Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.07.2014 року у справі №905/2802/14
Постанова ВГСУ від 10.02.2015 року у справі №905/2802/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 905/2802/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвська Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства " Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Донецької області від 24 квітня 2014 року

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року

у справі № 905/2802/14

господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Електросталь"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання недійсними договорів та стягнення коштів

за участю представників

позивача Ципляк П.С.

відповідача Мединський М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсними договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №9/ДЛ_33ДС/09 від 19 червня 2013 року, договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №16/ДЛ-3.1ДС-11 від 19 червня 2013 року, договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №17/ДЛ-3.1ДС-11 від 19 червня 2013 року та стягнення 3 854 345, 00 дол. США, 5 080 092, 49 дол. США, 1 575 550, 72 євро в порядку застосування наслідків недійсності зазначених правочинів; визнання недійсними договорів застави №2005-110/21 від 19 червня 2013 року, №2005-110/23 від 19 червня 2013 року, №2005-110/24 від 19 червня 2013 року.

Разом з позовною заявою позивач подав до місцевого господарського суду заяву про забезпечення позову, просить до моменту вирішення господарського спору по суті та набрання відповідним рішенням законної сили вжити заходів до забезпечення позову ТОВ "Електросталь" шляхом накладення арешту на:

- грошові кошти в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесені ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесені ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 1 575 550, 72 євро, внесені ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.

До моменту вирішення господарського спору по суті та набрання відповідним рішенням законної сили вжити заходів до забезпечення позову ТОВ "Електросталь" шляхом встановлення заборони ПАТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу щодо:

- грошових коштів в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесених ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесених ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 1 575 550, 72 євро, внесених ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.,

а також будь-які інші дії щодо звернення стягнення на підставі договорів застави №2005-110/21, №2005-110/23 і №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24 квітня 2014 року у справі №905/2802/14 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24 квітня 2014 року (суддя Демідова П.В.) залишеними без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року (судді Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А. ) у справі №905/2802/14 заяву ТОВ "Електросталь" про забезпечення позову задоволено; вжито заходів до забезпечення позову ТОВ "Електросталь" до ПАТ "Дельта Банк" про визнання правочинів недійними та застосування наслідків визнання їх недійсними; з метою забезпечення позову по справі №905/2802/14 накладено арешт на:

- грошові кошти в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесені на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесені на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 1 575 550, 72 євро, внесені на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

заборонено ПАТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу щодо:

- грошових коштів в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесених на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесених на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 1 575 550, 72 євро, внесених на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.,

заборонено ПАТ "Дельта Банк" вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на підставі договорів застави №2005-110/21, №2005-110/23 і №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Публічного акціонерного товариства " Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 24 квітня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року скасувати, відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю " Електросталь" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у справі були укладені договори застави, згідно з якими в рахунок забезпечення належного виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором позивач передав в заставу майнові права на отримання банківського вкладу, що знаходяться на депозитних рахунках в АТ "Дельта Банк".

Предметом позову ТОВ "Електросталь" є визнання недійсними договорів строкового банківського вкладу №17/ДЛ-3.1ДС-11 від 19 червня 2013 року, №16/ДЛ-3.1ДС-11 від 19 червня 2013 року, №9/ДЛ_33ДС/09 від 19 червня 2013 року, застосування наслідків їх недійсності, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 3854345, 00 доларів США, 5080092,49 доларів США та 1575550,72 євро та визнання недійсними договорів застави №2005-110/21 від 19 червня 2013 року, №2005-110/23 від 19 червня 2013 року, №2005-110/24 від 19 червня 2013 року.

Отже, у разі задоволення позовних вимог позивача та визнання оскаржуваних договорів недійсними в силу статті 216 Цивільного кодексу України, це призведе до відсутності взаємних прав та обов'язків сторін за оспорюваними договорами, а також спричинить право позивача на повернення йому грошових коштів, внесених ним згідно з договорами банківського вкладу на депозитні рахунки в АТ "Дельта Банк".

Таким чином, звернення стягнення відповідачем на майно, передане позивачем в заставу на підставі спірних договорів застави шляхом договірного списання з депозитних рахунків грошових коштів в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором або шляхом іншого розпорядження зазначеними грошовими коштами може значно ускладнити виконання судового рішення, оскільки таке списання частково або повністю унеможливить застосування реституційних наслідків недійсності договорів банківського вкладу шляхом повернення грошових коштів позивачу з депозитних рахунків, залежно від обсягу списання цих коштів відповідачем, а реалізація заставних зобов'язань за договорами застави унеможливить виконання судового рішення про недійсність цих договорів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що грошові кошти, передані на депозитний рахунок переходять у власність банку; він володіє щодо них усіма правомочностями власника; поверненню клієнта підлягають речі такого ж роду, при чому обов'язок передачі коштів ґрунтується не на речовому праві клієнта, а на зобов'язаннях банку, передбачених договором.

Крім того, залучення коштів клієнтів на депозитні рахунки є однією із форм акумуляції грошових коштів для формування ресурсів банку. При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк є установою, яка залучені таким чином кошти розміщає від свого імені, на власних умовах і на власний ризик. Така діяльність передбачає, що банку належать всі правомочності власника щодо переданих йому грошових коштів.

Стаття 66 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного процесуального законодавства.

Щодо доводів відповідача, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував збалансованості інтересів сторін, так як у позивача перед відповідачем за кредитним договором №2005-110 від 27 квітня 2005 року станом на 05 травня 2014 року наявна поточна заборгованість в сумі 27874094,30 доларів США та 15724239,38 євро, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання власних зобов'язань банком перед позивачем щодо перерахування кредитних коштів позивачу, а саме меморіальних ордерів, квитанцій, платіжних доручень тощо, крім того, не містять доказів часткового погашення кредиту позивачем.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється судом за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що відповідачем доказів на підтвердження власних доводів не надано, поданий відповідачем розрахунок заборгованості за договором кредиту колегія суддів не вважає належним та допустимим доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України щодо заборгованості позивача перед відповідачем.

Необґрунтованими є доводи касатора, що забороняючи АТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу коштів з депозитних рахунків позивача та забороняючи банку вчиняти будь-які дії на підставі договорів застави, суд втручається у господарську діяльність банку як суб'єкта господарювання, оскільки оскаржувана ухвала впливає виключно на правовідносини, що склалися між сторонами спору відносно оспорюваних договорів, не порушує його права як суб'єкта господарювання у правовідносинах

іншими суб'єктами у сфері банківської діяльності та жодним чином не впливає на організаційно-господарську діяльність банку. Крім того, заходи щодо забезпечення позову мають тимчасовий характер, а саме до моменту вирішення спору по суті.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року зі справи № 905/2802/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н.Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко