Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 924/1555/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоОстапенка М.І.,СуддівГончарука П.А. (доповідача), Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на рішення господарського суду Хмельницької області від 25 листопада 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року у справі №924/1555/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до навчально-виховного об'єднання №9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, -

Встановив:

У вересні 2014 року Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з навчально-виховного об'єднання №9 м. Хмельницький, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 7 786, 95 грн. шкоди, завданої виплатою третій особі пенсії в більшому розмірі внаслідок надання відповідачем недостовірних документів щодо розміру заробітної плати, з якої визначався розмір пенсії.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25 листопада 2014 року у справі №924/1555/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 25 листопада 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши в режимі відеоконференції пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у даній справі є вимоги управління ПФУ у м. Хмельницькому про стягнення з НВО №9 7 786,95 грн. матеріальної шкоди у вигляді надміру виплаченої суми пенсії, завданої внаслідок видачі недостовірних документів про заробітну плату третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, за результатами, перевірки достовірності видачі документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії гр. ОСОБА_4, проведеної управлінням ПФУ у м. Хмельницькому 25 січня 2013 року, було встановлено факт розбіжностей даних відомостей про нарахування зазначеній особі заробітної плати від даних зазначених у виданій відповідачем 16 червня 2004 року довідки №29 про розмір заробітної плати гр. ОСОБА_4 за період з 1 січня 1989 року по 31 грудня 1998 року для обчислення пенсії.

Після здійснення позивачем перерахунку пенсії ОСОБА_4 за період з 1 січня 2004 року по 30 вересня 2013 року з урахуванням нової довідки, з'ясувалося, що внаслідок неправильно вказаних у довідці від 16 червня 2004 року даних третій особі переплачено 12 619,50 грн. пенсії.

Відповідач не заперечує проти того, що його працівниками довідку від 16 червня 2004 року про заробітну плату третьої особи видано з помилками.

4 грудня 2013 року начальником управління ПФУ у м. Хмельницькому прийнято рішення про утримання переплати з гр. ОСОБА_4 у розмірі 20% з 1 листопада 2013 року, виконання якої на час розгляду справи не припинено, і внаслідок чого станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зменшення позовних вимог така переплата складала не 12 619,50 грн., а 7 786,95 грн.

Встановивши дані обставини, суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про те, що сума переплати, яка є предметом даного позову, як така, що виникла внаслідок подання страхувальником недостовірних даних, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вже стягується позивачем безпосередньо з пенсіонера - третьої особи за рішенням управління ПФУ в м. Хмельницькому від 4 грудня 2013 року, тобто позивач скористався спеціальним порядком відшкодування виплачених переплат, встановленим зазначеною нормою матеріального права, а тому відсутні підстави для стягнення цих коштів з відповідача.

Висновки попередніх судових інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником зазначених положень матеріального права, а інші твердження позивача, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, при цьому, такі доводи були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, зважаючи на зміст поданої позивачем апеляційної скарги, і їм надана правильна правова оцінка, а тому, зазначене скаржником не може бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, постановлені у справі оскаржувані судові рішення слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 25 листопада 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року у справі №924/1555/14 - без змін.

Головуючий:М.І. ОстапенкоСудді:П.А. Гончарук Л.В. Стратієнко