Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Справа № 910/10045/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект"на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 господарського суду міста Києва від 22.04.2015у справі№ 910/10045/15за позовом до проПриватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:позивача: відповідача:не з'явились Бойко А.В.ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2015 (суддя Чинчин О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.), повернуто без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати до господарського суду першої інстанції для розгляду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

До судового засідання на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без участі його представника. В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає не задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду як позовної заяви майнового характеру, так і позовної заяви немайнового характеру, в залежності від заявлених позовних вимог (майнового або немайнового характеру).

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1 218 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимоги про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконати умови договору банківського вкладу та перерахувати грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн на поточний рахунок позивача відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк".

Позов мотивовано тим, що 29.10.2012 між сторонами у справі укладено договір банківського вкладу, згідно умов якого відповідач, як банк, прийняв грошові кошти позивача, як вкладника, на вкладний (депозитний) рахунок та зобов'язався сплатити проценти за користування грошовими коштами. За умовами договору банк зобов'язаний повернути вклад та перерахувати проценти 16.03.2015 за відповідною вимогою позивача. Позивач 13.03.2015 звернувся до банку з вимогою перерахувати суму вкладу на поточний рахунок позивача у Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк". Проте відповідач не повернув грошові кошти позивачу.

Судами встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення № 80 від 27.03.2015 про сплату 1 218,00 грн судового збору, тобто сплачено судовий збір як за вимогу немайнового характеру.

Спір є майновим, коли його предметом є речі, що мають вартісну оцінку, у тому числі гроші, та за результатом вирішення якого визначається їх юридична доля, зокрема, стягнення або приналежність певній особі.

Таким чином, оскільки позовна заява містить вимогу про спонукання відповідача перерахувати суму 2 000 000,00 грн. на рахунок позивача, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що це є позовна заява майнового характеру і за її подання повинен справлятися судовий збір у відсотковому відношенні до ціни позову, а саме 40 000,00 грн.

З огляду на викладене суди дійшли правомірного висновку, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/10045/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

Н. Мележик