ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Справа № 910/12375/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.)у справі№ 910/12375/13 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС-2", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп"прозвернення стягнення на предмет іпотеки,за участю представників: позивачаДожджанюк О.І., Фенюк Т.П.,відповідача-1не з'явились,відповідача-2не з'явились,відповідача-3Гиценко Д.В.,відповідача-4не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено апеляційне провадження у справі № 910/12375/13 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів 1, 2, 4 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі № 910/12375/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2014 судові рішення судів першої та другої інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи позивач просив звернути стягнення на об'єкти нерухомого майна шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на: нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень №№ 131, 132) підвалу, з №1 по №12 (групи приміщень №№ 131, 132), першого поверху - магазин продовольчих товарів (в літ. А) загальною площею 789,8 кв. м, розташований за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 53; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 59001280000; які належать на праві власності ТОВ "АТБ-інвест"; групу нежилих приміщень № 133 (в літ. А) загальною площею 428 кв. м за адресою: м. Кив, вул. Щербакова, 53; реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30863018; які належать на праві власності ТОВ "ДЦІНВЕС-2", шляхом набуття ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" права власності на:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" припинено. В частині вимог до інших відповідачів у задоволенні позову відмовлено з посиланням на припинення іпотеки в зв'язку із загибеллю предмету іпотеки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі №910/12375/13 було порушено апеляційне провадження.

08.02.2017 до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено такі питання: якою на 08.02.2017 є дійсна ринкова вартість нежилих приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень №№ 131, 132) підвалу, з № 1 по №12 (групи приміщень №№ 131, 132), першого поверху - магазин продовольчих товарів (в літ. А) загальною площею 789,8 кв. м, розташований за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 53; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 59001280000; які належать на праві власності ТОВ "АТБ-інвест"; якою є на 08.02.2017 є дійсна ринкова вартість групи нежилих приміщень № 133 (в літ. А) загальною площею 428 кв. м за адресою: м. Кив, вул. Щербакова, 53; реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30863018; які належать на праві власності ТОВ "ДЦІНВЕС-2". Зупинено апеляційне провадження у справі № 910/12375/13 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Апеляційний суд на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, підставами для призначення експертизи слугувала необхідність визначення ринкової вартості новоутвореного внаслідок будівельних робіт нерухомого майна, оскільки сторони іпотечного договору встановлювали вартість індивідуально-визначеного майна на момент укладення ними правочину іпотеки і стосовно об'єктів нерухомості, які мали інші будівельні та просторові параметри, та, за свідченням учасників спору, також іншу вартість.

Апеляційний суд також відзначив, що розрахунок судового збору при подальшому винесенні судового рішення щодо вимоги про визнання права власності на нерухомість ймовірно залежатиме від вартості іпотечного майна.

Колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду про необхідність призначення у справі судової експертизи та, відповідно, зупинення провадження, є необґрунтованим з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, для встановлення вищезазначених апеляційним судом обставин справи судом першої інстанції у даній справі неодноразово призначались відповідні судові експертизи.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014 у даній справі було призначено судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу.

20.02.2015 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/12375/13 з експертної установи разом із висновком експерта № 1110 від 17.02.2015 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

За результатами проведення судової економічної експертизи судовим експертом був складений висновок № 0951 від 15.09.2014.

У зв'язку із суперечностями, які містились у висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17.02.2015 № 1110, складеному судовим експертом ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи до матеріалів справи долучено висновок від 23.06.2016.

Усім вищевказаним експертним висновкам місцевим судом було надано відповідну оцінку при прийнятті рішення у справі.

У свою чергу апеляційний суд не навів належних обґрунтувань необхідності призначення у справі в черговий раз судової експертизи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не може визнати оскаржувану ухвалу обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права, адже необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом передчасного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Частина 2 ст. 79 ГПК України надає господарському суду право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Однак вказана процесуальна дія не є обов'язком суду, на відміну від випадків, передбачених ч. 1 вказаної статті.

Відтак, в апеляційного суду не було достатніх підстав для зупинення провадження у справі, а тому таке зупинення на підставі ст. 79 ГПК України є необґрунтованим.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення провадження у справі судами не встановлено, справа підлягає направленню до апеляційного суду для розгляду по суті апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі №910/12375/13 скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" 1.600,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу із зазначенням відповідних реквізитів доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.С. Самусенко