно, які відповідачем не підписані та не скріплені його печаткою (т.1, а.с. 31-39).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підстав для оплати робіт у нього не виникло, оскільки додані позивачем до позовної заяви копії рахунків, рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять розшифровки складових частин нарахувань за спожите водопостачання та водовідведення. Відповідні роботи з ним не узгоджувались, а відповідні акти, які складені позивачем в односторонньому порядку, відповідачем не підписувались. Претензію щодо оплати боргу відповідач не отримував (т.1., а.с.93).

Для встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача за договором на надання послуг по обслуговуванню приміщення б/н від 01 січня 2009 року та договором на надання послуг по обслуговуванню приміщення № 26 від 27 жовтня 2011 року ухвалою господарського суду була призначена відповідна судово-економічна експертиза.

З висновку судово-економічної експертизи та матеріалів справи вбачається, що вартість послуг по вказаним договорам та їх оплата здійснена на загальну суму 20 043 грн. 20 коп. В той же час, документально не підтверджено вартість послуг та факт їх оплати на суму 21 518 грн. 40 коп. за період з квітня 2012 року по березень 2013 року по обслуговуванню приміщення ТОВ "Рівнебудтандем" для ФОП ОСОБА_4 згідно договору № 26 від 27.10.2011 на надання послуг по обслуговуванню приміщення; документально не підтверджено вартість послуг та факт їх оплати на суму 15 143 грн. 00 коп. за період з березня 2010 року по січень 2012 року з водопостачання та водовідведення ТОВ "Рівнебудтандем" для ФОП ОСОБА_4 згідно договору на надання послуг по обслуговуванню приміщення б/н від 01.01.2009 та договору на надання послуг по обслуговуванню приміщення № 26 від 27.10.2010.

З урахуванням зазначеного висновку експертизи, судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що відповідачем було проведено оплату за надані послуги на загальну суму 20 043 грн. 20 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Більш того, факт оплати на вказану суму не заперечувався самим позивачем під час розгляду справи (т.3.,а.с.37).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заборгованість в сумі 15 143, 00 грн. за період з І кварталу 2010 року по І квартал 2012 року у встановленому законом порядку належними і допустимими засобами доказування не доведена, враховучи наступне.

Надані позивачем до матеріалів справи відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо відшкодування послуг водопостачання та водовідведення за період з І кварталу 2010 року по І квартал 2012 року включно, відповідачем не підписані та не скріплені його печаткою.

Судами попередніх інстанцій не встановлено факту, що вказані акти подавались виконавцем на узгодження та на підпис замовнику. Матеріали справи відповідних доказів не містять. В той же час, у відзиві на позовну заяву замовник (відповідач) посилається на те, що додані до позовної заяви акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені виконавцем (позивачем) в односторонньому порядку і йому на узгодження та на підпис не подавались (т.1., а.с.93).

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, обов'язок по оплаті послуг на суму 15 143, 00 грн. за вказаний період у відповідача не виник.

З урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій дана відповідна правова оцінка сукупності поданих до матеріалів справи доказів, у тому числі: висновку судової експертизи, рахункам, рахункам-фактурам та актам здачі-прийняття робіт (надання послуг).

На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування, відсутні.

Стосовно доводів, викладених скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне.

В своїй скарзі скаржник, фактично, просить надати нову оцінку доказам у справі, а також визнати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводам скаржника судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 918/285/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова