Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 914/1782/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітрум"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014у справі Господарського суду№ 914/1782/14 Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ітрум"до за участю1) Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, 2) Управління державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова, 3) Державної казначейської служби України прокуратури м. Львовапростягнення 4 650,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор Гудименко Ю.В., посв. № 014715 від 21.01.2013; позивача: не з'явились;відповідача-1: не з'явились; відповідача-2: не з'явились; відповідача-3: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітрум" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.06.2014 (а.с. 71-72), просило стягнути на його користь за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Державній податковій інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Інспекція) 4 650,00 грн. збитків, спричинених протизаконними діями.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Податкового кодексу України (далі - ПК України), Господарського кодексу України та Бюджетного кодексу України обґрунтовувало тим, що з метою оскарження недостовірних результатів проведеної Інспекцією позапланової перевірки (Акт від 09.01.2014), ним було залучено Адвокатське об'єднання "ЮФ "Гринчук Мазур та партнери" (далі - Адвокатське об'єднання). В результаті оскарження результатів перевірки дії податкового інспектора було визнано незаконними та встановлено відсутність підстав для нарахування штрафу, однак, незважаючи на незаконність дій посадових осіб Інспекції, надісланий на її адресу лист-вимогу від 21.02.2014 про відшкодування понесених Товариством витрат на правову допомогу (сплачений Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 4 650,00 грн.) Інспекція залишила без задоволення, у зв'язку із чим ці витрати як збитки Товариства підлягають стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.2014 (суддя: Запотічняк О.Д.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 (колегія суддів: Новосад Д.Ф., Михалюк О.В., Мельник Г.І.) рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2014 залишено без змін.

Вказані судові рішення прийнято з мотивів відсутності у діях Інспекції причинно-наслідкового зв'язку, як обов'язкового елементу складу правопорушення, необхідного для відшкодування збитків, оскільки Інспекцією за результатами проведеної перевірки не приймалось жодних зобов'язуючих рішень по відношенню до Товариства, а тому вказані дії Інспекції безпосередньо не спричинили шкідливих наслідків. При цьому, понесені Товариством витрати на правову допомогу за своєю правовою природою не можна віднести до витрат, понесених Товариством з метою відновлення його порушених прав, адже права останнього, як при проведені перевірки, так і за результатами її проведення порушено не було.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 і рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2014 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 8, 19, 56 Конституції України та ст. ст. 15, 22 1173, 1174 ЦК України, зазначаючи про надання господарськими судами попередніх інстанцій невірної правової оцінки окремим обставинам справи.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, за результатами якої складено Акт № 4/22-40/34768022 від 09.01.2014 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "ІТРУМ" з питань господарських відносин з ПП "КРЕАТИВ-БУД" за листопад 2011 року за період з 01.01.2012 по 31.12.2012" (далі - Акт інспекції);

- не погодившись з викладеними у Акті інспекції результатами перевірки, Товариство звернулось до Адвокатського об'єднання за правовою допомогою. 14.12.2013 між ними укладено Договір про надання правової допомоги та 14.01.2014 оформлено Доручення, в межах яких Адвокатським об'єднанням було підготовлено заперечення до Акту перевірки від 09.01.2014. За результатами розгляду поданих заперечень Інспекція повідомила Товариство про те, що викладені у них обставини спростовують встановлені у Акті інспекції порушення, у зв'язку із чим Інспекцією прийнято рішення про відсутність підстав для нарахування Товариству грошових зобов'язань за цим Актом;

- за надану правову допомогу, відповідно до умов укладеного договору, Товариство сплатило Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 4 650,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 383 від 14.01.2014;

- 30.01.2014 Товариство подало скаргу на дії старшого державного ревізора-інспектора ДПІ у Франківському районі м. Львова - Босакевича Андрія Володимировича. В результаті її розгляду, наказом від 13.02.2014 № 165 "Про притягнення до відповідальності" старшому державному ревізору-інспектору Босакевичу А.В. зменшено розмір премії у лютому 2014 року на 10 %, за неповне дослідження під час документальної перевірки Товариства обставин, які стосувалися наявності судових рішень по контрагенту;

- вважаючи понесені витрати на правову допомогу збитками, Товариство звернулось до Інспекції з листом-вимогою від 21.02.2014 про їх відшкодування у семиденний строк. Зазначену вимогу Інспекцією отримано 25.02.2014, однак залишено без відповіді та задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

З огляду на предмет та підстави позову у даній справі, з урахуванням вищенаведених положень ЦК України, для задоволення позовних вимог необхідним є як встановлення факту порушення права Товариства, на відновлення якого ним понесено витрати, так і наявності трьох елементів складу правопорушення: неправомірних дій Інспекції, негативних наслідків та причинно-наслідкового зв'язку між ними.

За приписами ст. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Положеннями ст. 86.7. ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Пунктом 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 (далі - Порядок) встановлено, що Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень. На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 58 розділу ІІ Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення. (п. 4.6 Порядку).

Відповідно до п. 4.7 Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку наведеним положенням ПК України та Порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій про те, що Акт Інспекції є документом, який лише фіксує встановлені в процесі перевірки обставини, не містить санкцій та не створює правових наслідків для Товариства, тоді як, надання заперечень на нього є встановленим чинним законодавством правом Товариства.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Товариством в результаті залучення оплатної правової допомоги Адвокатського об'єднання було понесено витрати не на відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а на забезпечення реалізації передбаченого законодавством права надати свої заперечення, що виключає можливість віднесення відповідного гонорару у розмірі 4 650,00 грн. до збитків Товариства.

При цьому Товариство в обґрунтування своїх позовних вимог помилково ототожнює надання заперечень до Акту інспекції із його оскарженням, оскільки такі заперечення в силу наведених положень законодавства є невід'ємною частиною самого акту та складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, які враховуються керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає відмову господарських судів попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог Товариства правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітрум" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 у справі № 914/1782/14 Господарського суду Львівської області - без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський