ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 911/2021/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Калінін М.В.

від відповідача: Зінченко В.О.

3-тьої особи: Маркушев Я.С., Кириленко І.В.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р.

у справі № 911/2021/13 Господарського суду Київської області

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КонтурГлобал Солушнс Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київобленерго"

про стягнення 31100 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Держане підприємство "Енергоринок" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур Глобал Солушнс України" про стягнення 31100,00 грн. штрафу за порушення умов пункту 1 додаткової угоди №8829/02 від 30.07.2012 року та додаткової угоди №8863/02 від 31.08.2012 року до договору №8575/02 від 31.05.2012 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2013 року (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. (судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.), у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Держане підприємство "Енергоринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 193,216 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" надало пояснення щодо погодження визначення переліку місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

31.05.2012 року між Державним підприємством "Енергоринок" (надалі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контур Глобал Солушнс України" (надалі - ТЕЦ) укладено договір купівлі-продажу електроенергії №8575/02, відповідно до умов якого ТЕЦ зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ТЕЦ, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору).

30.07.2012 року між позивачем та відповідачем додаткову угоду додаткову угоду №8829/02 до названого договору пунктами 1 та 2 якої передбачено:

" 1. ТЕЦ зобов'язується в термін до 14 серпня 2012 року внести зміни та надати до ДПЕ належним чином оформлені додатки до Договору, в яких буде відображено випадок, коли ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" не є споживачем ТЕЦ, а саме:

- Додаток №1 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку";

- Додаток №2 "Однолінійні схеми розташування приладів розрахункового обліку";

- Додаток №3 "Акти розмежування балансової належності електричних мереж";

- Додаток №4 "Технічні характеристики комерційних вимірювальних комплексів електроенергії";

2. У випадку порушення ТЕЦ умов п.1 даної додаткової угоди, ДПЕ має право нарахувати штраф у розмірі 300,00 гривень (триста гривень) за кожен день такого порушення, а ТЕЦ, в разі нарахування ДПЕ штрафу, зобов'язується сплатити його на користь ДПЕ. Сплата штрафу здійснюється ТЕЦ на поточний рахунок ДПЕ.".

31.08.2012 між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №8863/02 до договору аналогічного змісту, за умовами якої відповідач зобов'язався вищеперераховані додатки до договору оформити належним чином та надати позивачу у термін до 04 вересня 2012 року.

Пунктом 2. додаткової угоди №8863/02 сторони погодили, що у випадку порушення ТЕЦ умов п.1 даної додаткової угоди, ДПЕ має право нарахувати штраф у розмірі 1000,00 гривень (тисячу гривень) за кожен день такого порушення, а ТЕЦ, в разі нарахування ДПЕ штрафу, зобов'язується сплатити його на користь ДПЕ. Сплата штрафу здійснюється ТЕЦ на поточний рахунок ДПЕ.".

Листом вих. №33/03 від 03.09.2012 року відповідач звернувся до позивача з проханням погодити додатки до договору, які передбачені умовами додаткових угод №8829/02 та №8863/02.

Листом від 11.09.2012 року №04/22-7631 позивач не погодив вказані додатки до договору посилаючись на те, що останні не відповідають вимогам п. 2.2. та п. 3.2.2. Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії. Крім того, повідомили що вказані додатки не погоджені в Центральній ЕС ДП "НЕК "УКЕНЕРГО".

Листом від 27.09.2012 року вих. №58/27 відповідач повторно звернувся до позивача з проханням погодити додатки до договору. Аналогічні листи щодо погодження вказаних додатків надсилалися відповідачем і на адресу ПАТ "А.Е.С. Київобленеого".

13.02.2013 року листом №02/22-1493 Державне підприємство "Енергоринок" відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю "КонтурГлобал Солушнс України" в укладенні договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що сторонами не було досягнуто усіх істотних умов договору. При цьому позивач повторно нагадав, що додатки до договору мають бути належним чином оформлені та відповідати вимогами Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З встановлених судовими інстанціями обставин справи вбачається, що відповідач неодноразово намагався погодити вищевказані додатки з позивачем, Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" та центральною ЕС НЕК "Укренерго".

А відтак, господарські суди попередніх інстанцій встановили відсутність вини відповідача у невиконанні умов названих додаткових угод щодо погодження вищеперерахованих додатків.

З огляду на зазначене господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову.

Таким чином, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. у справі № 911/2021/13 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я.Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.