Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 910/5715/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 910/5715/13 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест", м. Київ, до Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ, про відшкодування шкоди у розмірі 266 984,91 грн.,

за участю представників:

позивача - Ляпін Д.В. (дов. б/н від 26.11.14);

відповідача - Сидорчук А.Ю. (дов. № 44-1116/07 від 21.07.14);

- Ядчишин О.В. (дов. № 44-30/07 від 09.01.14),

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач ТОВ "Будкомплексінвест" пред'явив у господарському суді позовом до відповідача КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування шкоди у розмірі 266 984,91 грн.

Вказував, що в ніч з 31.05.11 на 01.06.11 внаслідок прориву труби холодного водопостачання відбулося залиття орендованих ним офісних приміщень на нульовому рівні жилого будинку, що розташовані під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві загальною площею 211,3 м2, чим завдано йому майнової шкоди, яка полягає у пошкоджені приміщень та розміщених в них офісної техніки та меблів.

В обґрунтування розміру завданих збитків, позивач посилався на звіт про оцінку ринкової вартості матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщень загальною площею 211,3 м2 , що розташовані під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Ріелтер-Україна" 03-08.06.11.

Посилаючись на наявність вини відповідачів у пошкодженні належного йому майна, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 266 984,91 грн. матеріальної шкоди та судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 липня 2014 року (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2014 року (колегія суддів у складі: Новікова М.М. - головуючого, Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Будкомплексінвест" 213 054 грн. матеріальної шкоди, 4 062,45 грн. витрат по сплаті судового збору та 8 809,92 грн. витрат на оплату експертизи.

В решті вимог відмовлено.

Судові акти в частині часткового задоволення позову мотивовані посиланнями на наявність причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача по утриманню та обслуговуванню мереж водопостачання, розташованих в будинку під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві, та понесеними позивачем збитками в сумі 213 054 грн., що є підставою для покладення на відповідача обов'язку по їх відшкодуванню позивачу.

Рішення в частині відмови в задоволенні решти вимог обґрунтовані посиланнями на порушення позивачем умов п. 4.2 договорів №№ 072/3, 142/3 від 01.04.08 щодо зберігання матеріальних цінностей на стелажах не нижче 0,5 м. від підлоги.

У касаційній скарзі КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 1193 ЦК України та ст.ст. 33, 42, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли внаслідок заподіяння шкоди майну позивача.

Вказане заподіяння шкоди полягає в тому, що в ніч з 31.05.11 на 01.06.11 у зв'язку з проривом труби холодного водопостачання відбулося залиття орендованих позивачем офісних приміщень на нульовому рівні жилого будинку загальною площею 211,3 м2, що розташовані під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві.

Залиттям було пошкоджено внутрішнє оздоблення приміщень, офісне обладнання (меблі, комп'ютерна та оргтехніка), технічна, кадрова, бухгалтерська та інша ділова документація.

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщень загальною площею 211,3 м2 , що розташовані під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Ріелтер-Україна" 03-08.06.11, загальна сума збитків завданих позивачу внаслідок залиття становить 262 984,91 грн., а саме: 220 393,36 грн. внаслідок пошкодження оздоблення приміщень та 42 591,55 грн. внаслідок пошкодження офісного обладнання.

Судами встановлено, що для відновлення пошкоджень приміщень внаслідок залиття, 05.12.11 між позивачем та ТОВ "Гросс" був укладений договір № 05122011 на проведення будівельно-монтажних робіт, згідно якого ТОВ "Гросс" зобов'язався виконати роботи з відновлювання елементів інтер'єру офісних приміщень позивача, розташованих під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві.

07.03.12 позивач платіжним дорученням № 112 перерахував ТОВ "Гросс" 230 000 грн. вартості робіт останнього на підставі договору № 05122011 від 05.12.11.

Відповідно до висновку експерта додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 3759/14-43 від 20.06.14 не всі роботи, передбачені договором № 05122011 від 05.12.11, пов'язані з відновлювальним ремонтом, стосуються відновлення до стану, що існував на момент залиття. Вартість відновлювального ремонту нежилого приміщення загальною площею 211,3 м.кв., що знаходиться на нульовому рівні жилого будинку по вул. Єреванській, 8 у м. Києві, після залиття, що сталося в ніч з 31 травня на 1 червня 2011 року, з урахуванням стану оздоблення на час залиття, в цінах станом на час проведення ремонтно-відновлювальних робіт (лютий 2012 року) відповідно до середньоринкових цін на будівельні матеріали та вироби станом на лютий 2012 року становить 213 054 грн.

Судами встановлено, що станом на час залиття приміщень позивача, відповідач надавав позивачу послуги з водопостачання на підставі договорів №№ 072/3, 142/3 від 01.04.08.

Приписами ст. 1, п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору зобов'язується утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України).

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача по утриманню та обслуговуванню мереж водопостачання, розташованих в будинку під № 8 по вул. Єреванській в м. Києві, та понесеними позивачем збитками в сумі 213 054 грн., що є підставою для покладення на відповідача обов'язку по їх відшкодуванню позивачу, є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам діючого законодавства.

Водночас, судами правильно відмовлено в задоволенні вимог про покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу 42 591,55 грн. збитків внаслідок пошкодження залиттям офісного обладнання, оскільки позивачем не було дотримано умов п. 4.2 договорів №№ 072/3, 142/3 від 01.04.08 щодо зберігання матеріальних цінностей на стелажах не нижче 0,5 м. від підлоги.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам ч. 2 ст. 1193 ЦК України, згідно якої якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на відсутність вини КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації у понесених позивачем збитках та на безпідставне покладення на нього обов'язку по їх відшкодуванню позивачу, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та вище викладеним.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 910/5715/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Плюшко І.А.

Судді: Дунаєвська Н.Г.

Мележик H.I.