ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 918/2067/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Погребняка В.Я., Білошкап О.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" на ухвалугосподарського суду Рівненської області від 12.07.2016 та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016у справі № 918/2067/14 господарського суду Рівненської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"дотовариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс"про визнання банкрутомза участю представників сторін: ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" - Тарасюк Р.В.; ТОВ "Агрофірма Трипілля" - Щербатова А.Л.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/2067/14 товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 у справі №918/2067/14 (Суддя - Пашкевич І.О.) затверджено план санації товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс". Продовжено строк процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", строк повноважень керуючого санацією Пурія Руслана Петровича до 05.02.2017 року.

Не погодившись із прийнятою судом першої інстанції ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просило ухвалу господарського суду Рівненької області від 12.07.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у затвердженні плану санації боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" відмовити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 (головуючий суддя: Коломис В.В., судді: Савченко Г.І., Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 року у справі №918/2067/14 - залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" звернулось до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016, ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 прийняти нове рішення, яким у затвердженні плану санації боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" відмовити та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 28, 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 34, 43 ГПК України

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.01.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс"; визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до боржника в сумі 510 000 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 14.05.2015 та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.06.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", зобов'язано розпорядника майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, подати суду рішення комітету кредиторів щодо застосування наступної судової процедури; звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, погоджений (схвалений) комітетом кредиторів, призначено підсумкове засідання суду

За результатами підсумкового засідання ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.08.2015 року у справі №918/2067/14 введено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" строком на 6 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Пурія Р.П., зобов'язано керуючого санацією протягом 3 місяців з дня винесення даної ухвали подати суду схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

11.11.2015 року керуючим санацією подано клопотання про затвердження плану санації товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", до якого долучено протокол зборів комітету кредиторів №2 від 30.10.2015 та план санації боржника.

Затверджуючи план санації товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" та продовжуючи строк проведення санації, суд першої, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що план санації схвалений повноважним складом комітету кредиторів, відповідає вимогам ст. 29 Закону, керуючим санацією подане відповідне клопотання про затвердження такого плану, дотримана процедура погодження плану із заставними кредиторами.

Погоджуючись із наведеними висновками, колегія суддів Вищого господарського суду виходить з такого.

Положеннями ст. 29 Закону, зокрема визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених дим Законом, зобов'язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.

План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону. План санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.

План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його до господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.

Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.

Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

Відповідно до абз.7 ч.7 ст.29 Закону, у разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, поданий на затвердження план санації товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", передбачає заходи відновлення платоспроможності боржника, зокрема, шляхом погашення боргових зобов'язань перед кредиторами першої черги за рахунок інвестора (інвесторів); відступлення майна (майнового комплексу) боржника на користь інвестора (інвесторів); розрахунок з іншими кредиторами згідно з реєстром кредиторських вимог, відповідно до умов плану санації за рахунок коштів отриманих від господарської діяльності товариства, сумісної діяльності з інвестором або на умовах мирової угоди; стягнення дебіторської заборгованості; укладення договору спільної діяльності боржника та інвесторів.

Метою плану санації є вжиття заходів для запобігання визнання ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" банкрутом та його ліквідації, відновлення платоспроможності товариства, задоволення максимального об'єму вимог кредиторів, збереження робочих місць, напрямку діяльності та організаційної структури боржника. Процедура санації спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в максимальному обсязі вимог кредиторів шляхом фінансових інвестицій, частковій реструктуризації та списання боргів та відновлення діяльності, комплексу інших реорганізаційних заходів, які мають на меті вихід товариства з кризи і забезпечення його подальшого розвитку.

При цьому, як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" від 30.10.2015, комітетом кредиторів боржника та заставними кредиторами одноголосно вирішено схвалити і затвердити план санації боржника та подати останній до суду на затвердження (т.4, а.с.71-75).

У матеріалах справи міститься лист приватного акціонерного товариства "Агродар-Рівне" №34/1 від 08.07.2015, в якому товариство висловлює свою зацікавленість в активах боржника, а також висловлює намір виступити санатором товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" (т.3, а.с.111).

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, оскільки є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника

Таким чином, затверджуючи план санації товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", судом першої інстанції було належним чином досліджено, що при укладенні плану санації вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дотримані, зміст плану санації відповідає вимогам чинного законодавства, зауважень від кредиторів не надходило, порядок погодження плану санації дотриманий.

Приймаючи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування касаційної скарги стосовно передчасності затвердження плану санації, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не додано до скарги жодних доказів на підтвердження викладених у скарзі обставин.

З урахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про підставність затвердження плану санації у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс".

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 року та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 року у справі №918/2067/14 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі № 918/2067/14 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді В.Я. Погребняк

О.В. Білошкап