Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 5004/878/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (в частині скасування ухвали господарського суду Волинської області від 22.10.2014 року про призначення ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Череватого Л.Б.) у справі господарського суду№ 5004/878/12 Волинської областіза заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_4до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4про визнання банкрутом ліквідаторВасилюк І.М.у судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал":Кривенда М.В. (довіреність №17 від 26.12.2014 року),фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: ліквідатор Василюк І.М.ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Волинської області від 23.07.2012 року за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - боржника) порушено провадження у справі про банкрутство боржника з урахуванням особливостей провадження за статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної щодо боржника постановою господарського суду Волинської області від 07.08.2012 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Василюка І.М. (том 1, а.с. 81 - 83).

Строк ліквідаційної процедури банкрута неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 1, а.с. 181, том 2, а.с. 16).

19.08.2014 року кредитором боржника - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 в особі ліквідатора Матвіїва Вадима Миколайовича подано до господарського суду скаргу на дії ліквідатора боржника Василюка І.М. з клопотанням про дострокове припинення його повноважень, мотивуючи тим, що ліквідатор банкрута не подавав кредиторам щомісячних проміжних звітів про проведену роботу, не забезпечив проведення належної ринкової оцінки майна банкрута та провів непрозорий конкурс на визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, а також не вживав належних заходів по управлінню майном банкрута та не дотримувався вимог чинного законодавства про банкрутство при реалізації його майна на аукціоні (з урахуванням додаткових обґрунтувань від 15.09.2014 року) (вх. №01-51/6/14 від 19.08.2014 року та №01-29/8676/14 від 15.09.2014 року) (том 2, а.с. 88-164, 178-199).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.10.2014 року скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 в особі ліквідатора Матвіїва Вадима Миколайовича на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - Василюка І.М. б/н від 19.08.2014 року задоволено, визнано неналежним виконання Василюком І.М. обов'язків ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, припинено його повноваження як ліквідатора банкрута у даній справі, судове засідання щодо призначення у справі нового ліквідатора призначено на 22.10.2014 року (том 4, а.с. 56 - 61).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.2014 року (суддя Кравчук А.М.) продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута до 07.02.2015 року; ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 призначено арбітражного керуючого Череватого Л.Б.; зобов'язано арбітражного керуючого Василюка І.М. передати ліквідатору Череватому Л.Б. документи по справі №5004/878/12 (том 4, а.с. 79-80).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, арбітражний керуючий Василюк І.М. звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині призначення ліквідатором банкрута Череватого Л.Б., зазначаючи про порушення місцевим господарським судом вимог статей 42 - 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розгляд справи без його участі, неналежну (односторонню) оцінку доказів при вирішенні питання про припинення його повноважень за ухвалою від 15.10.2014 року, призначення нового ліквідатора Череватого Л.Б. 22.10.2014 року з порушенням вимог статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, оскільки припинення повноважень Василюка І.М., як ліквідатора банкрута, відбулося 15.10.2014 року, внаслідок чого боржник залишився без органу управління в період з 15 по 22 жовтня 2014 року (том 4, а.с. 92-93).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Демидюк О.О., судді: Тимошенко О.М., Бригинець Л.М.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Василюка І.М. задоволено частково, ухвалу господарського суду Волинської області від 22.10.2014 року в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б. та зобов'язання арбітражного керуючого Василюка І.М. передати всі документи по справі ліквідатору Череватому Л.Б. скасовано, а в частині продовження строку ліквідаційної процедури банкрута оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін (том 4, а.с. 201 - 207)

Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", як правонаступник заставного кредитора ТОВ "Український промисловий банк" та конкурсний кредитор - фізична особа-підприємець ОСОБА_8 в особі ліквідатора Матвіїва Вадима Миколайовича звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову апеляційного суду від 24.11.2014 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції від 22.10.2014 року про призначення ліквідатором банкрута Череватого Л.Б., а ухвалу суду першої інстанції від 22.10.2014 року про призначення у даній справі ліквідатором банкрута Череватого Л.Б. залишити в силі.

Касаційна скарга ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 22, 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статті 11110 ГПК України, помилковістю висновків апеляційного суду про відсутність підстав для призначення нового ліквідатора у даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.01.2015 року відновлено ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" строк для подання касаційної скарги, прийнято зазначені касаційні скарги до провадження та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 10.02.2015 року о 10 год. 40 хв., зобов'язано заявників касаційних скарг надати суду касаційної інстанції до початку судового засідання докази надіслання копії касаційної скарги арбітражному керуючому Череватому Л.Б.

04.02.2015 року ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" надало суду касаційної інстанції документи, витребувані ухвалою від 22.01.2015 року (вх. №427Д6/1489).

До початку судового засідання через канцелярію Вищого господарського суду України надійшли відмови фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 в особі ліквідатора Матвіїва Вадима Миколайовича від касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 24.11.2014 року (про перегляд ухвали суду першої інстанції від 22.10.2014 року в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б.), які прийнято касаційним судом, касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою припинено згідно ухвали суду касаційної інстанції від 10.02.2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (в частині скасування ухвали господарського суду Волинської області від 22.10.2014 року про призначення ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Череватого Л.Б.) на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", вислухавши представника заявника касаційної скарги Кривенду М.В. та ліквідатора банкрута Василюка І.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 07.08.2012 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, що регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство, яка діяла до набрання чинності змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, за винятком положень, які регулюють процедуру продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, якщо реалізація майна здійснюється після 19.01.2013 року.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації боржника. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Згідно з частиною 6 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частин 10, 11 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи скаргу конкурсного кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 в особі його ліквідатора Матвіїва В.М. про визнання незаконними дій ліквідатора боржника Василюка І.М. та дострокове припинення його повноважень, судом першої інстанції встановлено неналежне виконання ліквідатором боржника Василюком І.М. його повноважень, що призвело до припинення його повноважень згідно ухвали місцевого господарського суду від 15.10.2014 року (том 4, а.с. 56 - 61).

Разом з тим, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 15.10.2014 року, апеляційний суд дійшов висновку про те, що в цілому ліквідатор Василюк І.М. належно виконував свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, а окремі порушення щодо неподання щомісячної звітності не спричинили наслідків порушення балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок чого ухвала суду першої інстанції від 15.10.2014 року була скасована апеляційним судом, в задоволенні скарги на дії ліквідатора Василюка І.М. та припиненні його повноважень було відмовлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (том 4, а.с.219-229).

Відтак, розглядаючи апеляційну скаргу арбітражного керуючого Василюка І.М. на ухвалу суду першої інстанції від 22.10.2014 року в частині призначення нового ліквідатора Череватого Л.Б., апеляційний суд прийняв як преюдиційний факт обставини відсутності підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора Василюка І.М. згідно постанови апеляційного суду від 24.11.2014 року та скасував ухвалу суду першої інстанції в частині призначення новим ліквідатором боржника арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Отже, керуючись повноваженнями нового розгляду справи згідно статті 101 ГПК України, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для призначення новим ліквідатором боржника Череватого Л.Б., оскільки рішення про припинення повноважень ліквідатора Василюка І.М. було скасовано та набрало законної сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції згідно оскаржуваної постанови, а доводи ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про неналежну оцінку апеляційним судом обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, вважає необґрунтованими та такими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного суду від 24.11.2014 року (в частині скасування ухвали господарського суду Волинської області від 22.10.2014 року про призначення ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Череватого Л.Б) прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, її слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (в частині скасування ухвали господарського суду Волинської області від 22.10.2014 року про призначення ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Череватого Л.Б) у справі №5004/878/12 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський