ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 916/1508/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: Потапов В.М. Слюсар М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"на рішення та постановуГосподарського суду Одеської області від 21 грудня 2016 року Одеського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2017 рокуу справі№ 916/1508/16за позовомміського комунального підприємства "Миколаївводоканал"до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"про стягнення 54 203,55 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 р. міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення 54 203,55 грн вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2016 (головуючий суддя - Літвінов С.В., судді - Степанова Л.В., Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 (головуючий - Разюк Г.П., судді - Головей В.М., Колоколов С.І.), позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на користь МКП "Миколаївводоканал" 54 203,55 грн вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням та витрат зі сплати судового збору.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до місцевого суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 25.02.2015 між МКП "Миколаївводоканал" (виробник) та ДП "Одеська залізниця" - правонаступник відповідача) (споживач) було укладено договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/395, за яким виробник зобов'язувався надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в точках розподілу відповідно до умов договору, а споживач - здійснювати своєчасну оплату послуг на умовах цього договору, дотримуватися правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. Сторони з усіх питань, що виникають з цього договору, зобов'язуються керуватися Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Господарським Кодексом України, Цивільним кодексом України, Правилами користування, Тимчасовими правилами, Правилами приймання, Місцевими правилами приймання та іншими нормативними актами, на підставі яких здійснюється централізоване водопостачання та водовідведення.

За п. 3.2. договору тарифи на послуги встановлюються уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи без внесення додаткових змін до цього договору щодо строків їх введення та розмірів. Також при зміні тарифів проводиться перерахунок вартості послуг за очищення наднормативно забруднених стічних вод.

Відповідно до п.п. 4.3.7. договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасний та безперервний доступ представникам виробника (за наявності належним чином оформленого посвідчення щодо проведення інспекції тощо) для зняття контрольних показань із засобів обліку, для відбору з контрольних каналізаційних колодязів проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до міської каналізаційної мережі.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 10.1. договору).

У додатках № № 8, 8/1 "Про приймання наднормативно забруднених стічних вод від Локомотивного депо "Миколаїв" до договору сторони також погодили розрахунок вартості приймання таких вод.

У зв'язку із тим, що за постановами Кабінету Міністрів України "Про утворення ПАТ "Українська залізниця" № 200 від 25.06.2014 та "Питання публічного акціонерного товариства Українська залізниця" № 735 від 02.09.2015 ДП "Одеська залізниця" була реорганізована в регіональну філію "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", 01.12.2015 було укладено додаткову угоду до договору № А/395 від 25.02.2015 про зміну сторони договору.

03.09.2015 працівниками водоканалу, в присутності представника відповідача (в.о. головного механіка ОСОБА_5), з контрольних точок виробничих об'єктів залізниці (Локомотивне депо, вул. Привокзальна площа, 1) здійснено відбір проб стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин, про що складено журнал-акт відбору проб стічних вод підприємств 2015 р., який підписаний представником відповідача без зауважень.

В результаті проведених аналізів проб виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин за декількома показниками та на підставі п.п. 3.2.4. та р. 7 місцевих Правил МКП "Миколаївводоканал" здійснило розрахунок вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням з урахуванням угоди про якість.

21.10.2015 МКП "Миколаївводоканал" направило відповідачу для оплати рахунок-фактуру № 34/15 на загальну суму 54 203,55 грн.

07.12.2015 позивачем надсилалась відповідачу претензія про сплату 54 203,55 грн, яка була залишена останнім без відповіді і задоволення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач просить стягнути з відповідача 54 203,55 грн вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням.

За п. 2.4.1 Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію підприємства зобов'язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом. Не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та ДК стічних вод в КК на своїх випусках, а за п. 2.4.7. Правил - своєчасно оплачувати виставленні водоканалом рахунки за послуги водопостачання і водовідведення та за скид понаднормативних забруднень.

Згідно з п. 5.2. договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, передбачених Місцевими правилами приймання, споживач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.

Відповідно до абз. 4 п. 1.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду № 37 від 19.02.202, при недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання підприємства повинні сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються підприємствами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач здійснив скид до каналізаційних мереж стічних вод з понаднормативним забрудненням, які не оплатив, що є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства (ст.ст. 525, 526 ЦК України), прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 54 203,55 грн.

Щодо посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що місцевий суд неправомірно ототожнив понаднормативне забруднення стічних вод з понадмірним, то слід зазначити, що помилкове зазначення господарського суду в резолютивній частині рішення на понадмірне забруднення стічних вод не є підставою для скасування законного по суті рішення. Крім того, як вбачається із мотивувальної частини рішення, господарський суд вирішував питання саме щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача суми за понаднормативне забруднення стічних вод.

Доводи відповідача про те, що місцевий суд безпідставно посилався на Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, які затверджені рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 70 від 23.01.2003, то ці доводи були предметом розгляду апеляційного суду, який обґрунтовано зазначив, що сторони в договорі на централізоване водопостачання та водовідведення № А/395 від 25.02.2015 погодили, що зобов'язуються дотримуватись і керуватися саме цими Правилами (п. п. 2.1., 4.2.1. договору), тобто вони є частиною договору, а тому мають юридичну силу як для сторін, так і для суду.

Посилання відповідача на те, що відбір проб було здійснено не в контрольному колодязі та, що його не було облаштовано, то слід зазначити, що необлаштування останнього відповідачем не є підставою для невідбору проб стічних вод, які скидаються відповідачем у комунальну каналізацію.

Щодо посилань відповідача на те, що журналу-акту відбору проб стічних вод підприємств 2015 рік не був заповнений, то вони є безпідставними, адже місцевий господарський суд здійснивши його ретельне дослідження, прийшов до висновку, що в журналі-акті заповнені всі графи: назва підприємства, стоки якого відбиралися для проби, адреса де здійснено відбір, вказана посадова особа відповідача яка була присутня при відборі проб, є підписи представника відповідача, зазначено час та дату відбору.

Решта доводів касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують встановленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами ст. 1117 ГПК України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень, постановлених відповідно до вимог закону та встановлених у справі обставин, не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 21 грудня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2017 року у справі за № 916/1508/16 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21 грудня 2016 року.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. КондратоваСуддя Н. Нєсвєтова