Історія справи
Постанова ВГСУ від 12.03.2015 року у справі №10/174-35/383
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2015 року Справа № 10/174-35/383
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
від скаржника: Бриля П.О. дов. №58-Д від 26.12.2014,
від ДВС: не з'явився,
від заінтересованої особи: не з'явився,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015
за скаргою Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
у справі №10/174-35/383 Господарського суду міста Києва
заінтересована особа Публічне акціонерне товариство "Київенерго"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 (суддя Паламар П.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Новіков М.М.), у задоволенні скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими актами, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, частин 3, 4 ст. 28, ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вищезазначену скаргу заявника на дії органу ДВС. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник також вказує на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№44245031 від 04.08.2014 винесена на підставі документа, про який заявнику невідомо, тобто поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишилось питання підставності винесення названої постанови.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
04.08.2014 головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову ВП №44245031 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ВП №23069435 від 09.06.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 656833,89 грн.
Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва оскаржило вищезазначені дії державного виконавця до господарського суду та просило визнати такі дії незаконними, а також скасувати названу постанову державного виконавця.
Відмовляючи у задоволенні вказаної скарги, господарські суди попередніх інстанцій послалися на норми ст.ст. 11, 12, 18, 25, 28 Закону України "Про виконавче провадження" та вказали на те, що оскільки постанова відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору відповідала вимогам до виконавчого документу, передбачених названим Законом; постанова державного виконавця, на підставі якої винесена оскаржена постанова, не скасована; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився і пред'явлений до належного органу Державної виконавчої служби, то державний виконавець правомірно виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.
Проте, судова колегія касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 17 Закону України, зокрема встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу (пункти 1, 7).
Зі змісту наведеної норми вбачається, якщо виконавче провадження по виконанню виконавчого документа, виданого відповідним судом, закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме виконавче провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Частиною 2 ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
За приписами ч. 5 ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З приписів норм ст.1212 Господарського кодексу України та норм ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що до юрисдикції господарського суду віднесені скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду.
Із встановлених господарськими судами обставин вбачається, що оскаржені дії державного виконавця пов'язані з винесенням постанови ВП №44245031 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконаної служби Головного управління юстиції у м. Києві ВП № 23069435 від 09.06.2014. Однак, при цьому попередніми судовими інстанціями не з'ясовано питання чи стосується даної справи виконавчий документ, на підставі якого відкрите вищезазначене виконавче провадження і чи існує такий виконавчий документ взагалі (в матеріалах справи відсутній). Разом з тим, господарськими судами попередніх інстанцій не з'ясовано питання щодо підвідомчості даної скарги господарському суду в розумінні положень ст.1212 Господарського кодексу України та норм ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" (зважаючи на те, що виконавчим документом в даному випадку є постанова державного виконавця ДВС).
З урахуванням викладеного оскаржені ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" м. Києва задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі №10/174-35/383 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.